🌷 Березень став місяцем тиші. Перш за все, внутрішньої. Першим за два роки, коли можу сказати: мені краще. Відновлення – марудна, одноманітна, непомітна праця. Так, у березні визначила, що мій максимум розумової роботи на день – три години, а краще дві. Якось п’ятигодинна активна праця приспала на п’ять днів. Мозок «перегрівся». 🇮🇹 Водночас є цікавість до нового. Близько місяця тому додала в Дуолінго італійську, яка залітає граючи. А зараз із захватом слідкую за пригодами пілотованої місії до Місяця.Дні стають структурованими, з графіком просинання, ранковою рутиною, денними діями, вечірніми заняттями. Я читаю, приділяю час арттерапії та повертаюся до психотерапії. Шкала Бека* показала втішний прогрес, і після Великодня врешті дійду до центру зайнятості. Гадаю, що час виринути не лише з темряви, а й вивільнитися із затишного кокону, де, звісно, зручно і добре.🪻 Усіх, хто відзначає сьогодні Великдень, щиро вітаю зі святом, що символізує перемогу життя та є уособленням віри – в Бога, в диво, в завтра. А також – із Вербною неділею. Сподіваюся, котики пухнасті, а на душі рівновага, важлива для Страсного тижня.🤗 Мене ж можете привітати з днем народження (номерки нижче). Початок 48-го особистого року минув у затишку, поруч із найріднішими. Щиро вдячна всім, хто написав 14 березня, відкрита для привітань і зараз. Селфі актуальне – це дійсно я сьогодні зранку. Знову жива 🐝💳 4731219658922129(Приват, на моє ім’я)4149511028460319(Райф, на ім’я мого тата)🏦 Донат на розвиток блогу | 😎 Facebook | 🕊 Instagram