Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - Читаємо і пишемо 📚 з Мар'яною Долею
Añadido 14 jul. 2024

Читаємо і пишемо 📚 з Мар'яною Долею

@marianna_dolya
Número de suscriptores: 5 140
Fotos: 6,970
Videos: 81
Enlaces: 4,320
Descripción:
Авторський канал про книги і письменництво. Мої твори тут: https://booknet.ua/maryana-dolya-u682371 Для ідей, пропозицій і зворотнього зв'язку: @Lesya_Ivanchenko ( співпраця лише по темі каналу; збори, петиції і т.д. я не публікую!)

👥 Número de suscriptores

5 140
Promedio/Día:: -1
Promedio/Tiempo:: -9
Promedio/Mes:: -6

👁️ Vistas promedio por mensaje

594
Promedio/Día:: 543
Promedio/Tiempo:: 576
ERR: 11.56%

📊 Mensajes por Día

2.5
Último día: 2
Promedio semanal: 2
Promedio por día: 2.5

Historial de cambios de estado

Oficialmente no confirmado 2024-07-14

Muro

Estadísticas de telegram canal

🐱🦏😬🎸🏧 🐕🦏👑 Цікавий факт — ця романтична комедія пишеться на конкурс "Максимум хімії"! — Ви що, обираєте по Місяцю дні, в які маєте кохатися? — здивовано покосився на неї Олег Носик.  — Бачив я безліч дивних людей, але таке зустрічаю вперше… — Між іншим, місячний календар — дуже корисна річ, — заявила Дарина.  — Якщо дотримуватися рекомендацій для кожного місячного дня, ваше життя гармонізується…Вона ще щось довго говорила, та я не стала слухати. Користуючись тим, що увага ведучих була прикута до монологу Дарини, я схилилася до вуха Натана і прошепотіла: — Що нам робити? Я не можу… — Заради наших брата і сестри доведеться пожертвувати власним комфортом, — філософськи промовив він, відпиваючи ковток води з лимоном.  — Значить, тобі буде некомфортно цілуватися зі мною?  — насупилась я.  — Знаючи, яка ти тривожниця, і те, що нас при цьому зніматимуть на камеру — так, некомфортно, — кивнув він.  — Але доведеться продовжити грати наші ролі, раз ми вже почали. Буде не спортивно злитися через найперше випробування, чи ти іншої думки?Я тільки розтулила рота, збираючись обуритися на нього за “тривожницю”, як до нас непомітно підкралась Варвара і тицьнула мені під носа мікрофон.  — А що ви думаєте про сьогоднішнє завдання для закоханих? — вкрадливо поцікавилась вона. — Кароліно, для тебе, мабуть, цілуватися на публіці — звичне заняття?Я подарувала їй голівудську усмішку, хоча насправді мала величезне бажання послати ведучу з її токсичними запитаннями  куди подалі. — Так, вона це любить, — прийшов на допомогу Натан, притягуючи мене до себе і обіймаючи за талію.  — Моя солоденька цукерочка…Я з усієї сили наступила йому на ногу під столом, продовжуючи при цьому щосили усміхатися в об’єктив… 🩷Це був уривок з нового розділу, який вийде сьогодні опівночі! А читати книгу з самого початку можна тут!#що_я_пишу
🩷🦜🥳🤬🥳🐕🦜🦁🏧🐯🏧Сьогодні відкрито передплату на романтичну молодіжну історію від Еліс Кларк "Зведені. Тільки ( не) ти". У перші дні ціна буде мінімальною, згодом вона зросте, а після завершення книга стане ще дорожчою, тож купуйте прямо зараз і насолоджуйтесь читанням!Нове місто, новий універ, нові неприємності... Мама виходить заміж за свого шефа, і тепер мені доведеться жити в одному будинку з вітчимом і його нестерпним сином. Цей мажор вирішив вижити мене зі свого дому, але між нами несподівано зароджуються почуття...Цієї миті я побачила, що до нашої кабінки заходить якийсь підкачаний темноволосий хлопець у шкірянці і джинсах. Ми з мамою були в святкових сукнях, Валерій в елегантному костюмі, і поруч з нами хлопець виглядав дивно. Раптом, уважніше придивившись, я побачила на його шиї тату-напис "Life has no limits", який йшов від його вуха вниз, і впізнала того самого мотоцикліста, що мало мене не збив.— Це ти?! — вигукнула з обуренням. — Ти що, стежиш за мною?.. 🎁 Придбати книгу за мінімальною ціною можна тут:https://booknet.ua/book/zveden-tlki-ne-ti-b454914
🐱🦏😬🎸🏧  🐕🦏👑Чи можна через десять років почати все спочатку? 🩷 Жанр: романтична комедія— Мені пора на роботу, — сказала я. — А ти що, досі нікого собі не знайшов? Я здивувалася, коли ти вчора сказав, що не одружений. — Без цих кайданків на пальцях живеться легше, — він знизав плечима.  — Ти ні краплі не змінився, — зітхнула я. — Точнісінько такий же, як десять років тому. — Ще скажи, що ти жалкуєш, що ми тоді не одружились. Що б було зараз з тобою, якби ти тоді народила? — хмикнув він. — Зараз би наша дитина ходила в третій клас, — відповіла я.  — Але навряд чи ми були б разом. Розбіглись би все одно. — Ото і я так думаю, — кивнув Мир. — В девʼятнадцять міцних шлюбів не буває. Та і карʼєру б ми обоє похерили.  — Отже, все, що робиться, на краще, — філософськи сказала я. — Кавою мене напоїш? І я побіжу, в мене багато роботи. — Знаю я твою роботу, там за тобою бігає натовп студентів-хіміків. Молодих і гарячих, — Мир засміявся. — Сама ж вчора розповідала всім, як той, як його… Олексій, тобі вивів якісь рідкісні троянди.  — Біологів, а не хіміків, — усміхнулась я. — А все інше відповідає дійсності. І студенти за мною упадають, і  новий сорт троянд на мою честь назвали. В мене все в шоколаді— Ну гаразд, біологів, — кивнув він примирливо. — А твої студенти твоїм хлопцям біологічну зброю не підкидали? Якийсь там вірус. Чи це вже не біологія?  — Біологія, — кивнула я. — А ти боїшся? Що дізнаються про сьогоднішню ніч і пришлють тобі вірус в конверті?..  Читайте книгу тут!🛒 Тільки сьогодні на неї діє #знижка -2️⃣6️⃣%!
🐱🦏😬🎸🏧 🐕🦏👑Треба було повертатися за столик, якось пояснити Віці і Ігорю те, що сталося, але мені було так соромно, немов мене зараз у цьому повному людей ресторані роздягнули догола. Я ніяк не могла наважитися піти туди і сказати друзям, що я невдаха, яку навіть кидають без пояснень, просто через повідомлення у соцмережі. А ми ж з Олегом були разом уже рік, і я вважала, що у нас все добре. Як я могла так помилятися, не помітити ніяких “тривожних дзвіночків”?Все ж, треба було повертатися. Я зайшла у вбиральню, трохи витерла сльози, сяк-так привела себе до ладу і попрямувала до нашого столика. Навіть вийшло усміхнутися, хоча, підозрюю, що та усмішка була досить натягнута.  — Ну що там, твій хлопець скоро буде? Може, в заторі застряг? — запитала Віка. — Кохана! — почула раптом я за спиною і хтось обійняв мене і поцілував в щоку. — У мене телефон заглючив, пробач, що запізнився… Забув назву ресторану, поки з мобілкою розібрався, то вже зайві півгодини пройшло… А потім він зовсім вирубився. Схоже, таки зламався. Пробачте мене за запізнення, я — Олег, її хлопець…Я вражено озирнулася і побачила зовсім незнайомого чоловіка, який, втім, не був схожий на п’яного чи психа. Він був симпатичний і усміхався так щиро… Може, переплутав мене з кимось? Тільки як таке може бути, що в нього і ім’я таке саме, як у мого хлопця… тепер уже колишнього?Тим часом Віка, не даючи мені можливості щось сказати, затараторила:— Приємно познайомитися! Я Вікторія, а це Ігор, мій хлопець. Сідайте,  будь ласка, треба випити за знайомство, Ігорю, налий Олегу вина! Незнайомець, не довго думаючи, всівся на вільне місце поряд зі мною.— Треба щось зробити з цим телефоном, — він дістав мобільний і покрутив в руках, потім натис на кнопку. — О, ввімкнувся. Він відкрив нотатку і написав крупно, заголовковим шрифтом, щоб я бачила:"Я підіграю, але страхуй, я ж нікого не знаю. Чув твою розмову з тим придурком. А потім скажеш друзям, що ми розійшлись." 🎁 Романтична історія з тропами "фіктивні стосунки" та "від дружби до кохання" тільки сьогодні зі знижкою -2️⃣6️⃣%! 🩷 Читайте її тут!
🐱🦏😬🎸🏧 🐕🦏👑❗️— Єво, ти не повіриш, твій “коханий”, — я поставила у повітрі лапки, щоб подруга не сумнівалася у переносному значенні цього слова, — він украв мою сумку з документами… — Що? — і так великі Євині очі округлилися ще більше. — Ану заходь. Розказуй усе по порядку…Вислухавши мою схвильовану розповідь, подруга тільки головою похитала.  — І це ти казала мені не зв’язуватися з ним, — сказала вона з докором.  — Я просто хотіла його провчити… — я зітхнула.  — Добре, я зараз йому напишу, попрошу, щоб повернув твої речі, не плач, — вона потягнула мене за руку до своєї спальні. Увімкнула ноутбук, сіла в крісло, а мені вказала на великий м’який пуф, я примостилася на ньому, відчуваючи нервове тремтіння в руках і ногах.  — От же ж гад, поглянь, у профілі в нього написано “в вільному пошуку”, — бідкалась Єва, відкриваючи Інстаграм. — І жодної фотки з дружиною чи дитиною, шифрується майстерно…Я поглянула через її плече якраз коли на екрані з’явилася світлина її “коханого”. На мене дивився, широко усміхаючись, зовсім незнайомий тип — худий, чорнявий, з темними очима, в його жилах явно текла кров мешканців Сходу. — Зараз я йому напишу, не переживай, — бурмотіла Єва, починаючи набирати повідомлення, але я спинила її руку на півдорозі.  — Єво, стій, не пиши нічого… — Чому? — вона розвернулася і поглянула на мене. — Що ще трапилось? Чому ти так витріщаєшся на Кирила, немов уперше бачиш? — Я й справді його вперше бачу… Це був не він, — пробурмотіла я, відчуваючи, що моє серце плавно падає кудись у п’яти. — Євко, я розмалювала машину зовсім не твоєму Кирилу, а якомусь “лівому” мужику…Тієї миті я була готова провалитися під землю, однак ще не знала, що цей сором був незначним порівняно з тим, який чекав на мене завтра в універі… Читайте щойно завершену книгу тут! 🛒Тільки сьогодні до півночі діє #знижка -2️⃣6️⃣%!
🐱🦏😬🎸🏧  🐕🦏👑🩷— Що ж, відповідь приймається, — сказала я. — Тепер твоя черга запитувати!  — А ти сама ще не відповіла на своє питання, — Натан скоса поглянув на мене.  — Та й ти не відповів на своє, про ідеального чоловіка…. ой, жінку… — Мені подобається Шарліз Терон, — сказав він замислено. — Ну, її типаж… — Тебе тягне до старших жінок? Твоїх клієнток? — спитала я тоном дбайливої психологині. — Багатеньких пані, що розлучаються з чоловіками-мільярдерами?  — Хм… це версія не для Юри, — буркнув він. — Забула, що я зараз художник? — Тебе тягне до натурниць? — змінила я питання. — Білявих і підстаркуватих?  — Ні, ти що, люба, мене тягне тільки до тебе, — сказав він таким тоном, що я відчула, як моє серце прискорило свій ритм. Але тут він додав уже звичним насмішкуватим голосом. — Гарно в мене виходить? Я природжений актор! Чекаю твоєї відповіді на питання про уподобання в ліжку… — Люблю позу вершниці, — сказала я недбалим тоном. Лиш би він не здогадався, що все це лише теорія, почерпнута з жіночих романів. — То ти гаряча штучка, — сказав він і ледь облизнув губи, повернувши голову до мене. — Мені пощастило з вибором дружини… — Дивись на дорогу! — верескнула я, бо з-за повороту траси на шаленій швидкості вискочила якась автівка. — Звідки беруться такі остолопи!  — Це ти про того лихача чи про мене? — уточнив Натан.  — Про вас обох, — я взяла серветку з сумочки і обережно промокнула піт з чола. Сама не знаю, чому мені стало жарко — чи від того, що ми ледь не втрапили в ДТП, чи від нашої розмови, яка набула надто пікантного відтінку…  Читайте цю веселу історію тут! Продовження щодня опівночі...
🐱🦏🦃🍐🅰️  🐉🦏🌲Портрет Городецького замінив мішень, і я був у передчутті. Вдягнув навушники, взяв пістолет, став на позицію. Пʼятдесят метрів — це взагалі не відстань. Постріл. Ще один. Око, Око, куля посеред очей. Шия. Серце. Нога, нога.Взагалі починати треба з ніг або серця, але я не міг відмовити собі в задоволенні вибити цьому пихатому крадію і психу очі. Психу, який вважає мене ледь не своїм найкращим другом. Так, недарма кажуть, друзів треба тримати близько, а ворогів ще ближче. Коли я вже збирався перезарядити зброю, моєї ноги торкнувся Пушок. — Няв! — заявив він голосно.Пушок був підібраний на вулиці, але такий величезний, що всі мої візитери вважали, що це якийсь дорогущий підвид мейнкуна. І що звали його не "Пушок", а "Гроза". Таке імʼя більше підходило для мого кота. Але довбаний Пушок відкликався тільки на "Пушка", довго не хотів йти на "Грозу" і я пожартував, що тоді буде він "лошком-Пушком". І все… Якраз цієї миті подзвонив охоронець і сказав, що дівчина вже на місці. Рано. Я думав, вони її під вечір привезуть. Невже ті панночки встають до обіду? Я сховав зброю і подивився на кота:— При дівці ти "Гроза", зрозуміло? Кіт поглянув на мене зневажливо і нявкнув, відвертаючись... ↘️Читайте цю історію тут💚 Тільки сьогодні на неї діє #знижка -25%!
Приїхали новинки — гостросюжетні трилери від "КСД"☺️ Ві Кіланд "Хтось знає"Елізабет, викладачка літератури, обожнює проводити семінари з творчого письма. Та цього року хтось зі студентів підготував для неї дещо незвичайне. Історія про фатальний роман старшокласниці й учителя, що надійшла на електронну пошту професорки, — справді захопливий трилер. Для будь-кого іншого. Але Елізабет точно знає, чим він закінчиться: вчитель має померти. Адже саме вона була тією, хто його вбив... Карола Лаверінг "Занадто добре, щоб бути правдою"Скай Старлінґ здається улюбленицею долі: вона розумна, вродлива та заможна. Але не все так безхмарно: дівчині все важче приховувати виснажливу боротьбу з ОКР, що роками руйнував її стосунки. Та навіть розлад перестав бути перешкодою, коли в її житті з’явився Берк Майклз — старший, емоційно зрілий і неймовірно турботливий чоловік. Захоплена підготовкою до весілля, дівчина на сьомому небі від щастя... Проте вона не знає головного. Берк щасливо одружений, а Скай — лише інструмент у його витонченій жорстокій грі... Хтось уже читав? Які враження?#новинки#поповнення
💚💚💚💚💚🅰️💚Сьогодні діє максимальна знижка -25% на щойно завершений роман Еліс Кларк "(Не) твоя дитина"! Вже завтра ціна зросте, тож купуйте прямо зараз Попередження - дуже емоційно! Він завжди не хотів дітей, і я це знала. Сподівалася, що щось зміниться, але дива не сталося. Тож коли я дізналась, що ношу під серцем дитину, просто зібрала свої речі і пішла. Але через кілька місяців ми знову зустрілися...— Ні, я не хочу дітей, — відрізав він категорично. — Ми і далі будемо користуватись протизаплідними.— Ясно, — сказала я тихо. Мені здавалося, що цими словами він ніби перекреслив усі наші стосунки. І справді, чи мала для нього якесь значення моя думка? Він завжди думав лише про себе і робив те, що вважав за потрібне. Чи з такою людиною я хотіла прожити усе життя? Навіть попри те, що я дуже любила Женю, я не могла позбавитися цієї дитини.І тієї миті я зробила свій вибір… Купуйте книгу за мінімальною ціною тут:https://booknet.ua/book/ne-tvoya-ditina-b451711🕜Увага! Знижка діє лише до півночі!
🌷🌷🌷🌷🌷🌷🌷🌷🌷🌷Запрошую до легкої і романтичної книги Еліс Кларк "Подвійне життя мільярдера"! Сьогодні авторка відкрила на неї передплату, але в перші дні ціна буде мінімальною! 💕Кого обрати - таємничого мільярдера чи простого хлопця-кур'єра? Обидва полонили її серце, але вона ще не знає, що це один і той же чоловік...— Інтервʼю? — він якось кумедно взяв ганчірку, ніби вперше в житті взагалі тримав подібне в руках. Але потім повторив за мною і знову поглянув на мене. — Що за інтервʼю?— З Маркіяном Кравченком, чули про такого? Кажуть, він страшенний сноб! До нього неможливо підступитися, всі прості смертні для нього як пил під ногами…Він раптом закашлявся.— Ой.. Вибачте, щось я замислився. Кравченком? Ну, в нього ж ніби звичайний людський бізнес, хіба ні?— Маркіян проігнорив мої листи. А його охоронець буквально мене послав, ще й наговорив усілякого… Звісно, багатії всі такі пихаті, от інша справа звичайні люди, як ви… 📌 Читайте новинку тут:https://booknet.ua/book/podvine-zhittya-mlyardera-b453815💌 Купуйте цю історію за мінімальною ціною та підтримайте авторку в перший день передплати!  В нових розділах  на вас чекатимуть промокоди на безкоштовне читання інших книг!