Трамп зменшує американський контингент на території Європи, зокрема, в Німеччині, та затримує заплановану раніше відправку туди нових сил, зокрема 4-тисячний танковий підрозділ в Польщу (цікаво, чи наварили американці достатньо мангалів на свої абрамси?)Образи Трампа на союзників по НАТО через недостатнью на його думку підтримку війни в Ірані, яку він запустив, ні з ким не порадившись, окрім Нетаньяху (засуджуємо антисемітизм) дали йому привід ще більше послабити стару північноатлантичну архітектуру безпеки, поставити під сумнів гарантовану участь США у захисту країн-членів альянсу у випадку можливої війни, згідно з знаменитою "Article 5".Проблема виходу НАТО з континенту стосується не тільки можливої нестачі зброї або розвідданих, а й командування. Наразі однією з суто європейських альтернатив НАТО, яка може забезпечити об'єднане командування, є JEF (Joint Expeditionary Force), яку формують сили Британії (з плюшками у вигляді певного рівню ядерного стримання) та країни півночі Європи.Став лайк, якщо теж хочеш побачити, як ці кабани будуть воювати з силами Лукашенко на території країн Балтії.
Прочитав статтю про Томмі Робінсона (справжнє ім'я - Стівен Леннон), тіпа, який надихав футбольних фанатів Британії стати великими знову під час антимігрантських райотів в цьому десятиріччі.Цікаво, що тіп принципово відмовляється від "великої політики", посад в органах управління тощо. Йому, за його ж словами, більш цікавий фронт "культури та ідентичності" (зовсім не дивно, що ультраправі спиздили цей термін у ліволібералів та євроліваків і ми маємо тепер цих всіх ідентаристів як дзеркальну відповідь на політику ідентичностей).Також цікаво, що така стратегія працює. Вірусні відео, купа постів в соцмережах конвертуються у вплив на молодих пасіонаріїв, що в свою чергу конвертується в формування специфічного електорату, обслуговувати який прагнуть вже великі політичні гравці. Бачимо це на прикладі гасел Reform UK, які за кілька років стали більш популістськими, трансформуючись від визнання неможливості депортувати всіх нелегальних мігрантів до обіцянки зробити саме це.На фоні подібних феноменів важко зрозуміти багатьох сучасних лівих, які досі прагнуть витрачати свою енергію на змагання в рамках традиційних інститутів репрезентативної демократії. Принаймні в Британії ультраправі можуть в анархістські інструменти реалізації політичних цілей краще.
Вчора довго не міг заснути. Думав про Україну. Так от раптом відчув, що це ідеальна країна. Чесно, браття та сестри, я гадаю, що ті, хто вважають Україну поганою країною, мають задуматися про те, що решта країн ще гірше. Можливо, для усвідомлення цього треба пожити деінде в еміграції. Але ця думка мене особисто жахає.Взагалі якщо ти фашист, то ясно, що росія тобі підійде краще, якщо ліберал - Сполучені Штати, якщо сталініст, твій вибір Іспанія, любиш Пол-Пота та ісламський фундаменталізм - їдь у Францію, якщо ти інфантильний кайфосос - спробуй натуралізуватися в якійсь країні розвинутого велферу.Якщо ж ти лібертарій та віриш в егалітаризм, в цінності індивідуалізму та соціальної справедливості, а ще й якщо ти пасіонарій, який готовий ризикувати за наші українські цінності емансипації та анархічного порядку - яку ще країну можна назвати кращою, скажіть мені, може я просто не в курсі? І поки українцям намагаються нав'язати образ жертовності та пригніченої ідентичності лише тому, що в нас не було фактично своєї традиції державності протягом сотень років, я запитаю вас - а мінуси будуть? Зате в нас є традиція сотень років боротьби проти імперій, панів та різних форм тоталітаризму, виживання в найгірших умовах геноциду, голоду, так званих ринкових реформ та цього всього.Слава Україні, героїням слава, браття та сестри. Я анархіст і мені не соромно це казати.
Удьтраправі вірять в вождів, ліберали вірять в репрезентативну демократію та її представників. Але вже й самі представники не вірять один в одного.Так вийшло, що в той період, коли Трамп прийшов до влади в США, нам з побратимами довелося поспілкуватися з різними журналістами, від локальних до представників крупних західних ЗМІ. Вже тоді нам було трохи забавно спостерігати, як важливо їм було дізнатися нашу думку про Трампа: що ви думаєте про нового президента США? Чи не втомилися ви воювати і чи готові до миру? Що думаєте про його обіцянки завершити війну? Приходилося спокійно повторювати знову і знову, що на наші дії вибори в США впливають дуже мало, що ми й надалі будемо воювати і тд.Так само смішно було чути фрагменти розмов в спортзалах про те, який Зєля наш слон після епізоду з відсутнім костюмом на зустрічі з Трампом, - від тих самих людей, які потім обговорювали стратегії уникнення тцк, бо військові красавчики, але ж не всі рівні, тож не всім і ризикувати життям (але чого я очікую віри в рівність не від анархістів?) Здається, чим менше твоя готовність самому впрягатися та робити корисні речі для оборони, тим більше ти пишаєшся своєю причетністю до символічних явищ.Менше з тим, тоді кожен випад проти України з боку Трампа та його посіпак ще виглядав для широкої публіки, як big deal.А зараз Путін домовляється про перемир'я на 9 травня з Трампом, а Зеленському майже похуй + поєбать. Що доводить стару тезу про те, що влада - це те, у що вірять. Звісно, віра може бути раціональною: якщо людина з пістолетом каже тобі, що підстрелить тебе у випадку агресії з твого боку, в це краще повірити. А от вірити у владу та світову потужність Трампа після купи стратегічних пройобів стає все складніше.
Мій добрий товариш якось двіжував поблизу Сакко і Ванцетті, що біля Бахмуту. Потім на тому ж напрямку він отримав поранення та втратив побратимів.Топонім, звісно, виник в рамках піару більшовиків, які на зовнішній світ позіціонували себе захисниками всіх лівих, включаючи туди анархістів, паралельно репресуючи їх всередині імперії.Але пам'ять про людей труда, які боролися за свої права, нікуди не поділася. Не допомогли десятиріччя державної політики, направлені на перетворення цього дня на дату першого весняного шашлику.Разом з тим, скільки ліваків по всьому світу сьогодні будуть відмічати цей день так само завзято, як це роблять релігійні люди на свої свята? І скільки з них проведуть паралелі з подіями в Україні, де так само люди труда (в першу чергу) намагаються відстояти своє право на те, щоб жити вільно та гідно?Проте сьогоднішня дата, на мій погляд, якщо відкинути містичні забобони, стосується в першу чергу живої історії глобальної війни проти авторитаризму по всьому світу, стосується пам'яті всіх наших загиблих товаришів та товаришок, яка дає сили відкидати втому останніх років та продовжувати Повстання.
Коротше, Іран перетролив Трампа, використовуючи модні ШІ. Цікаво, що зробити це було неважко, бо ці ШІ натреновані саме на контенті, що продукують Штати. Тобто зараз пропагандистам Ірану навіть не потрібно довго думати, щоб попадати в контекст, зрозумілий населенню ворожої країни.А офіс Держдепартамента США, що відповідав за контр-пропаганду, був розігнаний Трампом, який сам контекст взагалі не розуміє.В даному випадку бачимо, як влада діє вже проти того, хто її реалізує, парадоксально роблячи його програючим на полі ідей та обмежуючі його розуміння навколишнього світу. Дійсно, той, хто засліплений власною (часто, уявною) могутністю, не має підстав багато уваги приділяти розумінню начебто більш слабкого ворога. Такий самий тип мислення був притаманний сценаристам війни в Україні, які вже пройшли шлях від "Київ за три дня" до пекла в Туапсе, і яких очікує ще багато розчарувань.Черговий історичний урок про те, що влада - зовсім не нейтральний інструмент, вона розбещує, спричиняє страждання та біль, але й парадоксальним чином робить слабким її носія.
Нещодавно прочитав містичний детектив Іларіона Павлюка "Я бачу, вас цікавить пітьма". Попри те, що книга є занадто релігійною як на мій смак, деякі сенси мені сподобалися. Напевно, тому, що автор ґрунтовно підійшов до теми маніяків, що продемонстрував під час інтерв'ю з Емою Антонюк однією лише фразою. Коли вона запитала в нього про витоки жорстокості та почала задвигати якісь соціально-дарвинистські тези, він сказав наступне: всі діти народжуються добрими, а потім стає щось. Себто садистами не народжуються, їх робить такими історія їхнього життя, частіше - дитинства. Можливо, одна лише дуже травматична подія.Приблизно в той самий час я прочитав інтерв'ю анархіста та нейробіолога Йоахіма Бауера, перекладене Марією Рахманиновою, присвячене так званим дзеркальним нейронам. Його дослідження можна вважати такою собі науковою базою для лібертарної педагогіки, там-бо йдеться про важливість етичного та ненасильницького виховання людей людьми.В прицнипі, цих двох джерел має вистачити якомусь юному читачу для того, щоб не романтизувати героїв таких книг, як "Мисливець" Вільяма Пірса (відомого під псевдо Ендрю Макдональд), ікони ультраправих, який списав свого героя з расиста та серійного вбивці Джозефа Франкліна. Всю романтику цього героя рахови вбиває той факт, що його виховували жорстокі батьки-алкоголіки. Цікаво, що батько його, окрім того, що був ветераном Другої світової, також працював м'ясником, що саме по собі в довгостроковій перспективі може призводити до птср та толерування насильства не тільки проти тварин, а й проти людей. Тож природньо, що з часом він став бити дітей та пиячити.Але за іллюстраціями вищенаведених тез далеко ходити не треба. На днях Бабель опублікував історію Надії Вікарій з багатодітної української сім'ї, брати якої систематично ґвалтували її з сестрою, а зараз служать в Трійці (чи принаймні служили до того, як історія насильства отримала широке розповсюдження в медіа). Окрім всього, дівчина згадує, що один з братів також любив знущатися над тваринами. Хтось підмічає дивні ознаки в поведінці героїні історії, проте, як на мене, більш дивним була б нормальна ("здорова", якщо пробачите використання слова в подібному контексті не від психіатра) поведінка людини, шо пройшла таке пекло. Виникає багато питань до матері та братів. Ще більше питань - і отримати відповіді тут складніше - до суспільства, в якому це могло відбутися. Але ясно одне: гріховність не має потойбічну або вроджену природу, до неї привчають через дзеркальні нейрони. Гарні новини - так само через них привчають до етичної поведінки.
Justin Gest в своїй книзі "Democratic Drain: Global Migration and the Struggle for Democracy" висунув наступне припущення: еміграція допомагає авторитарним режимам ставати сильнішими.Працює це так: ті, хто люблять демократію та не люблять авторитаризм, обирають релокацію замість виснажливої політичної боротьби, повної ризиків. Як наслідок, таких людей в країні стає все менше, соціальна база для антиавторитарних сил стає все слабкішою, авторитаризм, відповідно, підсилюється, бо лишаються або активні прибічники та колаборанти, або пасивний планктон.Варто це усвідомити людям, які вважають, що в Україні домінують удьтраправі (олігархи, популісти), та виїжджають в країни ЄС абощо, щоб вболівати там за антифашизм та оце все, замість того, щоб допомогти здобути суб'єктність для лібертарних сил тим, хто прийняв рішення лишитися та чинити спротив тут.Те саме стосується російських та білоруських активістів, які їдуть гріти попки по Європкам, в той час, як деякі їхні (найбільш гідні, на мій погляд) співвітчизники емігрували в Україну для того, щоб долучитися до найпотужнішої сучасної антифашистської сили в світі - Сил оборони України.Звісно, світ не чорно-білий, є купа нюансів, через які деяким людям важко повернутися або лишитися в Україні через юридичний статус, а в Європі теж є, чим зайнятися нашим друзям (наприклад, лобіювати наші інтереси або проводити виховні роботи з "чорними", червоними або коричневими пропутінськими активістами та відправляти в бот на канал звіти про це 🌚).
Українські дрони-перехоплювачі ($2к-$5к за одиницю) стають все більш популярними в країнах Перської затоки завдяки потужному плануванню сучасної адміністрації Трампа. При цьому, голова німецького гиганта Rheinmetall згадує про досягнення української оборонки, зневажливо кажучи, що їх збирають "кухарки, що мають на кухні 3d-printer".Компанія Rheinmetallвін виробляє мобільні анти-дронові системи Skyranger (приблизно $30m-$40m за одиницю, включаючи логістику), яка не встигає за темпами сучасної війни.Звісно, порівнювати суми на високотехнічні платформи та зенітні дрони так само релевантно, як порівнювати кошти, потрібні для забезпечення кінного лицаря періода Гуситських війн та дерев'яного воза чеських селян, озброєних ціпом. Але ми пам'ятаємо, хто отримав пізди в битві під Кутна-Горою.Дійсно, дешеві засоби мають бути включені в цілу еко-систему, яка дозволяє їм працювати ефективно, своєчасно та злагоджено. Але факт в тому, що українському народові вдалося знову винайти та успішно використовувати доступні засоби оборони. Колись тут були відносно дешеві (порівняно з кам'яницями) мобільні січі та легкий флот козацьких чайок, потім - легка кавалерія з тачанками, а зараз - надруковані "на кухні" дрони, - всі ці засоби ведення війни поєднує відносна доступність для пригнобленого люду.Тож питання до пана голови Rheinmetall щодо кустарності нашого озброєня: а мінуси будуть?
Сьогодні Давиду Чичкану мало б виповнитися 40 років, але 10 серпня 2025 року він загинув у боях.«Важко стисло описати Давида, бо він був особистістю дуже великого масштабу. Давид був людиною видатного розуму. Він був не просто художником — він був інтелектуалом та візіонером. Його мистецька практика була невіддільною від громадського активізму і була спрямована на трансформацію суспільства, підвищення політичної грамотності та публічного дискурсу», — говорить Ганна Циба, дружина Давида.Давид був видатним митцем, громадським активістом, другом і товаришем, однією з найпомітніших фігур українського анархістського руху. Його втрата стала болісним ударом для антиавторитарної та мистецької спільноти, для родини та близьких.Для нас важливо зберегти його спадщину — культурну й політичну. Берегти її так само уважно і чесно, як він сам працював із пам’яттю про антиавторитаріїв, що воюють, про полеглих побратимів та посестер і про рух, частиною якого був.З цієї нагоди ми публікуємо велике інтерв’ю з Ганною Цибою — розмову про те, ким був Давид, про його роль у русі та культурі й про те, як зберегти пам’ять про нього та інших полеглих.Інтерв’ю створено в рамках проєкту Decolonising Cultures of Remembrance.Матеріал підготовлено у партнерстві з Educat Collective.https://www.solidaritycollectives.org/uk/davyd-chychkan/
TGLIST.COM.UA
