Малофєєв, власне, правий. Фальшива Русь програє справжній Русі. Цій історії десь 750 років уже. Коли колонії вже наважилися напасти, то зустріли a stiff upper lip старої, віковічної імперії на Дніпрі. У тому-то й справа. Москва у своєму безумстві забула на чому і кому вона спинилася колись на ноги. Та й все одно - і тоді втратила статус центру на користь нової балтійської столиці. В якій найбільшою будівлею до кінця 19 століття був палаць Безбородька (зараз актив Роспошти, яка не може за нього платити, а от канцлер міг). Куди тим пням болотним до суміші шведських норманів, порубіжних культур балтословен і роксоланів? Та навіть у них всі притомні воєводи - окацапілі українські імперці, тобто хохліща (ну, перший зам міністра оборони - Криворучко, вибачте). Війна за спадок імперії, створеної в Переяславі. Сумно лише одне: прогрес, просвітництво, наддержави, підкорення атому і космосу, збільшення тривалості життя панівного на планеті абізяна вже більш ніж у два рази, перебудова мозку мишів щоби вони співали (думаю, це Шнобель цього року), а ми все ще в цьому живем. Ну що ж... Як записав у своєму щоденнику Микола Костомаров, подорожуючи швейцарськими Альпами: noi siamo piccoli ma granda le nostra liberta - "ми люди маленькі. але великою є наша свобода".