Українські студії стратегічних досліджень

РОЗВАЛ РОСІЇ: Хто повстане та коли?⚫Про внутрішні проблеми росії – від історії московських практик поневолення народів, нацьковування їх один на одного, вербування національних еліт на службу росії до проблем сьогодення обговорювали у студії програми ПАРАГРАФ експерт Аналітичного центру “Українські студії стратегічних досліджень”, кандидат політичних наук Юрій Олійник та історик, кандидат політичних наук Андрій Ковальов.✔ Учасники програми відмітили, що в ході розвалу радянського союзу могла розвалитися і росія, адже про своє право мати незалежну державу заявила Ічкерія на чолі з Дудаєвим під час першої та другої чеченської війни. рф так і не вдалося перемогти Чечню, вона купила місцеву еліту через мирні угоди.👉Як відмітив Юрій Олійник “росія в часи Єльцина була слабка – були мінімальні ціни на нафту, падіння економіки, відцентрові рухи в Татарстані, уральський сепаратизм, перша чеченська війна ледь не розвалили росію.❗ Це була помилка заходу, адже західні держави не бажали повного розпаду росїї, хотіли щоб залишався повний контроль над ядерною зброєю в одного суб’єкта. Тоді завдяки західним позикам росія змогла задавити відцентрові рухи.росія здавна намагалася сіяти ворожнечу між різними народами: кубанці воюють з адигейцями і чеченцями, існує сьогоднішня ворожнеча між татарами і башкирами. Та й, власне, Карабаський конфлікт штучно сконструйований росією ще у 19 столітті 👉В програмі про те, чому найбільш крихко на Кавказі та Якутії, чому кремль пришвидшує загибель своїх громадян через формування національних батальйонів, Буряти – поневолений народ півночі на службі московіїІ, звісно, про візію, яку має донести Україна до поневолених народів та самих русскіх – що вони є штучна спільнота асимільованих етносів, які мають відмінні інтереси в різних регіонах, зокрема, Сибіру, Далекого Сходу, півночі рф. Також про Зелений Клин і українців на Далекому Сході.https://ussd.org.ua/2023/03/28/rozval-rosiyi-hto-povstane-ta-koly/#росія

👉16 березня кандидат політичних наук, керівник дослідницьких програм Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» Юрій Олійник взяв участь участь в заході «Війна росії проти України: погляди аналітичних центрів Субсахарської Африки».✅Організатор – Школа політичної аналітики НаУКМА, яка презентує свій аналітичний матеріал, в якому проаналізовані публікації аналітичних центрів Субсахарської Африки, присвячених Україні.📌️ Юрій Олійник висловив свою оцінку аналітичного звіту, підкресливши важливі моменти для поглибленого моніторингу. Зокрема варто більш широко аналізувати місцеві ЗМІ та російській наративи в них, бо аналітичні центри в основному репродукують мейністрімний погляд на російсько-українську війну.👉Також Юрій Олійник коротко охарактеризував ряд окремих держав, де надто сильний російський політичний вплив та військова присутність (включно з найманцями ПВК “Вагнер)”.📌Передусім річ про ЦАР, Буркіна-Фасо, Малі, частково Еритрею та Зімбабве. Робота з цими державами перспективна лише щодо тиску разом з західними союзниками і послаблення позицій росії. Інші країни більше нейтральні, але схиляються часто в російський чи китайський бік. З ними слід посилено працювати (починаючи від Замбії, Нігерії, що досить зав’язані на контакти з Заходом). Проблемна ситуація в Південноафриканській Республіці, але й там можна обмежено працювати через економічні інтереси. Потенційно важлива стомільйонна Ефіопія, де через питання продовольчої безпеки можна працювати над донесенням української позиції.У відповідях на питання Юрій Олійник прокоментував, яким чином слід комунікувати з елітами та суспільством африканських держав. Слід розрізняти донесення ціннісних позицій (антиколоніальна боротьба України, захист справедливості), аби подолати стереотип про Україну лише як частину Заходу та союзника колишніх колонізаторів.Інше завдання – більш практичні інтереси (економічна та військово-політична співпраця), і насамперед питання продовольчої безпеки, від якої залежні африканські держави.https://ussd.org.ua/2023/03/24/yak-zmenshyty-rosijskyj-vplyv-v-afryczi-yurij-olijnyk/https://youtu.be/Loc5XLKiK_Y

Високий розрив народжуваності – демографічна катастрофа на росіїКоментар керівника економічних програм Недержавного аналітичного центру “Українські студії стратегічних досліджень” Олександра Чупака Ініціатива Birthgap на основі даних The Centre of Demographic Research створила мапу, де показана різниця між кількістю населення віком 50 років і кількістю новонароджених. В середньому по росії у 2021 р. новонароджених було на 26% менше, ніж 50-річних громадян.Порівняння саме цих двох груп має наступне значення: приблизно через 20 років новонароджені увійдуть до складу робочої сили, а 50-річні покинуть її ряди. Тому цей показник демонструє приблизні темпи скорочення людських ресурсів.Згідно з мапою, найбільша різниця характерна для найгустонаселеніших західних регіонів (позначені відтінками червоного).26% – високий показник, але в 2022 р. він однозначно зріс через мобілізацію, еміграцію та інші пов'язані з війною процеси. Без сумніву, демографічні тенденції, помножені на санкційний режим, обіцяють росії великі економічні проблеми вже в найближчому майбутньому.

Коментар керівника економічних програм Недержавного аналітичного центру “Українські студії стратегічних досліджень” Олександра Чупака В росії поглиблюється демографічна криза: далі тільки гіршеНезважаючи на величезну територію, росія ніколи, особливо після розпаду СССР, не мала у своєму розпорядженні значних людських ресурсів. Нині за кількістю населення її перевершують значно менші за розмірами територій Пакистан, Бангладеш і Нігерія.Більше того, демографічна ситуація в росії стрімко погіршується. Про це свідчать такі факти:1) За минулі три роки, включно з роком повномасштабної війни проти України, демографічні втрати росії зросли на 2 мільйони осіб. Війна стала основною причиною, адже вона поміж іншого провокує значну еміграцію через загрозу мобілізації. 2) Очікувана тривалість життя чоловічого населення впала до 64 років – такий самий показник має Гаїті.3) Загальна кількість новонароджених в росії за квітень 2022 р. була меншою, ніж під час Другої світової війни.4) Через війну та еміграцію чоловіків жіноче населення росії переважає чоловіче щонайменше на 10 мільйонів.Проблеми почалися ще 30 років тому. росія досягла піку популяції в 1994 р., маючи 149 мільйонів населення. У 2021 число становило вже 145 мільйонів. ООН прогнозує, що через 50 років залишиться 120 млн мешканців росії (і цей прогноз не враховує можливі величезні втрати на фронтах, громадянські війни чи інші події). У квітні 2022 р. народжуваність опустилася до рівня показників XVIII-го століття.Від 500 тис до 1 млн московитів виїхали з країни після повномасштабного вторгнення. Більшість з них – молоді освічені чоловіки. Виїхало, наприклад, 10% всіх ІТ-спеціалістів.Найшвидше вимирає частина населення, яку називають “етнічними росіянами” (хоча настправді до неї входять багато представників поневолених націй, які в документах записуються росіянами). За останні три роки частка “росіян” в росії скоротилася з 78% до 72% або на 5,4 млн осіб.Вагомим фактором стала пандемія коронавірусу. The Economist оцінює загальну кількість смертей від хвороби в росії в межах 1,2-1,6 млн, хоча офіційна статистика давала 388 тисяч. Це означає, що росія мала найвищий після Індії рівень смертності. Іншою епідемією, як відомо, є алкоголізм. Але смертність від алкоголізму, на відміну від коронавірусу, не зменшується.Згадана очікувана тривалість життя чоловіків (64 роки) означає, що в росії вони живуть в середньому на 6 років менше, ніж в Бангладеші й на 18 років менше, ніж в Японії. Нині на 100 дорослих російських чоловіків припадає 121 жінка.Позаяк людські ресурси, їхні розміри та якість є основою економічного зростання, перспективи росії з кожним роком дедалі гіршають. Разом із санкціями і воєнними поразками країна-агресор може забути про майбутнє розвиненої економіки. Без війни все могло бути набагато краще, але московити своїми руками загнали себе в максимально несприятливу ситуацію. https://ussd.org.ua/2023/03/08/rosiyi-poglyblyuyetsya-demografichna-kryza-oleksandr-chupak/

2 березня 2023 року в Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці у форматі наукової дискусії за мотивами X БАНДЕРІВСЬКІ ЧИТАННЯ - Філософія української перемоги. Візія Великої України , які 10 лютого організував Українські студії стратегічних досліджень і партнером яких є Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини, відбувся круглий стіл «Візія Української Перемоги. Ідея великої України». Темою для обговорення стало історичне есе «Бачення власних геополітичних інтересів та зовнішньополітична стратегія Києва» Івана Янюка, кандидата історичних наук, науковця, волонтера, призера конкурсуХ Бандерівських читань, голови громадської організації «Історичний меридіан». Участь у дискусії взяв громадський діяч, увільнений у зв'язку зі вступом до лав ЗСУ директор Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини Євген Філь, який розповів про історію створення Бандерівських читань, згадавши як одного з їх засновників Юрія Сиротюка Yuriy Syrotyuk – політв’язня, історика, аналітика, політичного діяча, директора Українських студій стратегічних досліджень, заступника директора Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини, а нині – рядового гранатометника 5-го окремого штурмового полку. "Перше засідання читань відбулося у 2014 році на барикадах Майдану в розпал "Революції гідності", назву якій і дав ініціатор Бандерівських читань Юрій Сиротюк", – зазначив він. "Традиційно Бандерівські читання відбуваються в перші дні лютого в час створення Організації Українських націоналістів 1929 р. як руху, який поставив за мету встановлення Української соборної самостійної держави, її збереження та розвиток. Чому бандерівські? Бо саме Степан Бандера став символом незламності в боротьбі української нації за волю в XX столітті, а Організація, яку він очолював (ОУН), не лише показала приклад безкомпромісної боротьби проти всіх окупантів, але й в умовах підпілля вела серйозну теоретичну роботу щодо устрою майбутньої української держави", – акцентував громадський діяч Євген Філь. Також на Бандерівських читаннях в 2022 р. відбувалась презентація знайденого на Бережанщині архіву ОУН, який зберігається в Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини. В 3 бідонах знайдених пошуковцями виявлено особисті речі повстанців: вишиванку, фотоапарат, булавки, нитки, пропагандистські видання підпілля ОУН і УПА, листівки, звернення, бофони, брошури тощо, а також бібліотеку, складену з видань міжвоєнного періоду і радянських книжок, альбом з роботами відомого українського графіка і художника, активного учасника збройного підпілля, члена Української Головної Визвольної Ради Ніла Хасевича.Євген Філь висловив побажання провести наступні читання, які будуть присвячені нашій великій Перемозі.Дискусія відбувалася за участю науковців Тернопільських вишів, політологів, представників влади, учасників бойових дій (АТО, російсько-української війни), письменників та журналістів, студентської молоді тощо.Модерував захід кандидат історичних наук, голова ГО «Історичний меридіан», волонтер, автор есе Іван Янюк.Разом переможемо!Слава Україні!

✅Підбиваючи підсумки року повномасштабної російсько-української війни, згадаймо про економічні санкції: важливий фронт, про який нині згадують дедалі менше.Як ми прогнозували протягом перших місяців після вторгнення, навіть найжорсткіші обмежувальні заходи проти росії не могли дати помітного миттєвого ефекту. Однак сьогодні ми вже можемо побачити, що московія серйозно страждає.👉Наведімо приклади.1. У 2022 р. росія втратила 3-4% ВВП – нібито небагато, якщо порівнювати з 30-40% падіння ВВП України. Але в абсолютних значеннях це еквівалент близько $108 млрд. Для порівняння, український ВВП за 2021 р. дорівнював $200 млрд. Тобто в абсолютних показниках росія втратила набагато більше, ніж ми.2. Протягом першого півріччя 2022 р. росія нарощувала доходи від нафти і газу завдяки зростанню цін. Однак згодом ціни впали, а країни Заходу почали поступово відмовлятися від російських енергоносіїв. Якщо ще влітку минулого року енергетичний експорт приносив росіянам 1 трильйон рублів на місяць, то в січні 2023 р. доходи впали до 425 млрд рублів.3. На тлі падіння нафтогазових доходів зростають витрати на війну. За минулий рік вони збільшилися на 23% ($66 млрд). Уже зараз москва повинна віддавати більшість енергетичної виручки на воєнні потреби, внаслідок чого страждають бюджетні галузі та дотаційні регіони.4. Для покриття дефіциту державного бюджету росія змушена використовувати резерви. У січні московський уряд продав 3,6 тонн золота і 2,3 млрд китайських юанів з Фонду національного добробуту.✅Насправді ми можемо припустити, що ситуація ще гірша, оскільки російський уряд має звичку прикрашати офіційну статистику. Але, зважаючи на вищенаведені приклади, дія економічних санкцій є достатньою для того, щоб підривати російський потенціал в тому числі до ведення війни.Нині головними завданнями наших союзників у контексті економічного тиску на росію повинні бути як розширення санкцій, так і перерізання шляхів до їхнього уникнення. Адже ефективність будь-яких санкцій дорівнює контролю за їхнім виконанням.Керівник економічних програм Недержавного аналітичного центру “ Українські студії стратегічних досліджень” Олександр Чупак Oleksandr Chupakhttps://ussd.org.ua/2023/02/28/ekonomichni-sankcziyi-suttyevo-pidryvayut-voyennyj-potenczial-rosiyi-oleksandr-chupak/

Значення рішення німецької влади коментує керівник економічних програм НАЦ УССД Олександр Чупак.Рішення надати українцям сучасні танки є не просто символічним кроком у рамках воєнної допомоги. Воно знаменує повний розрив з політикою, яку Німеччина втілювала ще з кінця 1980-х: забезпечення миру в Європі за допомогою зміцнення торговельно-економічних зв’язків між країнами континенту. Звісно, за активної участі росії.Бажання залучити московію до глобальних економічних процесів диктувалося сподіванням на те, що багата капіталістична країна природно відмовиться від імперіалістичних намірів. Німеччина старалася більше за всіх:– Протягом останніх 20-ти років саме німці спрямували в росію найбільше іноземних інвестицій серед європейських держав.– Ще на початку 2022 р. Німеччина була головним лобістом російських енергетичних інтересів у Європі.– Відомі німецькі політики входили до рад директорів російських компаній (наприклад, колишній канцлер Герхард Шредер працював у Роснєфті).– Ангела Меркель захищала російсько-німецьку економічну співпрацю багато років після початку московської агресії в 2014 р.Олаф Шольц довго вагався, адже сам тривалий час був частиною німецького політикуму, зі схвалення якого міцніли економічні зв’язки з агресором. Слова про небажання воєнного загострення приховують глибоке розчарування від провалу багаторічного плану: перетворити росію на доброзичливого бізнес-партнера. Німеччина тут несе найбільшу відповідальність як найбільша європейська економіка.На наших очах формується новий економічний порядок в Європі. Ці перетворення стали можливими тільки завдяки успіхам української нації на полі бою. Тепер ми маємо можливість вплинути на встановлення нових правил гри, а також проконтролювати, щоб росія ніколи не повернулася в європейський економічний простір.https://ussd.org.ua/2023/01/31/peredacha-ukrayini-tankiv-leopard-ostannij-czvyah-u-trunu-nimeczkoyi-ekonomichnoyi-doktryny/

НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень» продовжує щорічний проєкт із моніторингу воєнної активності у світі. 25 січня 2023 року о 13.30 у приміщенні Українського кризового медіа-центру (Український дім) відбудеться презентація проєкту «Індекс війни» за 2022 рік.Індекс війни – проєкт річного моніторингу воєнних конфліктів за 2022 рік, за принципом ранжування воєнно-політичних конфліктів та дипломатичних зіткнень від найбільш гарячих і масштабних до найменш помітних, але потенційно небезпечних. Методика визначення індексу війни – розгляд наявних у світі конфліктів, що активно проявляються за період дослідження через низку індикаторів, що окреслюють сутність, протікання конфлікту, його значення для регіональної та глобальної безпеки, класифікація їх за рівнем напруги: від найбільш гарячих до протистоянь мінімального рівня.У 2022 році головною подією у глобальному масштабі стала російсько-українська війна, що за інтенсивністю технічних засобів стала наймасштабнішим конфліктом Європи з 1945 року. Характерною рисою стало відновлення конвенційних засобів ведення війни, з фронтовим зіткненням чисельних армій. Поряд з Україною, слід відзначити наростання напруги в Тихому океані навколо Тайваню. На території менш розвинутих держав і далі тривають багаторічні конфлікти, зокрема в Ефіопії, Сирії, М’янмі, хоча значна їх частина зменшує інтенсивність у рамках переговорного процесу. Зростає напруга в Латинській Америці, на Балканах, в Центральній Азії. Прямі військові втручання, паралельно з широким використанням невійськових інструментів тиску та примусу, посилюють тренд на використання сили як способу досягнення політичних цілей.Спікери:Юрій Сиротюк, директор Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», народний депутат України VII скликання, солдат-гранатометник 5 окремого штурмового полку (онлайн)Юрій Олійник, кандидат політичних наук, керівник дослідницьких програм Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»Богдан Черкас, кандидат політичних наук, асистент кафедри регіонознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка (онлайн)Андрій Рудик, політичний аналітик, PhD у галузі соціальних та поведінкових наук, офіцер з комунікації в Генеральному штабі ЗСУМарта Олійник-Дьомочко, кандидат політичних наук, дослідниця-африканістка, Фундація Global Ukraine (онлайн)Катерина Шимкевич, кандидат історичних наук, експерт Аналітичного центру балканських досліджень (онлайн)Андрій Кришталь, соціолог, експерт з розбудови миру, експерт Аналітичного центру балканських досліджень (онлайн)Олександр Чупак, керівник економічних програм Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», випускник Селкірк коледжу (Канада)Партнери проєкту: Кафедра регіонознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Т. Г. ШевченкаАналітичний центр балканських дослідженьФундація Global UkraineПрезентація буде транслюватися на ФБ-сторінці Українських студій стратегічних досліджень (https://www.facebook.com/nac.ussd) та ФБ-сторінці Українського кризового медіа-центру (https://www.facebook.com/UCMCF/) та їхньому youtube-каналі (https://www.youtube.com/user/UACrisisMediaCenter).

Запрошуємо до онлайн дискусії "Революційні події в Ірані" у рамках проекту Глобальний обсерватор у четвер,15 грудня о 19.00. Протягом останніх місяців в Ірані тривають масові протести проти політики режиму, надзвичайно велика кількість постраждалих і репресованих. Наявна інформація про розколи в самій еліті. На фоні цього Іран продовжує виступати військово-політичним партнером росії Які ж перспективи успіху революційних рухів? І чи може це призвести до зміни зовнішньої політики Ірану? Про це поговоримо у дискусії Учасники: Юрій Сиротюк, директор НАЦ "УССД" Українські студії стратегічних досліджень , солдат-гранатометник 5 окремого штурмового полку;  Юрій Олійник, керівник дослідницьких програм НАЦ "УССД", кандидат політичних наук;  Андрій Рудик, політичний аналітик, PhD у галузі соціальних та поведінкових наук, офіцер з комунікації в Генеральному штабі ЗСУ; Анатолій Максимов, аналітик-міжнародник, спеціаліст з питань Східної Азії та Перської затоки; Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень Трансляція на ютуб-сторінці УССД https://youtu.be/mVzxnhxGFeoУ процесі дискусії всі охочі зможуть поставити питання у коментарях під стрімом.

Запрошуємо до онлайн дискусії "Революційні події в Ірані" у рамках проекту Глобальний обсерватор у четвер,15 грудня о 19.00. Протягом останніх місяців в Ірані тривають масові протести проти політики режиму, надзвичайно велика кількість постраждалих і репресованих. Наявна інформація про розколи в самій еліті. На фоні цього Іран продовжує виступати військово-політичним партнером росії Які ж перспективи успіху революційних рухів? І чи може це призвести до зміни зовнішньої політики Ірану? Про це поговоримо у дискусії Учасники: Юрій Сиротюк, директор НАЦ "УССД" Українські студії стратегічних досліджень , солдат-гранатометник 5 окремого штурмового полку; Юрій Олійник, керівник дослідницьких програм НАЦ "УССД", кандидат політичних наук; Андрій Рудик, політичний аналітик, PhD у галузі соціальних та поведінкових наук, офіцер з комунікації в Генеральному штабі ЗСУ; Анатолій Максимов, аналітик-міжнародник, спеціаліст з питань Східної Азії та Перської затоки; Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень Трансляція на ютуб-сторінці УССД https://www.youtube.com/channel/UCiWxggjen2JXyKkFWlPsh2Q У процесі дискусії всі охочі зможуть поставити питання у коментарях під стрімом.