Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - Мілітарі історія в іграх
Añadido 11 ene. 2026

Мілітарі історія в іграх

@myname_tom
Número de suscriptores: 512
Fotos: 1,560
Videos: 258
Enlaces: 872
Descripción:
Вітаю на каналі Мілітарі історія в іграх, тут публікуватиметься багато цікавого з воєнної історії в цілому, та ігрового світу стратегій тактичних симуляторів й іншого варгейм матеріалу загалом, в атмосфері різних історичних епох/фантастичних світів.

👥 Número de suscriptores

512
Promedio/Día:: 0
Promedio/Tiempo:: +28
Promedio/Mes:: +26

👁️ Vistas promedio por mensaje

239
Promedio/Día:: 189
Promedio/Tiempo:: 258
ERR: 46.68%

📊 Mensajes por Día

1.6
Último día: 0
Promedio semanal: 1.6
Promedio por día: 1.6

Historial de cambios de estado

Oficialmente no confirmado 2026-01-11

Muro

Estadísticas de telegram canal

Німецький ПТ розрахунок із 13-ти міліметровою протитанковою рушницею Mauser T-Gewehr, північ Франції, 1918 рік.Розробка і швидке прийняття на озброєння Mauser T-Gewehr, була реакцією на масову появу британських та французьких танків на полі бою. Гвинтівка T-Gewehr стріляла патроном 13,2×92 мм і на дистанції 100–300 метрів могла пробивати до 15–20 мм броні, чого вистачало, аби уражати ранні броне-засоби союзників, зокрема танки Mark IV та Mark V.Попри певні свої плюси, даний вид зброї мав і недоліки такі як значна вага та габарити, але передусім жахлива віддача яка робили її вкрай травмонебезпечною у використанні. Через відсутність будь-яких систем амортизації після кількох пострілів стрільці нерідко отримували сильні забої, а інколи навіть тріщини-переломи ключиці.Втім, T-Gewehr виконала своє головне завдання - давши піхоті шанс боротися з бронетехнікою в моменти відсутності підтримки артилерії, хоч влучання не завжди знищувало танк, але цілком могло пошкодити двигун, ходову частину, поранити екіпаж уламками, або змусити противника відступити.Загалом до завершення війни було виготовлено близько 15 800 таких рушниць, хоча на загальний хід війни вони суттєво не вплинули, та Mauser T-Gewehr стала важливою віхою в історії піхотного ПТ озброєння - саме вона заклала основу для розвитку й масового поширення протитанкових рушниць у міжвоєнний період.Мілітарі історія в іграх#піхота #німеччина #псв
Цікавитесь мілітарною історією та подобаються ігри на історичну тематику?Тоді об'єднання україномовних телеграм-каналів «Ігри та Історія» саме для вас: тут зібрано багато цікавих проєктів з воєнної історії в цілому, а також з ігрового світу стратегій, тактичних симуляторів й іншого варгейм матеріалу загалом, в атмосфері різних історичних епох/фантастичних світів.📁Доєднуйтесь: https://t.me/addlist/b2jPlSfcUBwyZWMy 🌟Також до вашої уваги (для тих кому так буде зручніше) - перелік каналів з нашої теки зі стислим описом та прямим посиланням на кожен з них:🌟 ТІПова гойка — канал про гру Hearts of Iron 4. В нас є меми, огляди модів, шаблони, гайди, опис оновлень та просто цікаві моменти з гри. Ми просуваємо і розвиваємо українську спільноту стратегічних ігор, починаючи з нашої улюбленої стратегії.🌟 Північна Вежа — розкриваємо невідомі факти Визвольних змагань: десантники УПА, спецназу УНР, українські захисники Бранденбургу. Зацікавило? Підписуйтесь🌟 Тактик — усе про стратегії: новини, меми, анонси, роздачі та багато іншого українською.🌟 Львівський історичний клуб — на нашому каналі ви знайдете дописи на довільну тематику з історії світу та України, студентські та й не тільки наукові публікації, а також актуальні думки про наше сьогодення.🌟 Військово-історичне товариство студентів — це студентське товариство про військову тематику: від історичних битв і видатних особистостей до розвитку озброєння та сучасних військових процесів. У матеріалах поєднуємо історичний контекст, аналітику та прикладні аспекти.🌟 Мілітарі історія в іграх — тут публікуватиметься багато цікавого з воєнної історії в цілому, та ігрового світу стратегій тактичних симуляторів й іншого варгейм матеріалу загалом, в атмосфері різних історичних епох/фантастичних світів.🌟 На Західному фронті — це свіжий погляд на Першу світову війну. Поправте свій монокль, оберсте, і слідкуйте уважно - тут цікаво!🌟 Deep Sea - все, чим дихає світовий океан. Аналітика торгового флоту, потужність військових кораблів та романтика професії для тих, хто мріє про горизонти.🌟 SMAIRLINES — все що має літати, літає, і могло б літати на непершому авіаційному. Долучайтеся та не залишайте свої водяні знаки без нагляду.🌟 Deus Militaria— ми історично-мілітарний канал, на якому купка студентів-ентузіастів діляться з вами своїми зацікавленнями у військовій історії!🌟 Адмірал — ми розповідаємо цікаві історії про морські пригоди та військові дії, показуємо унікальні фото та відео. Приготуйтесь до неймовірних подорожей в світ морської історії разом з нами!🌟 Останній легіонер — римська мілітарія Старого і Нового Риму. Тактика, озброєння, спорядження, стратегія і стратегеми римських військ та воєначальників.🌟 Праски та море — згадуємо часи вугілля і пару, коли кораблі були маленькими, а простори великими. Від перших пароплавів і до класичних броненосців. На річках, і на морі. З гумором, і не дуже. Але завжди з любов'ю і великою кількістю ілюстрацій.🌟 ІГРИ ТА ІСТОРІЯ — ПРИЄДНАТИСЬ 🌟
Вид з повітря на лінкор «Айова» січень 1944 рік.Загалом лінкори типу (BB-61) «Айова» стали своєрідним підсумком розвитку епохи великих артилерійських кораблів. З їх бойового шляху в роки Другої світової, війни у Кореї, В’єтнамі та навіть у Перській затоці можна зробити кілька висновків:• 406-мм гармати (ГК) показали високу ефективність проти берегових цілей, укріплень, складів, артилерії та скупчень військ, один залп міг накривати великі площі й буквально змішати із землею супротивника.• Великі розміри - добротне бронювання давали хороший запас живучості, корабель міг витримувати ураження великої потужності при цьому залишаючись боєздатним.• Радари й системи управління вогнем важливіші за калібр, для прикладу японський «Ямато» мав потужніше озброєння та броню, але американські радари й системи наведення давали «Айові» величезну перевагу в точності та дальності ефективного бою особливо в нічну пору доби.• Авіація фактично нівелювала лінкори як головну ударну силу флоту, звівши роль стальних гігантів до батарей вогневої підтримки наземних операцій, ППО платформ прикриття ескорту супроводу авіаносців.• Бойова експлуатація також показала слабкі сторони: величезна вартість утримання, складність ремонту (мало який док міг прийняти судна таких габаритів), вразливість до торпед та авіабомб противника, залежність від супроводу менших кораблів ескорту-розвідки, плюс невеликий запас ресурсу гармат головного калібру - робили їх дорогою іграшкою і скоріше ознакою статусу ніж продуктом ефективності.В підсумку лінкори типу «Айова» стали вершиною розвитку артилерійських лінійних кораблів: надзвичайна вогнева міць; висока швидкість; хороша живучість; вогнева сила у підтримці сухопутних операцій яких все ще робили дані кораблі грізною силою, але досвід бойового використання показав майбутнє морської війни належить авіації, ракетним есмінцям, підводним човнам, а не артилерійським стальним гігантам. Мілітарі історія в іграх#флот #сша #дсв
Діорама за участі німецького морського гідро-розвідника-транспортника Blohm & Voss BV 222 - V2.Життя цього величезного літаючого човна почалося у 1941 році, як другого з тринадцяти побудованих BV 222. Свої перші роки служби він провів у Середземномор’ї та у Франції, транспортуючи вантажі, солдатів й виконуючи дальні розвідувальні місії.У травні 1944 року його перебазували на далеку північ у Норвегію, де в червні того ж року він отримав неординарну місію з порятунку персоналу метеостанції в Арктиці, яка зіткнулася з серйозними проблемами після того як її працівники з’їли м’ясо білого ведмедя зараженого трихінельозом, і тому хворих людей потрібно було терміново евакуювати.Та спочатку німецьке командування відправили за ними Fw 200 Condor, але під час посадки на імпровізоване посадкове поле літак серйозно пошкодив шасі, тому було вирішено задіяти BV 222.V2 який отримав наказ доставити нове шасі, ліки та припаси на віддалений острів. На той момент V2 перебував у Північній Норвегії, і його терміново перекинули до Травемюнде (Німеччина), щоб підготувати до полярної операції. І в підсумку все було недарма рятувальна операція завершилася успіхом; персонал як і Fw 200 було повернуто до дому.В наступні декілька місяців V2 продовжував нести службу на Дальній Півночі аж до завершення війни у травні 1945-го, коли британський та американський персонал прибувши до Норвегії одразу зацікавились цим гігантом й впродовж літа випробовували його. На жаль, ні британці, ані американці не знайшли застосування даному літаючому човну, і в жовтні 1945 року навантаживши цього велета списаними німецькими військовими матеріалами, відбуксирували у Тронгейм-фіорд й підірвали.Мілітарі історія в іграх#авіація #німеччина #дсв
LZ 129 Hindenburg один із найбільших дирижаблів в історії, збудований в Німеччині у 1936 році, був довжиною близько 245 метрів із максимальною швидкістю польоту приблизно 135 км/год. «Гінденбург» міг перевозити десятки пасажирів через Атлантичний океан у комфортних умовах маючи каюти, оглядові зали і навіть ресторан, загалом на борт можна було взяти близько 50–70 пасажирів плюс екіпаж із понад 40 осіб, а також 10–12 тонн корисного вантажу.Та вже 1937 році підчас турне східним узбережжям США, в момент посадки внаслідок витіку водню та його займання через електричну іскру «Гінденбург» спалахнув, що призвело до маштабної пожежі із численними жертвами. Під час даної катастрофи в цей день 6 травня на борту перебувало 97 людей, з них загинуло 35 осіб та ще 1 працівник на землі і все ж більшість пасажирів і членів екіпажу змогли врятуватися.Попри це дана трагедія стала символом завершення епохи великих пасажирських дирижаблів, адже після широкого розголосу довіра до такого виду транспорту різко впала, а стрімкий розвиток літакобудування швидко відсунув дирижаблі в минуле.(с) Допис від підписника: @StrategTMМілітарі історія в іграх#авіація #дирижаблі #німеччина #псв
Один із батальйонів танкового полку італійської 133-ї бронетанкової дивізії «Літторіо» підчас оглядин, середина 1940 року.133-тя танкова дивізія «Літторіо» була сформована у 1939 році на базі одноіменної піхотної дивізії, яка брала участь у Громадянській війні в Іспанії у складі Італійського "добровольчого корпусу" і вважалася одним з елітних з’єднань італійської армії. Станом на 1940 рік дислокувалася в Північній Італії де проводила активне доукомплектування в рамках підготовки Італії до війни.Попри статус бронетанкової дивізії в 133-й значна частина бронетехніки станом на 1940 рік мала слабке бронювання й гарматне озброєння, а нестача радіостанцій і достатньої кількості вогневих засобів вище середнього суттєво обмежувала бойові можливості даного з’єднання. Водночас дивізія вважалася престижною та отримувала техніку й підготовлені кадри по приорітетному принципу. Для тих хто любить більше почитати - моя загальна поверхнева думка відносно бойових можливостей дивізії станом на 1940 рік: тож це досить таки хороший маневренний підрозділ з помірними наступальними можливостями на закопаного противника (в основному через технічні обмеження та загальну легкість озброєння). Зате доволі успішно можна було би вводити його у вже прорваний фронт для рейдових дій ударів по тилам, або використовувати в якості мобільного резерву для затикання дірок у фронті. Бо при тій самій обороні завдяки загалом доволі мотивованому особовому складу та технічній комплектації і при умові злагодженої взаємодії між внутрішніми з'єднаннями, можна вважати дану дивізію на дві голови кращою за типову італійську моторизовану і на три за лінійну піхотну особливо що стосується маневрової оборони. Тож цілком хороший такий станом на 1940 рік "не танковий" скоріше механізований підрозділ на той час, не рівня звісно тогочасним німецьким, совицьким чи тим самим британським та при грамотному командуванню цілком був здатен натворити серйозної біди своїм противникам.Також декілька слів за основні недоліки: застаріла технічна база що дорівнює просідання технічних характеристик озброєння по відношенню до противника. Відсутність важкої вогневої потуги та броньованих засобів через що пробивна сила дивізії суттєво просідає. Недостатня чисельність особового складу так це робить дану дивізію більш мобільною але менш стійкою, та слабка захищеність загальна вразливість до вогневих засобів супротивника. Мілітарі історія в іграх#танк #італія #дсв
Битва при Літтл-Біггорні — одна з найвідоміших і найдраматичніших для США в період війн з індіанцями, також відома як «Останній бій Кастера».В дні 25–26 червня 1876 року 7-й кавалерійський полк армії США під командуванням Джорджа Армстронга Кастера, близько 600–700 солдатів здебільшого озброєних карабінами Springfield, та револьверами Colt. Розділившись на кілька загонів висунулись в напрямку табору індіанських племен (Лакота, Шайєнни, Арапахо) приблизно за різними оцінками від 1500 до 2500 воїнів озброєння в основному: луками, списами, сокирами й іншими типами холодної-метальної зброї, а також близько третини з них мали досить непогані на той час гвинтівки моделей Winchester та Henry.Із самого початку Кастер недооцінивши чисельність противника вирвався зі своїми передовими силами вперед та потрапив під контр-атаку переважаючих сил племен індіанців, внаслідок чого був відрізаний від основної групи та затиснутий-ізольований із своїм загоном на пагорбі будучи фактично оточеним маневровими зєднаннями індіанців, які змогли швидко зблизитись і нав'язати урядовим силам хаотичну й жорстоку ближню сутичку. Внаслідок якої загін Кастера був повністю знищений, загинуло більше двох сотень солдатів включно з самим Кастером. Інші частини кінного полку армії США хоч і зазнали втрат, але відкотившись змогли зайняти більш вигідні позиції й в оборонному бою зуміли втриматися/відбитись й дочекатись підходу підкріплень.Та все ж дана битва стала однією з найбільших перемог племен індіанців над регулярною армією США, але водночас вона призвела до масштабної відповіді з боку уряду. Бо вже невдовзі після розголосу було перекинуто багато додаткових армійських підрозділів, в результаті чого затиснуті з усіх сторін чисельнішим та краще озброєним у військово-технічному плані противником більшість племен було примушено до здачі.Мілітарі історія в іграх#кавалерія #сша #вікторіанська_епоха
Досить хороша модель важкого крейсера Імперського флоту Японії «Атаґо».IJN Atago - важкий крейсер типу «Такао», закладений на верфі компанії Mitsubishi в Нагасакі та введений у стрій у 1932 році. Як і інші кораблі його класу, формально відповідав обмеженням Вашингтонського морського договору, однак фактично перевищував їх за водотоннажністю та озброєнням.У стандартній конфігурації крейсер мав десять 203-мм гармат головного калібру, 8 торпедних апаратів, а також хороше зенітне озброєння, яке з часом неодноразово посилювалося. Корабель вирізнявся високою швидкістю - до 35 вузлів, а також значною дальністю плавання, що робило його ефективним інструментом для дій на просторах Тихого океану.В роки Другої світової війни «Atago» був флагманом 4-ї дивізії крейсерів та брав участь у багатьох ключових операціях Імперського флоту, зокрема в кампаніях у Південно-Східній Азії, боях за Соломонові острови та Філіппіни.23 жовтня 1944 року, під час битви в затоці Лейте, крейсер був атакований американським підводним човном USS Darter (SS-227), й внаслідок влучань чотирьох торпед «Atago» доволі швидко затонув забравши з собою 360 членів екіпажу, але завдяки дружнім кораблям які знаходились поряд більшу частину моряків все-таки вдалося врятувати: 529 було підібрано есмінцем «Кісінамі», 171 есмінцем «Асасімо».Мілітарі історія в іграх#флот #японія #дсв
⚔️ 2290 років тому – в 264 році до нашої ери – з конфлікту на Сицилії (найбільшому острові Середземного моря) розпочалося збройне протистояння Карфагену та Риму, справжня "Столітня війна стародавнього світу".Різною мірою в римсько-карфагенське протистояння були залучені практично всі держави й народи Середземноморського регіону. Якщо спочатку виразну перевагу мав Карфаген – олігархічна таласократична імперія, – то поступово шальки терезів схилялися на бік Римської республіки, яка з суто континентальної держави почала теж перетворюватися на морську.Перша частина римсько-карфагенського конфлікту тривала 23 роки. Вирішальну роль в ній відіграли бойові дії на морі. Втім, сухопутних баталій теж не бракувало – вже тоді римляни вперше висадили свою армію на півночі Африки (в Тунісі) та спробували захопити сам Карфаген. 📹 Чому їм не вдалося цього зробити, яка доля спіткала карфагенських полководців-невдах і чим уславився батько Ганнібала – дізнавайтеся з нашого випускуІсторія без міфів | YouTube | Instagram | Facebook | Threads
Картина та кадри з фільму батальної сцени - яка відтворює битву при Сан-Хасінто, поблизу сучасного Х'юстона, 1836 рік.Де близько 900 ополченців-повстанців новоствореної Техаської республіки під командуванням Сема Г'юстона неочікувано для противника вийшли з лісу та атакували табір мексиканської армії чисельністю в 1400 осіб де Санта-Анни. А саме відображено момент стрімкого наступу техасців, які скориставшись неготовністю противника увірвались в табір мексиканської армії та нав’язали недовгий але інтенсивний ближній що тривав близько 18 хвилин. Внаслідок чого оборона мексиканців була повністю зламана, а дезорганізовані частини почали відступ який швидко переріс у панічну втечу через болота та річкові заплави, й супроводжувався насідаючими техаськими силами. У цій битві втрати техасців були мінімальними - лише кілька десятків загиблих та поранених, тоді як мексиканська армія втратила сотні вбитими, а понад 700 солдатів було взято в полон. Тим самим було остаточно підірвано сили мексиканської каральної армії, що стало переломним епізодом Техаської революції та вирішальним кроком до утворення незалежної Техаської республіки.Мілітарі історія в іграх#лінійна #піхота #сша #мексика