Заглушка

Serg Marco: Про контроль глибини дронами. Обговоримо цю проблематику (частково відповідь на допис O'Leary) 1/2"В інтернеті розійшлась стаття Раяна О’Лірі, командира іноземного добровольчого підрозділу Chosen Company. Цей батальйон працював в нашій 59 бригаді і тримав якийсь час один з найскладніших місць на цьому напрямку. ...працював Chosen Company дуже гарно. В нього входили "пси війни", які вже знали що таке війна і мали мотивацію воювати за справедливість. Стаття яка вийшла має багато гарних тез, але є і ряд перебільшень, та деякі висновки все ж повинні враховувати деякі нюанси, чому сталось саме так. Без цього в інеті почали спрощувати деякі речі і звинувачувати командування в саботажі деяких процесів, які ніхто не саботував. Тому обговоримо це і вкажемо чому так сталося".далі тезово:♦️ логіка O'Leary правильна. Треба вміти бити ворога за межами 15 км від ЛБЗ. Треба вміти захистити свої тили. Знищення піхоти на ЛБЗ беззаперечно важливо, але як би ти ефективно це не робив, без системної роботи по логістиці, та без захисту своєї логістики, все одне результат зрозумілий. Це зрозуміли і росіяни, які в результаті побудували "Рубікон", який і відповідав за ці задачі. А ми побудували ще раніше Сили Безпілотних Систем для цього.♦️ Що ж завадило нам розвивати цю функцію, якщо ми перші її застосували? По перше - непорозуміння ГШ в важливості цього напрямку. В той час коли РФ свідомо розширювала можливості ураження в другому ешелоні, розробляючи модулі на різні частоти VTX для fpv, ми зосередилися на двох частотах (1.3/5), і саботували розвиток цього напрямку, щоб швидко створювати вікна можливостей для екіпажів аналогових фпв. Паперова армія нанесла сильний удар нашому розвитку. По друге - це розвиток фпв на оптиковолокні, в якому ми РФ тільки наздоганяємо. І тут знову показала себе наша повільність в масштабуванні перспективних напрямків. І якщо ми до цього розуміли плюс мінус як захищатись РЕБом, то з оптикою це набагато складніше. По третє - це розвиток зенітних екіпажів ворога. Вони просто почали збивати наші крила, і тепер вже крутити багаточасові каруселі над місцем логістики ворога не вийде- їх просто зібьють через 10-15 хв. Крім того ворог масштабував саме підрозділи які повинні бити по нашій логистиці. І виділив на це ресурс. ♦️ Мадяру дістався фронт насичений зенітними екіпажами, екіпажами з оптоволокном та працюючим "Рубіконом". Та ще і заходили ми в зиму, в якій були щільні тумани майже всю зиму, і ще і "Лінію дронів" треба було добудовувати. І це ми ще не враховуємо мабуть найбільші в чисельності штурми наших позицій. Яка тут робота по логістиці, якщо ми не встигаємо передній край перекрити, по засобам ми відстаємо, а організувати розвідку на відстані за 20 км від ЛБЗ в насичений зенітними екіпажами лінії та постійними туманами існуючими засобами майже неможливо. А працювати по логістиці "всліпу" відправляючи в тил купу бпла з розрахунком що його не задавлять і він знайде собі сам ціль і уразить - ми нажаль так не можемо. Це не означає що СБС не працює по тилам. Це робить і 412 Немезіс, і 413 Рейд, і інші підрозділи, і дуже ефективно. Просто їх не вистачає.

Дрони HF-1 від німецького стартапу Helsing піддалися критиціУкраїнські військові повідомляли про технічні проблеми з дронами-камікадзе HF-1, які з весни 2025 року застосовують на фронті. Про це повідомляє Welt am Sonntag з посиланням на внутрішній український звіт та розмови з представниками індустрії, ЗСУ та Бундесверу. Частина апаратів не стартувала або падала одразу після запуску, фіксувалися збої в керуванні, дефекти окремих компонентів і тривала підготовка до застосування. Водночас програмне забезпечення Helsing українські підрозділи оцінювали як стабільне.Критика лунала не лише з України. У матеріалах згадується й невдоволення з боку Бундесверу: анонімний офіцер Люфтваффе закинув компанії сильний маркетинг при обмежених реальних результатах і невідповідність заявлених амбіцій фактичним можливостям продукту.У Helsing заявляють, що HF-1 створювали як термінове рішення для фронту, з розрахунком на доопрацювання безпосередньо в бойових умовах. Компанія наполягає, що частка стартових збоїв була значно нижчою, ніж стверджується в українських звітах, і що після змін ефективність дрона зросла.Паралельно Helsing уже передала Україні новий тип дрона HX-2 та анонсувала подальші поставки, підкреслюючи, що нова модель має суттєво кращі показники.

German Aid to UkraineЯк і наприкінці кожного року, я хотів би представити перелік військової допомоги, яку Німеччина підтвердила, що надала Україні протягом 2025 року.НАДАНО 👇— 3 комплекси IRIS-T SLM— 2 комплекси MIM-104 Patriot— 2 комплекси Skynex— 6 ПУ IRIS-T SLS— 3 ЗСУ Cheetah— 4 Kinetic Defence Vehicles— 30 систем виявлення дронів— 30 НРК GEREON RCS— 1950 баражуючих боєприпасів HF-1— 14 БПЛА Hornet XR— 291 БПЛА RQ-35 Heidrun— 72 БПЛА Songbird— 10 надводних дронів Sonobot 5— ~ 302 БПЛА Vector— 7 САУ Zuzana 2— 166 FFG MRAP— 10 екскаваторів-навантажувачів— 6 БРЕМ Bergepanzer 2— 1 кран Liebherr LTM 1030-2.1— 20 мінних тралів— 8 розміновувачів WiSENT 1 MC— 13 автомобілів для прикордонної служби— 5 десантованих машин Caracal— 31 пікап VW Amarok— 65 вантажівок Mercedes-Benz Unimog— 4 броньовані карети швидкої допомоги MEDIGUARD— 917 ПТРК RGW90— 100 переносних систем розмінування H-PEMBS— 73 автомати AK-47— 150 гвинтівок CR 308— 3769 гвинтівок G3— 4750 штурмових гвинтівок HK416— 64 снайперські гвинтівки HLR 338— 100 кулеметів MG5— 1795 штурмових гвинтівок MK 556— Боєприпаси AHEAD для системи ППО Skynex— Ракети IRIS-T для системи ППО IRIS-T SLS— Ракети IRIS-T SL для системи ППО IRIS-T SLM— Ракети PAC-2 та/або PAC-3 для системи ППО MIM-104 Patriot— 89 000 35-мм снарядів HEI-T для ЗСУ Gepard & Cheetah— боєприпаси для танків Leopard 1A5 MBT— боєприпаси для БМП Marder 1A3— 74 000 40-мм снарядів для автоматичних гранатометів— 19 000 120-мм мін— 24 000 122-мм снарядів— 96 000 155-мм снарядів— запасні частини для БРЕМ Bergepanzer 2— 65 польових біноклів— 41 наземний радар спостереження— 347 інфрачервоних біноклів— 1388 лазерних далекомірів— 1600 захисних габіонів (зміцнення 8 км укріплень)— < 1 000 терміналів OneWeb— 1 300 спальних мішків— 55 підводних скутерів— 52 000 вовняних ковдр— ~30 млн євро інвестицій у трастовий фонд NSATU— 120 000 оклюзійних наліпок— 487 000 аптечок— 217 400 турнікетівХочу зазначити, що з квітня цього року уряд Німеччини під керівництвом Фрідріха Мерца надавав лише дуже рідкісні та обмежені оновлення інформації щодо поставок та обіцянок нової військової допомоги. Тому цей перелік аж ніяк не є вичерпним, а цифри, особливо щодо кількості поставлених боєприпасів, є дуже заниженими.З цієї причини я хотів би зробити виняток і також вказати на деяку військову допомогу, обіцяну цього року. Частина з неї, майже напевно, вже була поставлена повністю або принаймні частково, і ми просто не отримали офіційного підтвердження. Інші позиції виділяються своєю важливістю або вартістю. ОБІЦЯНО 👇— 500+ далекобійних ударних БПЛА Ан-196 "Лютий"— 200 самохідних гаубиць «Богдана» на шасі Mercedes-Benz Zetros (вартістю 750 млн євро)— 1100 наземних радіолокаційних станцій— 700 млн доларів інвестицій у механізм PURL— фінансування «значної частини» мережі Starlink— фінансування об'єктів технічного обслуговування в Україні (підтверджено KNDS & Quantum Systems)— фінансування української системи управління та зв'язку військового командуванняЯкщо у вас є питання, будь ласка, не соромтеся їх задавати.

Стаття!RUSI зробило добротне дослідження (а я його трохи доповнив) щодо того, як наразі функціонує російське ППО і від чого критично залежить. Якщо коротко то:- Російська ППО залишається ефективною "тут і зараз", але довгострокова стійкість системи напряму залежить від здатності ворожої промисловості підтримувати темпи виробництва;- У перші дні вторгнення російські підрозділи ППО отримали наказ вважати всі літаки та інші повітряні об'єкти "своїми". - Українські пілоти швидко засвоїли нове правило: літати на наднизьких висотах (до 100 метрів), адже вище – смерть. Відомо про щонайменше один випадок, коли російська ППО збила український літак на відстані 150 км, який летів на висоті менше 15 метрів;- Ефективність ударів GMLRS знизилася з приблизно 70% у 2022 році до близько 8% у 2025-му. Для знищення однієї РЛС іноді доводилося витрачати до десяти ATACMS.- З масованого запуску у 100-150 дронів вартістю 20-80 тисяч доларів США за одиницю до цілі долітає близько 10%, а реально влучає ще менше.- З 2022 року Росія втратила понад 360 одиниць засобів і комплексів ППО та щонайменше 112 радарів. Підрозділ ГУР "Примари", спробував уразити щонайменше 40 РЛС, 5 ПУ та 6 ЗРК.Більш детально про те, від чого залежить російська ППО та як її можливо послабити, читайте у статті за посиланням.

Кількість бронетехніки в російській армії зрослаТакий висновок зробив Delwin опираючись на цифри втрат, темпів реактивації техніки з баз зберігання та оцінок темпів виробництва. З початку повномасштабного вторгнення, російський парк техніки збільшився на 5%.Кількість техніки збільшувалася на фоні постійних величезних втрат росіян (за Oryx росіяни втратили 13,655 од. бронетехніки). Згідно з його розрахунків у росіян станом на 2022 рік було 19,900 од. техніки, а станом на кінець 2025 року, кількість техніки зросла до 20,900 од. Якщо дивитися вперед та припустити консервативні темпи виробництва та реактивації у 2026 році, загальна чисельність може досягти піку близько 23 000 одиниць, після чого поступово зменшуватиметься і к 2030 року знизиться до довоєнної кількості.Росія вступила у війну, маючи приблизно 26 000 одиниць техніки на зберіганні, з яких близько 16 000 було витягнуто зі складів (ми за цим активно спостерігали останні 2 роки). У моделі припускається, що вся ця техніка була реактивована, без детального аналізу темпів фактичного ремонту.Щодо виробництва нової техніки, досі немає ніяких достовірних даних щодо темпів виробництва. Більшість інформації базується на звітах заводів, оцінок аналітиків і інших даних. На основі цих даних Delwin вважає, що виробництво техніки у росіян подвоїлося з 2022 року і зараз складає близько 1330 одиниць на рік (усіх видів). Особливо це стосується БМП, виробництво яких зросло до 200+ на рік (мені здається, що реальна цифра близька до 400 од. з урахуванням ремонту).Окрім цього, супутникові знімки російського тилу свідчать про накопичення техніки й підрозділів, що може означати формування стратегічних бронетанкових резервів для можливих майбутніх операцій або регіонального стримування.Щодо того, чому бронетехніка стала менш помітною на передовій, на думку Делвіна, нинішня доступність техніки достатньо відповідає поточним потребам в умовах домінації дронів. При цьому брак особового складу обмежує можливість одночасного використання великих бронетанкових формувань разом із відповідною піхотною підтримкою.В цілому я погоджуюся з оцінками Делвіна, стосовно актуальної кількості техніки в росіян.Стосовно того скільки техніки може бути в майбутньому, я б не загадував навіть на рік вперед, адже все це буде залежати від поля бою. За умов, якщо якимось чином росіяни придумають протидію дронам, використання техніки зросте разом із втратами. Тут лише постає питання, яким чином ми будемо цьому протидіяти. Варто додати, що зі зазначеної кількості техніки, близько 30% можуть не брати участь у бойових діях (знаходяться не біля фронту, не боєздатні, на ремонті тощо).

Танки: темпи виробництва і відновленняJompy опублікував новий тред про виробництво і відновлення танків в Росії. Це перша частина треду, друга буде про Т-72/Т-90 та особливості індустрії.За рік Росія змінила тактику, зробивши ставку на піхоту й легку техніку. З 2024 року Росія активно поповнювала танковий парк і намагалася прискорити цей процес. Якщо раніше танки зі складів можна було відправляти на фронт без обслуговування, тепер більшість потребує відновлення. Частина відремонтованої техніки йде не лише на заміну втрат, а й на розширення армії, яке почалося після листопаду 2022 року.Темпи виробництва і відновленняВідновлення Т-62 веде 103-й бронетанковий завод біля Чіти (ймовірно 400 танків в рік). Контракт на 800 машин, укладений у 2022 році, скоріше за все також виконано. За даними Oryx, втрачено 311 Т-62 + 20-30% незафіксованих втрат.Т-54/55 і Т-64 відіграють мінімальну роль: перші надто старі, другі Росія не може ремонтувати. Частину старих танків, можливо будуть перероблювати у БТРи.Найбільші втрати – у Т-80: за Oryx, 1225 одиниць. Попри це, завод Омськтрансмаш активно модернізує їх до стандартів БВМ/обр. 2022 (близько 300 од. на рік)Більшість Т-80 зі складів уже зникли – їх або відновили, або розібрали на запчастини. У 2023-2024 роках зафіксовано масове надходження цих танків на ремонт, що свідчить про високі темпи виробництва. Знаходили і Т-80УД, які розібрали для запчастин на інші танки.Подальша доля Омськтрансмашу невдіома, скоріше за все вони будуть продовжувати відновлювати Т-80 поки є залишки, робити машини на шасі Т-80 (ТОС, 2С19), а також налагоджувати виробництво з нуля (принаймні такі плани були і навіть було оголошено про відновлення виробництва ГТД-1250).Т-80 продовжують з’являтися на навчаннях і базах у тилу, тому схоже вони залишатимуться у строю ще тривалий час.

Зі статті Болгарина про мідлстрайки:- Поштовхом у появі мідлстрайків став загальний розвиток дронової індустрії в Україні. В самій назві зашифровано, що цей тип безпілотників є чимось середнім між FPV-дроном, який летить на порівняно коротку дистанцію, та "діпстрайком", який уражає стратегічні об'єкти за сотні кілометрів;- Технологічно мідлстрайки складніші за діпстрайки. Щоб працювати у жорстких фронтових умовах, мідлстрайки повинні мати модулі донаведення на ціль, додаткові типи зв'язку й навігаційні системи;- Співрозмовник “Оборонки” з Сил оборони, дотичний до розвитку цього напрямку, зазначив, що повноцінно над мідлстрайками почали працювати лише з осіні 2024 року. До цього держава зовсім не звератала увагу на розробку чи закупівлю таких засобів;- Більш-менш регулярно ці засоби почали використовувати лише ближче до 2025 року (більше 400 дронів за квітень-травень).- Наразі українські виробники не здатні покрити увесь попит, який існує у військових щодо мідлстрайків. "Тут, як і в багатьох інших сферах, більше застосовує той, у кого є гроші. Гарно це чи погано – сказати важко, але розподіл між структурами часто відсутній";- Deviro, виробник розвідувально-ударного комплексу "Булава", була однією з компаній, які зіткнулися з проблемами закупівель на початку 2025 року. Контракти, які компанія отримала у 2024 році закінчувалися, а нових не з'являлося. Тоді компанія вирішила безкоштовно передати свої дрони профільним підрозділам.- Окрім проблеми із масштабуванням існують проблеми з виготовленням бойових частин для дронів.- "Якщо ми зможемо робити хочаб би 1000 бортів в місяць і у нас буде умовно 10 екіпажів, які системно цим будуть користуватися – це може значно послабити всю логістику росіян”.

💬 Кремль демонструє аномальну толерантність до людських втрат у війні проти України — понад мільйон вбитих та поранених російських солдатів за три з половиною роки. На відміну від країн Європи, Московія не цінує життя своїх людей, і це є ключовим викликом для демократій, які потенційно не здатні залучити необхідну кількість піхоти для цього протистояння. ➡️ У нашому матеріалі «Російська м’ясорубка. Чому Росії байдуже життя своїх солдатів і як Європі потрібно готуватися до цього» ми дослідили проблему російської толерантності до жертв та наявності у Московії великої маси дешевої піхоти. Допоміг нам у цьому відомий військовий оглядач та офіцер Армії оборони Ізраїлю у резерві YIGAL LEVIN (Telegram,YouTube)У межах дослідження ви зможете дізнатися: 📌 1. Яка різниця між спецоперацією та великою війною? Чому в успішних спецопераціях втрати особового складу не перевищують 1%, тоді як в успішних наступах великих воєн можуть становити 30%? 📌 2. Як Московія розмінює велику кількість своїх людей на скромні територіальні здобутки та все одно продовжує це робити. Чому вона має такий аномально високий «коефіцієнт жертовності»? 📌 3. Чому Європа не має великої маси піхоти на противагу Росії, яку вона мала під час Холодної війни та чому Європі потрібно швидко приймати рішення щодо збільшення мобілізаційного людського ресурсу? ➡️ Ознайомитись з повним матеріалом можна за посиланням: https://resurgamhub.org/ua/analytics/europe/russian-meat-grinder-why-russia-does-not-care-about-the-lives-of-its-soldiers-and-how-europe-should-prepare-for-thisДоступна для прочитання: українською, англійською, німецькою, французькою, іспанською, словацькою.Висловлюю вдячність Ігалю Левіну за допомогу у підготовці дослідження та надані матеріали.🛑Тelegram🛑Сайт🛑Instagram🛑Twitter🛑Мерч 🛑 Підтримати

За останні тижні в tatarigami вийшла низка аналітчиних матеріалів про стан противника, результати українських далекобійних ударів, втрати на полі бою. Також він системно аналізує ситцацію на фронті. Нещодавно він видав узагальнюючий огляд із певними висновкам: "Багатоденний аналіз динаміки бойових дій і внутрішніх російських даних — як публічних, так і непублічних — виявив низку тенденцій і ключових моментів, які ми узагальнили: ● Кампанія України з глибоких ударів дронами завдала росії значних прямих і вторинних збитків, що спричинило помітну зміну у сприйнятті перебігу війни та її співвідношення «витрати–результат» серед як військового командування, так і керівництва силових структур.● Згідно з проаналізованими комунікаціями десятків старших російських офіцерів у Москві та на фронті, зростає переконання, що війна фактично зайшла у стратегічний і політичний глухий кут — і підтримується передусім особистою наполегливістю президента путіна.● Хоча це не свідчить про неминучий колапс режиму, переговори чи військову поразку росії, проте відображає помітну зміну настроїв у кількох ключових прошарках російського суспільства.● Москва поступово нарощує оборонно-промислові потужності, значною мірою покладаючись на технологічну підтримку Китаю, особливо у сфері виробництва дронів і автономних систем.● Очікується, що російські війська продовжать активні наступальні операції на південному напрямку восени 2025 року, можливо — із продовженням у 2026-й. Підготовка до цього етапу триває ще з літа.● Погіршення погодних умов, яке, ймовірно, знизить ефективність дронів, не призведе до зупинки бойових дій, а радше до поновлення наземних штурмів.● Умови для українських захисників залишаються складними як у Покровську, так і в Куп’янську, де невеликі російські підрозділи використовують прогалини в розрідженій обороні, що здебільшого є наслідком нестачі особового складу на українському боці.● Всупереч поширеним припущенням, нестача українських військовослужбовців зумовлена не стільки втратами чи проблемами з мобілізацією, скільки низьким рівнем повернення військових, які самовільно залишили підрозділи. Система примусу залишається значно слабшою, ніж у росії. ● Попри нижчі показники поранених (WIA), рівень убитих (KIA), зниклих безвісти (MIA) та дезертирства в російських військах залишається високим. Зменшення кількості поранених, ймовірно, пояснюється поганою евакуацією з поля бою та низькою виживаністю поранених.● Попри раніші обіцянки припинити практику, Україна продовжує формувати недоукомплектовані «примарні» бригади, що виснажує й без того обмежені людські ресурси. ● Росія формує нові військові з’єднання та забезпечує їх (орієнтовно на ~70%), однак загальна якість підготовки особового складу залишається дуже низькою".

Надто низька оцінка спроможностей України, завищена оцінка спроможностей Росії - таким був початок великої війни. Західні лідери з великим подивом усвідомили, що Україна не збирається зазнати поразки в перші дні або тижні, і що уявлення про непереможність російської армії є аж надто перебільшеним.Згодом запанував інший стереотип: російська армія прогнила, технологічно застаріла, нездатна до змін. Цей стереотип хибний - і небезпечний.У статті впливового видання Foreign Аffairs йдеться про те, як Росія збирає та досліджує набутий у боях з Україною досвід, а потім винаходить, впроваджує та масштабує зміни.Ці дії вже призводять до того, що Україні стає важче і на полі бою, і в тилу. Росія продовжує тиснути за допомогою своїх вдосконалених озброєнь і тактик, сподіваючись, що країни Заходу втомляться від війни. І справді, деякі країни втрачають інтерес - хоча мали б дуже уважно за нею стежити і вчити її уроки. Бо Росія безперервно передає свої вивчені уроки іншим авторитарним режимам.Попри те, що нововведення в багатьох військових сферах РФ невтішні для України, є сфери, в яких вона суттєво відстає і не зможе багато що зробити. Одна з них - підготовка військ та управління ними. Втім, є ймовірність, що опанувати весь набутий досвід Росія зуміє вже по закінченню війни.Цікавий матеріал, який дає гарне розуміння про те, як змінюється баланс сил на полі бою, і що відбувається з технологічною перевагою України. Читайте наш переклад