88 років Леоніду Даниловичу. З історичної точки зору - особистість відносно суперечлива (для мене - ні). Але: ледь не вперше лідер опозиції на пострадянському просторі - переміг на виборах проти діючого голови держави (1 - 1994), і (2 - 1999) переобрався проти величезного лівого табору, спершись на лібералів та націоналістів. У 1998-му економісти писали, що ринкові реформи були повільні та половинчасті, а з 2002-го стали писати що вони були радикальні та рвучкі. Нам пощастило з "директором заводу", а поряд Росії замість аналога Кучми - Чорномирдина - вузьке родинне коло "бенефіціарів" приватизації нав'язало провінційного гебіста Путіна, навіть не через гебізм, а тому що в російській ДУСі він відповідав за закордонні активи. Але менше з тим, з кацапидлами. Я пам'ятаю, тоді було в нас два канали, коли він - такий миршавий - сказав "був у нас президент красивий, а тепер буде некрасивий". Було важко, нічого тут легко не буває, в нас, але через півтора роки втамували гіпер. Кримських сепарів - ледь не одразу, здається це ще 1994 був (можу помилятися трохи) - розкатали в чебурек ("президентство Мєшкова", гелікоптери сідали одразу). Велика приватизація - зовсім не така як у Росії, а "патріархальна" - от тобі, Діма (Фірташ) "Тітан" армянський, за смішні гроші, але вся соціальна інфраструктура і показники експорту на тобі - тож, не дай Бог. Так, переважно, із іншими. За переобрання-99 - 29 декретів липня-серпня 1999 року, спрощена система, земля - куди там Мілею тепер до того, наздоганяє, а от на Альберто Фухіморі Данілич був дуже схожим. 2000-2004 - роки шаленого зростання. Гнучко йшов на здорові компроміси із політичною традицією націонал-демократії. Розвернув літак з Бразилії - через Тузлу. Восени 2004 дозволив весь цей красивий оксамитовий спектакль, бо сам він же і так йшов на пенсію: лютий срач двох "спадкоємців", який - от тоді саме, а не в 2014-му - ледь не розвалив країну (49-49). Інституції, створені Конституцією-96 - утрималися (а здавалося би!). "Круглий стіл", де Президент Кучма сказав - ні, ніяких військ не буде, розбирайтеся в Раді, в судах, і так далі. Передав владу і пішов, із своєю кривуватою посмішкою. Сьогодні люди того часу виглядають титанами, на тлі мікробів які крадуть в інвалідів 100 баксів, чи обкрадають знекровлену країну під час війни. Із днем народження, Леоніде Даниловичу - люди мають коротку пам'ять і часто не відчувають хороших часів.