Факультет Педіатрії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

Медичний факультет №3 — це не лише про навчання!🥼🏆Ця публікація — для тих, хто тільки планує вступати до нашого факультету й хоче дізнатися: а що ще, крім книжок і пар, чекає на мене?👀📚🥎⠀Так, у нас важливе навчання, цікаві дисципліни й перші кроки у світ медицини. Але водночас — це місце, де розкривається твій потенціал, народжуються ідеї, формуються справжні дружби та відкриваються нові горизонти.⠀✨ Студентське самоврядування — це можливість бути не просто студентом, а творцем змін.У складі нашої студентської ради діють кілька активних відділів:• Інформаційний — веде соцмережі, створює пости, фото та відео, допомагає інформувати студентів і абітурієнтів.• Івент-відділ — відповідає за заходи, квести, благодійні акції, творчі події та незабутні враження.• Волонтерський — реалізує добрі справи: допомога лікарням, дитячим будинкам, соціальним проєктам.•Науковий - займається організацію та проведенням конференцій, наукових заходів, зустрічей з провідними науковцями. • Профорієнтаційний — організовує зустрічі зі школярами, ділиться досвідом і знайомить майбутніх вступників із життям медичного факультету №3.🩺 Мрієш про практику з перших днів?У нас є чимала кількість студентських наукових гуртків, які організовують майстер-класи, симуляційні тренінги, практичні та теоретичні засідання та багато іншого. Уже з першого курсу ти маєш можливість: навчитись робити справжні хірургічні шви, проводити та вдосконалювати навички з СЛР, проводити базові обстеження органів та систем, комунікувати з пацієнтами, працювати з сучасним обладнанням.⠀🏐 А якщо ти активний і спортивний — ми теж тебе чекаємо!В Університеті діють секції з різних видів спорту! Проходять змагання, факультетські івенти та Університетські спартакіади.⠀🌟 Медичний факультет №3 — це простір, де ти зростаєш не лише як майбутній лікар, а як особистість.Ми хочемо, щоб кожен абітурієнт знав: тут тебе чекає не лише якісна освіта, а й можливість розвиватися, реалізовувати ідеї, змінювати світ навколо себе👩🏼‍⚕️✨

🕯️Сьогодні, 10 липня, Україна схиляє голову в День вшанування загиблого медика. Це не просто нова дата в календарі, а глибока шана тим, хто, дотримуючись своєї клятви, віддав найцінніше – власне життя – у боротьбі за життя інших.Сьогодні схиляємо голови перед лікарями, студентами, випускниками, бойовими медиками медичного факультету №3, які загинули на фронті та в тилу, згадаємо їхні імена, їхні обличчя, їхні вчинки. Згадаємо тих, хто до останнього подиху боровся за життя, хто був опорою і надією у найтемніші часи.🕯️ Павло Васильович ІванчовДоктор медичних наук, професор, завідувач кафедри хірургії № 3 НМУ ім. О.О. Богомольця. Павло Васильович спеціалізувався в напрямку хірургії пухлинного походження, відповідав за лікувальну роботу відділення хірургії Nº 3 КНП "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги". Співавтор близько 200 наукових праць, 21 патенту на винахід, також автор підручника, наукового посібника та монографії. Загинув у ніч з 25 на 26 лютого 2025 р. внаслідок попадання російського ударного дрону в будинок на Київщині. 🕯️Володимир ЮричкоСтудент 3‑го курсу медичного факультету №3 НМУ ім. Богомольця, був учасником захисту Майдану протягом усього часу протесту. Під час формування добровольчого батальйону «Айдар» записався добровольцем, пройшов тренування. У липні-серпні 2014 став кулеметником розвідувально-диверсійного загону. У ніч з 13 на 14 серпня 2014 року, поблизу с. Хрящувате (Луганщина), він загинув від кулі снайпера як доброволець-медик батальйону «Айдар».🕯️Назар ЛавровськийВипускник медичного факультету №3, один з кращих випускників Університету, лікар-анестезіолог, фельдшер та військовий медик 112‑ї окремої бригади територіальної оборони. Назарій ділився своїми знання та досвідом з молодшими колегами як інструктор BLS ERC у навчальних центрах. Загинув 18 квітня 2024 р., евакуюючи поранених на Харківському напрямку. 🕯️ Віталій ДідикСтудент медичногофакультету №3, навчаючись на другому курсі, став солдатом батальйону "Азов". Був членом революції Гідності де отримав поранення, служив у зоні АТО. На початку повномасштабного вторгнення Віталій з побратимами звільняли Київщину. Згодом воював на Запорізькому напрямку. 14 травня 2022 року Віталій Дідик загинув, беручи участь у зачистці ворожих посадок.🕯️Дмитро СербінВипускникмедичного факультету №3, кардіолог, легенда українського американського футболу, капітан національної збірної. За час професійної практики врятував сотні людських життів, продовживши свою справу як військовий медик у лавах Національної гвардії України. Загинув у ніч з 24 на 25 жовтня 2022 р., евакуюючи поранених під обстрілом міною на Донеччині. 🕯️ Оксана ЛеонтьєваВипускниця медичного факультету №3, лікар-гематолог НДСЛ «Охматдит». Протягом 11 років рятувала дітей із раком крові, працювала у відділенні трансплантації кісткового мозку. Загинула 10 жовтня 2022 р. внаслідок авіаракетного обстрілу Києва, коли поспішала на роботу.Сиротою залишився 5 річний син. 🕯️Вічна пам'ять і шана загиблим медикам! Памʼять про Вас ніколи не буде забута💔

🩵 ТОП-5 речей, які тобі не скажуть перед вступом на Медичний факультет №3✨Ми продовжуємо серію публікацій для наших майбутніх студентів медичного факультету №3— про те, що насправді чекає вас у стінах Університету. Ці публікації — про справжнє. Про те, чого не пишуть при вступі. Ми розкажемо як це — бути студентом-медиком, що відчуваєш перед першою парою, як знаходиш "своїх" серед нових людей і що відбувається, коли втома сягає межі. Якщо ти тільки готуєшся вступати або вже стоїш на порозі — ця серія публікацій для тебе⤵️1️⃣Педіатрія — це не "менше вчити", це "вчити трохи інакше".Дехто думає, що тут легше, бо "це ж діти". Насправді — ще складніше, бо у дітей діагнози мають свої деталі, а з історією хвороби тримісячного малюка просто так не поговориш. Тому педіатри вивчають ті ж самі дисципліни, що і студенти медичних факультетів, але додатково з особливостями дитячого віку, щоб краще вивчити всі нюанси дитячого організму.2️⃣У тебе буде постійне відчуття, що нічого не встигаєш.Це не просто страх — це реальність, яку переживає майже кожен студент-медик. Але важливо памʼятати: це відчуття не завжди обʼєктивне. Це просто наслідок високих очікувань — власних і чужих. Підмічай прогрес, а не лише прогалини. І навіть коли здається, що ти стоїш на місці — ти все одно рухаєшся вперед.3️⃣Тобі скажуть: "на особисте життя часу не буде". Це неправда — якщо навчишся планувати.Справді, медичне навчання — це марафон, а не спринт. І хоча графік може здаватися безжальним, з правильним підходом до тайм-менеджменту встигається більше, ніж здається. Секрет не в тому, щоб "знайти вільний час", а в тому, щоб створювати його свідомо. Студенти, які вміють балансувати навчання й особисте життя, зазвичай менше вигорають і краще тримають фокус.4️⃣Тобі іноді буде складно пояснити знайомим, чому ти так втомився, "нікого ж ще не лікуєш".Але втома приходить не лише від фізичної праці. Вона приходить від розумового напруження, від постійного навчання, ночей перед екзаменами, складних тем. Люди не завжди побачать цю невидиму роботу. Але вона варта того, щоб її визнавали — хоча б ти сам.5️⃣Ти знайдеш друзів, які стануть як сім’я. Це один із найтепліших пунктів, бо медичний факультет №3— це не лише про знання, а й про людей, з якими ти проходиш цей шлях. Так, у втомі, в дедлайнах і нескінченних парах ти познайомишся з тими, хто стане більше, ніж просто однокурсниками. Це будуть однодумці — ті, хто так само натхненний медициною, не боїться труднощів і знає, що означає вечір перед іспитом без сну.У вас буде своя академічна група — з якою ви постійно будете пам'ятати першу пару з анатомії, перший практичний дослід з фізіології, перший похід в операційну, перший анамнез, зібраний у реального пацієнта, і точно не забудете того самого одногрупника на якому вся група вчилась робити пальпацію, перкусію і аускультацію. Ви будете підтримкою одне для одного, коли опускаються руки. Саме в цих людях ти знайдеш розуміння, тепло й силу дійти до кінця. Дякуємо, що дочитали до кінця! Якщо було цікаво або щось відгукнулося — залишайте реакцію і очікуйте на подальші публікації🔥З любов'ю, медичний факультет №3 (Педіатрія)🩺

Перша допомога при перегріванні, тепловому та сонячному ударі🌞🌡Медичний факультет №3 запускає нову рубрику «Безпечне літо», у якій ми розповідатимемо про правила надання першої допомоги у ситуаціях, що найчастіше трапляються влітку. У наших публікаціях ви знайдете прості й корисні інструкції, які можуть стати у пригоді як майбутнім медикам, так і кожному, хто піклується про безпеку себе й близьких. 🚑Симптоми перегрівання 🌡Гарячка, червона та гаряча шкіра, головний біль, який супроводжується запамороченням та нудотою, прискорене серцебиття.Перша допомога при перегріванні 🌟1. Перемістіть постраждалого в тінь або прохолодне місце ☀️➡️🌳2. Зніміть зайвий одяг: Якщо можливо, зніміть верхній одяг, щоб тіло могло охолонути.3. Охолодження тіла: Використовуйте вологі рушники або губки, щоб охолодити шкіру🚿4. Пийте рідину: Дайте постраждалому пити воду щоб відновити втрату рідини 5. Контроль температури: Слідкуйте за температурою тіла. Якщо вона не знижується або погіршується стан постраждалого, викликайте швидку допомогу 🚑6. Не залишайте постраждалого одного: Залишайтеся поруч, щоб контролювати його стан і забезпечити підтримку.Коли викликати лікаря? 🚨• Якщо симптоми не зникають протягом 30 хвилин після надання першої допомоги.• Якщо постраждалий втрачає свідомість або з'являються судоми.• Якщо виникають серйозні ускладнення, порушення дихання чи сильний біль у грудях.Профілактика перегрівання 🛡1. Уникайте перебування на сонці в години пікової активності (11:00 - 16:00)2. Носіть легкий, світлий одяг: Він допоможе відображати сонячні промені.3. Регулярно пийте воду, навіть якщо не відчуваєте спраги 💦4. Обмежте фізичні навантаження в спекотну погоду.Знання про те, як надати першу допомогу при гіперемії, може врятувати життя! Бережіть себе та своїх близьких! ❤️

Привіт, дорогі наші другокурсники!🔥🤩Вітаємо вас із завершенням ще одного важливого етапу — другого курсу! 🎉А тепер скажіть, чи встигли ви вже наслухатись усіх тих страшних історій про третій курс? Мовляв, «найважчий», «страшна сесія», «а що таке ОСКІ і як скласти КРОК»...Ми, третьокурсники, вже все це пройшли й готові поділитися правдою. У цій публікації розвіюємо міфи й розповідаємо, чого насправді чекати від 3 курсу, як змінилось наше навчання і життя, що стало викликом, а що — навпаки, виявилось навіть приємним сюрпризом⤵️👩🏻‍⚕️Катерина ДенисюкЯк тільки ми перейшли на 3 курс, нас одразу почали лякати жахливою літньою сесією та словом, яке страшно вимовляти - КРОК ☠️ Як усе виявилось насправді? Літня сесія на 3 курсі відрізняється від такої ж на 2 тільки кількістю предметів. А сам КРОК це всього-навсього тести, більшість з яких є в базах за минулі роки. Отже, 3 курс це не суцільне пекло, яке змусить вас втратити віру в себе та у всесвіт, а лише ще одна сходинка на шляху до вашої мрії 🫶🏼👩🏼‍⚕️Христина ШарунТретій курс дійсно був свого роду випробуванням, але моя порада - не акцентуйте увагу тільки на поганому, адже, незважаючи на всі складнощі, цей рік був дуже цікавим: нові предмети, викладачі, які дають можливість взаємодіяти із пацієнтами і навчають важливим речам не з книжок, а з практики, ОСКІ, яке дало зрозуміти, що ти таки щось вмієш не тільки на теорії, але і на практиці. Не забувайте - ви перш за все люди. Дбайте про себе і знаходьте радість навіть у дрібницях. І головне - не здавайтеся. Ви сильніші, ніж вам може здаватися.👩🏻‍⚕️Єлізавєта КравченкоЧи був третій курс важким для мене? Так. Але таким само важким, як в свій час були перший і другий. Справді в шоці ти перші кілька тижнів. Коли вам починають задавати на один день купу сторінок, мільйон зошитів. Але, ми до всього звикли. Звикнете і ви. І, якщо правильно будете ставитися до всього, то ще й задоволення отримувати почнете. Від пар в лікарнях, від відчуття стетоскопа на шиї, від першої історії хвороби. Моя основна порада - ставтеся до всього якомога простіше і не женіться за оцінками. Вчіть для себе. І буде вам щастя!

👩‍💻 З 1 липня відкрито реєстрацію електронних кабінетів вступника!!!➡️ Створити кабінет можна тут: vstup.edbo.gov.ua📌 Що знадобиться для реєстрації:- Електронна пошта- Придуманий пароль- Дані документа про здобуту освіту- Номер, PIN-код і рік сертифіката НМТ або екзаменаційного листка ЄВІ/ЄФВВ- У разі відсутності сертифіката — дані документа, що посвідчує особу, або РНОКПП (ідентифікаційний код).🤓 Докладно про категорії вступників та початок подання заяв:🐕 На основі 11 класів та дипломів НРК5:Початок подання заяв — 19 липня▪️ Текстова інструкція▪️ Відеоінструкція▪️ Можливі помилки🤸 На основі дипломів бакалавра, спеціаліста, магістра (НРК6, НРК7):Початок подання заяв — 8 серпня▪️ Текстова інструкція▪️ Можливі помилки🤩 Для вступу в аспірантуру:Початок подання заяв — не раніше 3 вересня▪️ Інструкції будуть оприлюднені на vstup.edbo.gov.uaЕлектронні кабінети працюватимуть до 20 жовтняРеєструвати їх можна як до початку подання заяв, так і під час прийому заяв❕ У разі запитань звертайтеся до технічних адміністраторів:✉️ Пошта: [email protected]📞 Телефони:(044) 290-18-13(067) 551-24-74(093) 342-38-63(095) 281-13-54

🎓 Сьогодні - день випускного. І саме сьогодні ми закриваємо рубрику “Історії успіху випускників” розмовою 🥁🥁🥁 зі старостою курсу Анастасією Михно і нашою колишньою головою інформаційного відділу. «Ще минулого року я просила студентів писати подібні пости, а тепер - прошу себе. Парадокс, правда?» 😅 Складно описати шість років - ніби одне життя. Ми всі ще пам’ятаємо перші пари, як боялися переплутати артерію з веною, як вперше заходили на пару з анатомії … А зараз - вже все. Остання пара була. І вона справжня, офлайн. Якесь замкнене коло.🗣Останні два роки я була старостою курсу. Складно - це нічого не сказати. Координувати студентів, домовлятися з викладачами, пояснювати одне одному одних через інших - звучить як окрема спеціальність. Але я навчилася головному - як бути відповідальною не лише за себе. Паралельно я більша трьох років керувала інформаційним відділом нашої студ.ради. Писали, редагували, вигадували, сперечались - і знову писали. Ці пости були частиною мене. І от - останній. З моїм ім’ям. Символічно, правда?🙏🏻Ми пережили багато - ковід, повномасштабне вторгнення, дистанційку. Але вистояли. І тепер кожен з нас забирає з собою не просто диплом, а цілий пласт досвіду, і - головне - людей.А ще ….За ці роки я знайшла роботу, яка дійсно мені до душі. Навіть дві. Обидві - різні, але по-своєму цінні, і кожна з них нагадує, навіщо я взагалі колись обрала медицину. А буквально вчора подала заявки на інтернатуру. Що з цього вийде - побачимо, бо свій вибір я змінила в останній момент 😉Дякую тим, хто був поруч. Хто вчив, підтримував, жартував, кричав, мовчав, допомагав і навпаки, і просто був. Без вас це точно було б не так🫶🏻Мені не віриться, що все. Але я точно знаю: це ще не кінець. Далі - новий етап.P.S. Так вийшло, що я не маю красивих фото в медичній формі🤷(раніше я дуже дивувалась як це мені кажуть, що немає фото у формі гарних😫😁)З повагою, ваша староста, Анастасія 🤍

«Історії успіху випускників» медичний факультет №3 продовжує ділитися щирими розповідями своїх студентів про шлях, який веде до професії лікаря — шлях.▶️У кожної випускниці — своя унікальна історія. Приклад Вергун Анни— це про силу, ніжність й безмежну відданість до професії. Вона не лише опановувала медицину, складала іспити та зростала професійно — вона стала мамою під час навчання, поєднуючи два найважливіших шляхи одночасно: материнство і покликання лікаря. Це не просто диплом — це перемога серця, витримки і любові.💬Моє студентське життя: між підручниками й колисковими📘🧸Навчання в медичному університеті — це завжди виклик. Безсонні ночі, нескінченні конспекти, практики, чергування… Але коли до цього додається ще й материнство — кожен день перетворюється на марафон любові, відповідальності й сили духу. Через 3 дні після складання сесії і закінчення третього курсу народився мій Давид. Відтак материнство стало моєю найбільшою мотивацією. Коли тримаєш на руках свою дитину, то абсолютно чітко розумієш, навіщо ти вчишся та заради кого розвиваєшся.🫂🙏🏻Звичайно, були і відчай і сльози і перевтома, іноді здавалося, що сил більше немає. Але були й щасливі моменти — коли дитина робить перші кроки, а ти здаєш залік, через який не спала кілька ночей поспіль. Я навчилася планувати кожну хвилину, цінувати підтримку рідних, зокрема моєї мами, допомагати іншим та мотивувати тих, хто також бореться за свою мрію.👼🏼🩺Медичний факультет №3 дав мені не лише знання — він загартував мій характер. Я навчилася бути сильною, співчутливою й наполегливою. І знаю: кожна мама-студентка здатна подолати більше, ніж вона сама уявляє🫀💬Я вдячна всім викладачам, одногрупникам і своїй родині за розуміння, підтримку й віру. Сьогодні, отримуючи диплом, я відчуваю, що це перемога не лише моя — це перемога моєї родини і мого сина, який зростає та дорослішає разом з моєю мрією стати лікарем🤍🥼🕊

🕯Минає 5 років з дня смерті видатного українського хірурга, академіка НАН України, НАМН України, професора, завідувача кафедри хірургії № 3 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (1993-2020 рр.) — Петра Дмитровича Фоміна.З 1970 працював на кафедрі хірургії НМУ імені О.О. Богомольця: асистентом (1970 — 1981), доцентом (1981 — 1985), професором, а із 1992 — завідувачем кафедри. У 2011 році отримав звання академіка НАМН України.Наукові праці були присвячені проблемам наукового обґрунтування та розробки нових методів діагностики й лікування у хірургії, особливо доброякісних та злоякісних захворювань стравоходу, шлунково—кишкової кровотечі, жовчовивідних шляхів та інших органів черевної порожнини.Петро Дмитрович належав до когорти людей, які були переповнені енергією, не зупинялися на досягнутому й постійно випробували свої можливості, а завдяки його таланту тисячі пацієнтів отримали можливість бути здоровими і радіти життю. За всі роки добросовісної та високопрофесійної праці в Університеті він здобув глибоку щиру повагу серед академічної медичної спільноти. Його громадянська позиція, його стриманість та цілеспрямованість у вирішенні важливих питань була прикладом для всього колективу Університету.Він назавжди залишиться у наших серцях — у серцях найрідніших, колег, яким пощастило з Петром Дмитровичем працювати і здобувачів освіти, які завдяки найкращому вчителю мали змогу ставати кращими у сфері хірургії. Вічна памʼять 🙏🕯

Ми запускаємо нову рубрику "Твій шлях починається тут: історії від наших випускників"👩🏼‍⚕️🩺 — серію публікацій, де наші випускники діляться своїми історіями успіху з тими, хто мріє про медицину. Це щирі розповіді про шлях від першого іспиту до першої операційної, про сумніви, перші ночі на чергуваннях, про віру в себе та силу людського покликання.💬“Коли питають, що для мене означає навчання в НМУ — я відповідаю: це більше, ніж просто здобуття професії. Це моя мрія, школа витривалості, гідності, дружби і віри в себе.Окрему подяку хочу висловити Оксані Валентинівні. Саме вона зустріла мене на сходах морфологічного корпусу в день подачі документів — і з тієї миті почався мій шлях. Ця коротка, але така щира розмова вирішила моє майбутнє.🥼Шість років — це не лише пари, іспити й безсонні ночі. Це і сльози, і сміх, і люди, які стали рідними. Це вибір — щодня. Залишатися. Вчитись. Не здаватися.Медичний факультет №3 навчив мене головному: бути людиною серед людей. Навіть коли важко. Навіть коли страшно.🤍Особливе місце в моєму серці — за нашими викладачами. Саме вони були для мене не лише джерелом знань, а й прикладом гідності, сили і справжнього покликання. Викладачі, яких я слухала, затамувавши подих — з повагою і захопленням. Хотілось, щоб ці цикли тривали вічно. Я знаю, що буду повертатись до їхніх слів ще багато разів — і в складних клінічних випадках, і просто в житті. Вони — ті, на кого я завжди рівнятимусь.Моя порада абітурієнтам: не бійтеся. Ви сильніші, ніж думаєте. І якщо у вас у серці є поклик лікувати — цей шлях того вартий📝🪽А найсильніший спогад — з дитячої реанімації. Після важкої доби чергування, коли сил майже не залишалося, маленький хлопчик — три роки, крихітний пацієнт із серйозним діагнозом — простягнув ручку й поцілував мені долоню. Мовчки, просто так.І в той момент я зрозуміла, що все не дарма. Що навіть одна ніч без сну може змінити чиєсь життя. І моє — теж.З повагою, Ярослава Сердійчук🕊