Нічого в державі не відбувається само по собі. Усе роблять люди.Виплати, дозволи, реєстрації, документи, координація допомоги. За кожним таким процесом стоїть конкретна людина. Державний службовець, який знає свою роботу, бере відповідальність і щодня виконує те, без чого держава просто не працюватиме.Місцеве самоврядування щодня працює поруч із державними службовцями. Ми добре бачимо їхнє навантаження. Під час війни до звичних завдань додалися обстріли, евакуація, допомога переселенцям, відновлення після атак і постійна робота з людьми, яким потрібна підтримка.Понад 30 тисяч посад у державній службі залишаються вакантними. Фактично кожна шоста. Ця цифра говорить не лише про кадровий дефіцит. Вона говорить про умови: велику відповідальність, серйозне навантаження і зарплату, яка часто не відповідає обсягу роботи. Люди це бачать і не завжди готові йти на державну службу. А ті, хто залишається, часто тягнуть ще й роботу за вакантних колег.Державна служба не може триматися лише на відданості людей.Потрібні зрозумілі правила, гідна оплата і повага до праці. Під час війни бюджетні пріоритети очевидні: Сили оборони та підтримка людей, які втратили все. Але професійна державна служба теж є частиною стійкості країни. Тому реформу потрібно доводити до кінця.Дякую всім державним службовцям, які чесно роблять свою справу. Тим, хто працює попри навантаження й ризики, бере відповідальність і не залишає людей сам на сам із проблемами.З Днем державної служби України!