Нещодавно була нарешті озвучена офіційна статистика по СЗЧ. 250 000 справ було порушено з 2022 року. Кожен хто дотичен до армії знає, що цю цифру можна спокійно множити на два, і це я просто не враховую тих хто просто запізнився з відпустки на тиждень.Це вже не проблема - це катастрофа. І вона має декілька причин:1) відсутність пропаганди. Маючі всі можливі важелі влада так і не направила весь медійний ресурс для пояснення населенню необхідності захисту України, не робиться нічого;2) політичними елітами факт СЗЧ не засуджується. Після фрази Президента, що "це просто втомлені люди військові задали собв питання: "А ми тоді бл#ть хто"?;3) відсутність реальної відповідальності за "ухилянство". Фактично ті хто ухилились від виконання обов'язку по захисту України знаходяться у кращому становищі аніж солдат. Це не справедливо.4) відсутність реальної системи морально-психологічного забезпечення в армії. У більшості випадків МПЗ-ки це просто діловоди в офіцерських погонах. Є звісно винятки, і ті бригади, де солдатами займаються, там і є результат.5) відсутність відповідальності за помилки старших командирів. Самодурство і дуболомство окремих персонажів іноді зашкалює. І коли солдат бачить, що за обнуління батальйону у фронтальних атаках, батько-командип отримує Богдана, а солдату в цей час нормально бойобі не обраховуються, то нашо треба такий двіж.Солдат - це останній золотий ресурс нації. Якщо ми його не збережем, нас чекає трагічний фінал