Estadísticas de telegram channel - @midnightquantum

🚀 "Колонія" Макс Кідрук. Відгук від підписника каналу Valentyn Zahrai.Це моя перша прочитана науково-фантастична книга українського автора і я залишився дуже задоволений.Це соціально-політичний науково-фантастичний роман, події якого відбуваються у 2140-х роках. Людство стало двопланетним видом, освоює і активно живе на Марсі вже більше 50 років. Є два основні напрями книги(науково-фантастичний та соціально-політичнтй) та три сюжетних лінії. Перша сюжетна лінія яка пов'язана з новим вірусом на Землі та ще деякими фізичними подіями які наука ніяк не може пояснити. Ця сюжетна арка відповідає за науково-фантастичну лінію і є надзвичайно інтригуючою і цікавою. Автор дивує кілька разів перевертаючи всі твої здогадки навиворіт. В кінці книги ми маємо два великих гачки на майбутнє які змушують бігти і читати другу книгу. Неймовірно сподобалась ця лінія і тепер буду з нетерпінням читати другу книгу.Друга і напевно центральна сюжетна лінія пов'язана з Марсом. Нам показують труднощі і навіть деякі переваги життя на Марсі проте насамперед ми спостерігаємо соціально-політичну боротьбу кланів за вплив на Марсі та жорстку боротьбу за владу, проте до боротьби долучається ще одна немала сила і починається справжній хаос. Тут присутні українці і вони відіграють значну роль в сюжеті. Ця сюжетна лінія спочатку здається неважливою та саме тут відбуваються основні події і тебе починаючи з середини книги захлинають дуже різні емоції і стає надзвичайно цікаво до чого це все приведе.Третя лінія відбувається на просторах України а саме на сході України. Вона є найменш розкритою та поки що найменш цікавою у циклі але зрозуміло що далі буде розвинута. Ми спостерігаємо за двома героями які відпрвляються на схід і проводять там вакцинацію населення та стикаються з складним життям на тих територіях.Тут автор також показує історію України до 2140-х зокрема через протистояння з росією. Під кінець тут розпочинаються події які майже напевно вптлинть на всю Землю.Книга повільно розкачується та до сторінки 400 читається в не швидкому темпі. Автор вводить багато персонажів проте до середини книги ти вже орієнтуєшся у більшості. Після середини книга летить до фінішу та ти не можеш зупинитися. Але цей фініш по суті тільки розставляє фігури на шахову дошку і стає все ще більше непередбачувано з очікуванням другої частини.Дуже сподобалась друга половина книги та її пришвидшений темп. Книга дарує купу емоцій, зокрема гнів бо деякі персонажі творять справжню фігню яка настільки все заплутує і робить гірше що берешся за голову. Ще в книзі є кілька персонажів психічно нездорових і вони впевнено рухаються у бік безодні тягнучи всіх за собою. Загалом друга половина нагадує темне фентезі з його властивостями але у науково-фантастичній обгортці. Це жорстоко, з неочікуваними сюжетними ходами, де у кожного своя ціль та всім заправляють кілька відморожених людейВ цілому що можна сказати про книгу:- науково-фантастична складова цікава та дуже інтригуюча - соціально-політична боротьба перетворює світ на повний хаос- основні герої книги не є дуже глибоко прописаними але майже кожен має скелет у шафі та заскоки які грають свою роль- автор дуже детально підійшов до наукової складової та описує все з гарною точністю деколи занадто(наприклад півсторінки описує як людина помирає на Марсі без скафандра з усіма науковими подробицями) тому ви будете зустрічати невеликі лекції з біології та космології проте це написано більше менш доступноКнига точно вартує витраченого часу і кожен може знайти у ній своє і кайфувати( я кайфував від науково-фантастичної частини). Це було нелегко але надзвичайно цікаво і я в дикому захваті. Не варто її також сприймати лише як наукову фантастику бо це дуже потужній соціально-політичний твір.Від мене міцних 5⭐️ і буду читати Колапс у найближчому часі

Я думаю, що книг ніколи не буває достатньо-Джон Стейнбек Від самого початку, коли я відкрив канал, моєю головною метою була популяризація читання фантастики, читання українською та українських книг. Погодьтеся, складно популяризувати читання, якщо книги постійно критикувати або розповідати про невдалі книги. Саме тому другим правилом я встановив собі розповідати про ті книги, які я читав (зараз чи в минулому) і які мені сподобалися, а також підходити до оцінки книги намагаючись підкреслити сильні сторони книги. І можу сказати, що ці два основних принципи або правила я за останні кілька років майже не порушував.Так звісно, я розумію, що якби мій канал косплеїв російського “Ентони Юлая” (не гугліть, та ще мразота) і я робив би смішні критичні відгуки на книги, то зараз би було на 26000 підписників а 100 тисяч. Тим більш я міг би штампувати пачками відео про пропаганду в ру фантастиці, висміювати російські книги (а там є за шо) і це теж призвело б до швидкого зростання каналу та більшому заробітку. Але я люблю читати, люблю фантастику у всіх її проявах, то навіщо витрачати життя копирсаючись серед російського лайна або просто читаючи погані книги в жанрі?Каналів з критичними оглядами книг вистачає і за бажання завжди можна піти почитати або послухати критику. На мою думку чиїсь критичні огляди або коментарів в стилі “як ви можете хвалити книжку, он той блогер же сказав, що вона погана” ніяк не впливають. Якщо хтось дуже сварить “Аврору бореаліс”, жаліється, що треба багато гуглити і взагалі книга затягнута це ніяк не вплине на мою думку, що для мене ця книга одна з найкращих прочитаних за минулий рік і що це крута українська фантастика. Хтось може сильно сварити книгу “Мертва вода живого міста”, і там є за шо, але особисто я знайшов там дуже круті речі, про які розповідав (ну і так, трішки посварив, але трішечки).Інколи мені кажуть, що я влаштовую “теплу ванну” для книг, особливо українських. Ні, це не зовсім так, просто в моїй квантовій бульбашці зібрані книги які мені подобаються, саме тому вони для мене найкращі, гарні, неймовірні тощо.Щодо створення контенту. На критичний відгук треба витратити стільки ж часу (а то і більше) як і на звичайний, позитивний. Якщо це відгук в ТГ то по часу це займе півдня, щоб написати, перевірити, зробити фото книг, викласти тощо. Якщо на Ютуб - 2-3 дня на сценарій, день на зйомку та чернове монтування, 3-4 дні на створення ілюстрацій, ще 2 дні на фінальний монтаж. Особисто я краще витрачу цей час на створення відгуку чи відео про реально гарну книгу, яка мені подобається, люди цю книгу відкриють для себе, прочитають та будуть щасливі. А щастя в наші часи - це справжній скарб.Можливо це прозвучить банально та пафосно, але я все ж таки намагаюся нести щось розумне, добре та вічне - промені світла, бо вони завжди потрібні, в усі часи та всім людям. Цьому мене навчили книги Кліффорда Сімака.

🎁📚 Книжкові покупки та подарункиНе зміг пройти повз акцію видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», там можна було зі знижкою взяти дві частини серії “Хроніки хижих міст” Філіпа Ріва. Це чудова та оригінальна фантастика та постапокаліпсис і я в цілому добре пам’ятаю сюжет, тому купив скоріше щоб підтримати українське видавництво та видання гарної фантастики українською, а також хочу мати цю серію української в своїй книжковій колекції.Буквально недавно я бачив анонс нової збірки від ТО ЛІТавиця “Різні разом” і ось абсолютно неочікувано вона вже вийшла й мені надіслали примірник.Як співіснувати тим, хто надто відрізняється? Як “усім” взаємодіяти з “іншими”? Які пригоди і небезпеки бувають на цьому шляху? Чи він узагалі можливий? Чотирнадцять найкращих оповідань від українських авторок та авторів розкажуть про виклики й загадки, надії та перемоги.Історія космічних школярів, що виросли за різної сили тяжіння.Дівчата-сестри, яких кличуть Павучатами.Мандрівка Узбіччям світів, куди людство викидає “непотрібне”.Балакучий гід-андроїд, який почав затинатися після травми.Вбивство, у якому звинувачують крилатого юнака.Секретна спільнота на Місячній базі, зайнята дуже важливою справою… Дуже люблю збірки української фантастики від ТО ЛІТавиця, там завжди можна знайти нових цікавих українських фантастів та оригінальну українську фантастику. #книжковіпокупки #книжковіподарунки

Бестселер №1 за версією The New York Times Захопливе продовження улюбленого світового бестселера “Першому гравцеві приготуватися” — пригодницького роману про недалеке майбутнє, що був екранізований Стівеном Спілбергом у 2018 році.“Другому гравцеві приготуватися” – незабаром в наявності!За лічені дні після тріумфу в конкурсі Джеймса Галлідея, засновника ОАЗи, Вейд Воттс робить відкриття, що докорінно змінює все. У таємних сховищах Галлідея на свого спадкоємця чекав винахід, здатний вкотре перевернути світ. Ця технологія обіцяє зробити ОАЗу в тисячу разів дивовижнішою та захопливішою, ніж Вейд міг собі уявити. Проте разом із нею з'являється й нова загадка - останній квест від генія. Нове "великоднє яйце" натякає на таємничий приз, але на шляху Вейда постає несподіваний ворог. Він неймовірно могутній, безжальний і готовий знищити мільйони, аби здобути бажане. Життя Вейда та майбутнє ОАЗи знову під загрозою, проте цього разу на кону стоїть доля всього людства.📚 Передзамовляй на нашому сайті: stonepublishing.com.ua

📚 “Міккі 7” Едвард Ештон. Книжковий подарунок від видавництва “Lobster”Нарешті! Одна з найочікуваніших науково-фантастичних книг вже у мене і я одразу починаю її читати. Колись дуже давно я готував відео з добіркою фантастики, де головною темою був би перенос свідомості у віртуальну реальність або між тілами. Там повинно було бути 5 книг, я підібрав четверту і пошуки привели мене до “Міккі 7”, яку я не читав, тому я став гуглити чи є вона українською і так потрапив на сайт видавництва “Lobster”, де ця книга була в анонсах на переклад. Потім я ще почитав інформацію в вікі та подивися кілька англомовних відео щодо цієї книги і можу сказати, що у підсумку книга мене дуже зацікавила. настільки, що я навіть не дивився фільм по ній, вирішив прочитати спочатку книгу.Міккі7 — це захопливий науково-фантастичний роман про героя, якому дістається, мабуть, найгірша робота у всесвіті. Міккі Барнс працює «розхідником» (Expendable) у місії з колонізації далекої крижаної планети Ніфльгайм: щоразу після його загибелі командування відроджує Міккі у новому тілі, щоб знову відправити на найнебезпечніші завдання.Ця унікальна історія не лише привабила численних читачів, а й привернула увагу Голлівуду – у 2025 році вийшла екранізація роману, фільм Mickey 17, знятий оскароносним Пон Джун Хо та з Робертом Паттінсоном у головній ролі. Читати починаю майже негайно і в ТГ та ФБ будуть відгуки про цю книгу. Також я паралельно буду готувати сценарій і буде окреме відео про “Міккі 7”, в якому я розіграю примірник книги.Книга вже вийшла і її можна купити, наприклад тут.#книжковіпокупки #книжковіподарунки

📖 “Кіберпанк. Код Майбутнього” в двох томах “Ідентифікація” та “Верифікація”Нова антологія української фантастики, що присвячена піджанру кіберпанку, була анонсована ще тоді, коли я читав “Антиутопію маніфест” (тут одні і ті самі укладачі та організатори). І з того часу, як я побачив перши рендери обкладинок, перелік авторів та заявлені теми, я чекав на вихід цих книг. І ось укладачі зробити перші чотири пробники й один з них надіслали мені. Тут ще є невеликі недоліки друку, які зараз усуває друкарня і фінальні варіанти будуть без недоліків. Виглядають книги просто шикарно, дуже мені сподобався дизайн обкладинок, а серед авторів я бачу як вже знайомі мені по іншим збіркам прізвища, так і нові.Я дуже люблю кіберпанк в усіх його проявах, від класичного до посткіберпанку і дуже хочу, щоб цей піджанр фантастики розвивався в Україні. І те, що укладачам вдалося довести до друку “Кіберпанк. Код Майбутнього” мене дуже й дуже радує. В якості оповідань я не сумніваюся, бо я вже читав інші збірки від цих укладачів (та ж “Антиутопія маніфест”) і впевнений в тому, що вони вміють оцінювати та відбирати тексти й авторів. Та й з творчістю деяких авторів з нової збірки я теж знайомий, і це дуже високий рівень. І зараз у вас є можливість підтримати українських авторів та укладачів збірки передзамовленням.Наклад «Кіберпанк: Код Майбутнього» — антологія української фантастики — запускається у виробництво! Зараз можна передзамовити за 600 грн 2 томи, понад 800 сторінок українського кіберпанку — історії, що прошивають пам’ять, ведуть у темні мегаполіси й народжують цифрових богів.📚 Наклад обмежений. Додрук не гарантується.Передзамовлення тут:👉 https://forms.gle/1MmkZ9xodPiEePVL9💵 Ціна передзамовлення - 600 грн. Ціна після запуску друку — 800 грн.#книжковіпокупки #книжковіподарунки

🇺🇦 24 лютого - четверта річниця повномасштабного вторгнення росіян.Якщо сторонній спостерігач подивиться прикріплене до цього допису відео - він побачить звичайний день звичайного блогера, відомого чи ні, блогер радіє зимі, ділиться спогадами з дитинства та будує плани на весну. Потім блогер завантажить відео в якусь соцмережу, набере десять або мільйон переглядів. Звичайне життя. Це якщо не знати, що перед зйомкою блогер чекав, поки закінчить вити сирена повітряної тривоги і що блогер живе в Україні, де вже четвертий рік йде повномасштабне вторгнення росіян, яке є продовженням початої у 2014 році ними війни.Спогади про початок повномасштабного вторгнення в мене максимально травматичні і я не хочу про це щось писати. Натомість хочу сказати ось що. Попри всі прогнози “експертів” ми вистояли і стоїмо далі. Україна існує як незалежна держава, росіянам не вдалося знищити нас, нашу культуру та мову, як би вони того не хотіли. І не вдаться. За ці чотири роки ми дізналися, що таке справжня єдність, і це не про пафосні лозунги від прилизаних людей у вишиванках, які раптом вибилися в “лідери думок” та воюють в твітері, а про звичайних людей. Тих самих, хто брав човни і незважаючи на обстріли їхав рятувати людей після підриву росіянами дамби, або тих, хто брали лопати, запаси їжі та одягу і їхали та їдуть розгрібати завали після вибухів бомб, донатять останні п’ять гривень на допомогу ЗСУ, збирають одяг, харчі, прокидаються о 3 ночі, щоб напекти пиріжків та передати хлопцям на передову. Це і є справжня єдність, нам не все одно, коли десь стається біда - чи прилетів шахед, чи вдарила ракета, чи люди залишились без води або опалення, чи можливо воїнам ЗСУ не вистачає дронів. І саме тому росія нас ніколи не здолає, бо в єдності наша сила. Росія - це колос на глиняних ногах, і це їх остання загарбницька війна, вони уб’ються об нас і разваляться на частини. Можете віднести мої слова в банк, покласти на депозит та отримувати проценти.🇺🇦 Ми стоїмо, стояли і будемо стояти. Росія зникне, а Україна вистоїть. Слава Україні! Героям Слава!

Продовження захопливо-небезпечних пригод у неймовірному світі!«Хижацьке золото» — друга книжка видатної серії «Хроніки хижих міст», вшанованої численними нагородами. У своєму приголомшливому літературному дебюті Філіп Рів розповідає незабутню історію. Події відбуваються у далекому майбутньому, де юні шукачі пригод намагаються вижити у постапокаліптичному всесвіті. У ньому гігантські міста-хижаки блукають на величезних гусеницях, полюючи одне на одного заради виживання і ресурсів.У місто-кригохід Анкоридж прибуває маленький повітроплав. Це Том з Естер, які втекли з руїн Лондона у «Смертних машинах», зазнали нападу радикального угруповання «Зелений шторм» і тепер шукають прихистку у спустошеному чумою північному містечку, де вулицями блукають духи, а зали старих палаців зберігають страшні таємниці. Тим часом, на обрії з’являється місто-полювач Аркангел… Блискучий переклад роману здійснив відомий кіноперекладач Олег Колесников. Рівно сім років тому саме в його перекладі в український кінопрокат вийшла масштабна екранізація «Смертних машин» від продюсера Пітера Джексона.✍️Автор: Філіп Рів;🎨Переклад: Олег Колесников;📖Кількість сторінок: 320;📓Формат: 129 х 198 мм;💳Ціна: 380 грнЗамовляйте комплект двох книжок Філіпа Ріва зі знижкою 15% в нашій онлайн-книгарні.

📖 "Гемінґвей нічого не знає" Артур Дронь.👍 Пропоную вашій увазі відгук на книгу під підписника каналу Serhiy AndruschenkoТут, звісно, в чаті більше про фантастику говорять. Але, думаю, книги про нашу реальність теж можна і треба згадати."Гемінґвей нічого не знає" — напевно одна з кращих книг, які я читав. Тому вирішив, що треба поділитися своїм, не те щоб відгуком, бо це важко буде назвати повноцінним відгуком, більше роздуми і враження про прочитане.Книга водночас дуже проста, бо написана доволі легко і доступно. І водночас це дуже важка і страшна книга, бо жоден горор не може передати такого жаху, який бачать люди на війні. І жодна вигадана трагедія не зрівняється з тим, що переживають наші військові на нулі і в моменти, коли повертаються до цивільного життя на ті короткі миті.Цю книгу я б радив читати абсолютно всім, але знайте, що це може бути морально складно. Бо тут описаний не вигаданий світ, і персонажі теж не прописані автором. І коли з ними щось стається, ти розумієш, що це трапилося в реальності, і від цього дуже важко і боляче.Тут не так багато історій, але кожна з них зачіпає за живе і про них навіть важко написати звичайний відгук. Бо тут не можна просто написати про цікавий сюжет, або про якісь геніальні думки автора. Книга про інше... Про біль, втрату, розпач, але, в той же час про надію і бажання жити. Тут багато сказано про Бога і ці думки і переживання автора було дуже цікаво читати, попри те, що мало що мене так бісить як тексти про церкву і релігію, але тут все ж більше говориться про віру людей, які щодня ризикують своїм життям.Це книга, про яку мені хочеться говорити, але в той же час так важко щось написати, бо її просто треба читати. Давно книга не викликала в мене скільки емоцій.Тому тим, хто ще не вирішив, чи варто читати цю книгу, скажу просто: прочитайте. Можливо, не зараз, якщо не хочеться чогось тяжкого і болісного, але колись знайдіть у собі сили для її прочитання. Вона варта абсолютно всіх тих схвальних відгуків, які ви прочитаєте в мережі.#відгукиквантовоїспільноти

📖 Болотяне технофентезіОстанні півроку, а може вже й більше, я погано сплю, тому часто вночі або дивлюся якесь кіно, або підшукую інформацію для майбутніх відео. У віддалених планах є відео про технофентезі і от днів 10 тому шукав за джерела інформації й крива пошуку закинула мене в тредс чи твітер (я їх плутаю😁), де обговорювалось те, яких жанрів у нас видають зараз найбільше та найменше, щось таке. І от там я помітив один коментар, українською (допис теж був український) щось типу:“На жаль, мій улюблений жанр технофентезі найбільш розвинений на росії тому в нас звісно перекладів не чекати,а в світі його пишуть мало”. І от тут мені є що сказати. По-перше, технофентезі вперше зʼявилося та розвивалося саме у світі ще в ті часи, коли в росії навіть туалетного паперу свого не було. Предтечі технофентезі - це “Magic, Inc.” Роберта Ганлайна (1940 р.), “The Incomplete Enchanter” Спрег де Камп & Флетчер Пратт (1941 р.), “Slaves of Sleep” Рона Хаббарда (1948 р.) тощо. А остаточно технофентезі сформували такі письменники як Роджер Желязни (“Джек Тіньовий”, “Дороговкази” тощо), Андре Нортон (цикл “Відьомський світ”) тощо. У світі було написано й пишеться багато технофентезі різних напрямків, від протистояння магії та технологій, до їх поєднання, або магії як технології й навпаки. Я вже мовчу про кількість гібридних фантастичних світів.По-друге, в росії майже немає гарної фантастики. Я знаю про що кажу, бо багато читав російських авторів і моє негативне ставлення до російської фантастики почало формуватися ще в 2009 році, а остаточно сформувалося в 2015-2017 р. Вторинність та/або пропаганда - це 99% російської фантастики. Про це я знімав окреме відео і моя думка не змінилася.Що стосується технофентезі, в рф є лише один автор який писав оригінальне технофентезі й він не чистокровний представник “вяликой нации”, а українського походження, з тих, що відмовилися від себе та свого коріння заради служіння росіянам. Це Володимир Васильєв та його оповідання “Полювання на дикі вантажівки”, потім був цикл оповідань фанфікшену в жанрі технофентезі “Відьмак з великого Києва”, потім окремі романи типу “Технік з великого Києва”. Так, ядро цих історій - вкрай оригінальне технофентезі, згоден. На цьому все. Більше нічого оригінального, такого, що розвиває жанр на болотах не писалось. Так, я знаю про “Нє врємя для драконов” лукʼяненка, “Техномагію” перумова, метавсесвіт рудазова та ще десяток книг або серій, всі вони дуже вторинні й клонують ідеї Андре Нортон або Майкла Свонвіка. А що стосується Васильєва - в тому то й небезпека гарних російських авторів, бо читаючи його технофентезі можна поступово дійти до його “Відьмак з великої москви” та до чисто пропагандистських проектів в світі міжавторської літературної серії С.Т.А.Л.К.Е.Р. Тому ні про яке “в росії найбільше пишуть технофентезі” мова не йде, їх технофентезі закінчується ельфами на танках, які вчать сталіна воювати.Заперечувати існування реально гарних книг в росії я точно не буду, вони є і в різних жанрах. Але казати, що щось пишуть тільки там і воно найкраще -це перебільшення та меншовартість й тупість. Мало того, читаючи реально гарні російські книги, без пропаганди, все одно стаєш на драбину яка веде вниз то компосту з пропаганди, вторинності та російського “вялічія” та рашизму. Саме тому, я вважаю, що всю російську культуру треба відправити на вокзал, вручити валізу та хай їде в ростов, де їй саме місце. А в Україні це не потрібно. Досить вже озиратися на те, що є в росії, варто подивитися, що є в нас і в світі.