😬 Інтернет пам’ятає все. Особливо — ваші факапи В Україні починає працювати культура кенселінгу. Якщо коротко — бренд чи людина стикаються з масовим бойкотом. З ними розривають контракти, товари викреслюють з полиць, а в коментарях влаштовують «розбір польотів». Такий собі громадський суд у смартфоні 📱⚖️Серед останніх гучних кейсів:📌 АТБ і вуличні тварини — після масового хейту бренд змінив політику та почав пускати хвостиків погрітися.📌 Yandmi опублікували допис із критикою локальних брендів, у яких менше 10 тис. підписників. Зверхнє ставлення спровокувало зворотну реакцію: від співпраці з Yandmi масово відмовились інфлюенсери та партнери, зокрема бренд Gepur, який публічно скасував спільну колаборацію.📌«Маслотом» і спроба зухвалого спілкування без відчуття контексту. Threads миттєво відреагував, а бренд отримав хвилю критики та репутаційні втрати.За що в Україні кенселять найчастіше? 🧐❌ «Російський слід»: співпраця, використання російського контенту. ❌ Хайп на війні та «байрактарщина».❌ Хамство й неетична комунікація з клієнтами, пасивна агресія.❌ Поверхневий хайп на темах ЛГБТК+, гендеру чи релігії.❌Плагіат ідеї без зазначення першоджерела.❌ Обман очікувань — обіцяли одне, дали зовсім інше.Як не стати наступним антикейсом у Threads? 🫡💡Проведіть аудит цінностей. Позиція бренду має бути чіткою й послідовною.📱Фільтруйте контекст. Перед публікацією контенту запитуйте себе: «Чи доречно це сьогодні?»👎🏻 Уникайте стилю «bad boy». Суспільство і так перебуває у стресі, тому будь-яка грубість сприймається як напад, а не як фірмовий tone of voice.Якщо факап вже стався, найгірша стратегія — видаляти коментарі або йти в агресивний захист. Працює тільки чесне визнання помилки через конкретні дії: донат, волонтерство, зміни у політиці компанії. ❗️Люди не прощають фальші, але поважають чесність.А які висновки з останніх антикейсів зробили ви? Діліться в коментарях 👇🏻Маркетолог 2.0