Пані Наталя | День 10Чогось такого від себе я і очікувала. Забутися про 10 день, але...

День 10Чогось такого від себе я і очікувала. Забутися про 10 день, але хочеться завершити це дійство чимось приємним.Думка останніх днів була така: не відкладати життя на потім.Легко сказати, але важко зробити. Так часто ми думаємо, що буде той самий кращий час і складаємо свої мрії та задуми на поличку, які згодом припадають пилом і втрачають свою магію.От в мене, наприклад, день народження 17 вересня (не кажіть потім, що не попереджувала) і я схилялася до думки, що зараз не час святкувати. Але потім сіла, поміркувала і зрозуміла, що коли ще буде привід зібрати друзів? Коли буде той час, щоб сісти разом за стіл, поговорити, наповнитися емоціями, обмінятися енергією, думками, посміятися? Для мене це вагомий привід, дивлячись на те, що деякі друзі вже і так закордоном, а ті що залишилися, постійно чимось зайняті і спільні зустрічі доволі рідкі, адже завжди є купа справ, які треба вирішити. Тому кращого часу не буде, вагомих приводів теж.Хочете щось купити — купляйте! Хочете кудись поїхати — їдьте! Потребуєте відпочинку — відпочиньте! Зараз найкращий час для цього, бо ніхто не знає, що буде завтра. Живіть, радійте, смійтеся і наповнюйтесь. Це нормально.Ненормально жити із докорами сумління і думками що хтось щось подумає. Тому робіть все, що хочете тут і зараз, якщо це не заборонено законом))Не знаю чи було вам цікаво провести ці 10 днів зі мною, але мені було цікаво, вважаю, що цей челендж завершено успішно. Всіх обіймаю і беру собі паузу, щоб повернутися знов з душероздираючим текстом.