Сергій Данилов:Іранські медіа, що підтримують реформаторів або займають помірковано позицію (наприклад, Etemad, Shargh або Entekhab), висвітлювали візит Зеленського до країн Затоки в іншому ключі, ніж державні ресурси. Їхня риторика була менш ідеологізованою і більше зосередженою на геополітичних наслідках для самого Ірану.Критика "дипломатичного вакууму" ІрануРеформаторські медіа використовували цей візит як привід для критики зовнішньої політики власного уряду.Основна теза полягає в тому, що поки Тегеран перебуває під санкціями та в частковій ізоляції, Україна активно заповнює ніші безпеки та технологій у регіоні, який Іран вважає своєю зоною впливу.Shargh зазначало, що візит Зеленського та підписання безпекових угод свідчать про те, що монархії Затоки (особливо Саудівська Аравія та Катар) більше не покладаються лише на Захід або локальних гравців, а готові купувати реальний бойовий досвід в України для протидії іранським технологіям.Занепокоєння через "експорт антидронових технологій"На відміну від погроз КВІР, помірковані видання аналізували візит з погляду втрати Іраном технологічної переваги.Видання Entekhab звертало увагу на те, що Україна пропонує країнам Затоки унікальний продукт — системи перехоплення дронів-камікадзе, які пройшли перевірку в реальних боях. Для Ірану це означає зниження ефективності його головного інструменту стримування в регіоні.Роль посередництва та нейтралітету ЗатокиРеформаторські журналісти детально розбирали, чому арабські країни приймають Зеленського з такими почестями.Etemad писало про те, що Ер-Ріяд та Доха намагаються балансувати, бо вони не хочуть прямого конфлікту з Іраном, але візит Зеленського дає їм важіль тиску на Тегеран. У статтях зазначалося, що "Київ став важливим елементом у складній грі Затоки за регіональне лідерство".Якщо державні медіа писали про "змову", то реформаторські — про "втрачені можливості". Деякі автори наголошували, що Україна, навіть перебуваючи у стані війни, примудряється домовлятися про стратегічні інвестиції з боку суверенних фондів ОАЕ та Катару. Це подавалося як приклад ефективної дипломатії, якої, на думку авторів, бракує сучасному Ірану через його жорстку антизахідну позицію.Реформаторські медіа намагалися уникати прямої підтримки України (щоб не потрапити під цензуру за "антидержавну діяльність"), але їхні тексти були значно об’єктивнішими. Вони визнавали Україну як суб’єкт, що впливає на баланс сил на Близькому Сході, а не просто як "маріонетку", як це робила консервативна преса.Для іранських реформаторів візит Зеленського став дзеркалом, у якому вони намагалися показати іранському суспільству ризики від самоізоляції та технологічного відставання, що може виникнути через протистояння з Україною на ринку оборонних технологій Затоки.