Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - Читаємо і пишемо 📚 з Мар'яною Долею
Añadido 14 jul. 2024 🌐 UK

Читаємо і пишемо 📚 з Мар'яною Долею

@marianna_dolya
Número de suscriptores: 4 960
Fotos: 7,070
Videos: 83
Enlaces: 4,370
Descripción:
Авторський канал про книги і письменництво. Мої твори тут: https://booknet.ua/maryana-dolya-u682371 Для ідей, пропозицій і зворотнього зв'язку: @Lesya_Ivanchenko ( співпраця лише по темі каналу; збори, петиції і т.д. я не публікую!)
Fuente

Читаємо і пишемо 📚 з Мар'яною Долею | Чому книжкові  серіали приносять задоволення?З давніх-давен  у наших п...

Чому книжкові  серіали приносять задоволення?
З давніх-давен  у наших предків були оповідачі, казкарі, барди тощо, завданням яких було — розповідати історії. І найчастіше вони переривалися на найцікавішому місці. щоб потім продовжитись знову. Мабуть, це й були перші серіали — епоси про подвиги Геракла, Одісея та інших героїв, казки Шахерезади… Людям було дуже цікаво слухати історії, обговорювати їх, запам’ятовувати, щоб потім переказати іншим…

З появою друкованих видань з’явилися “серіали” в газетах і журналах. Наприклад у 19-му, а потім і в 20-му столітті великі повісті та романи часто друкувалися в пресі кількома продовженнями, і читачі терпляче чекали виходу нового номера, щоб дізнатися, що ж буде далі. Так працювали Бальзак, Дюма, Мопассан, Діккенс та інші класики. Такими романами в “продах” вони набирали аудиторію, яка потім купувала їхні книги ( книги видавалися вже після журнальних чи газетних дебютів). Також у періодиці друкувалися листи читачів та відповіді письменників на них.

Доводилося довгенько чекати на продовження улюбленої історії ( я сама пам’ятаю, як у дитинстві зазирала в поштову скриньку, виглядаючи новий номер журналу “Однокласник” з продовженням детективного роману).

Але потім прийшла ера інтернету і жити стало легше — з’явилися блоги, соцмережі, літературні платформи. Нове втілення, але сенс той же — читачі щодня очікують продовження історій.

Чому це так нам подобається? Спробую пояснити це явище вже завтра. А ви як любите більше — ковтнути книгу за один вечір, чи смакувати невеликими шматочками?