Інформаційне агентство "MKV" | Макарівська громада | Бувають дні, коли здається, що свідомість уже не зможе сприйняти увесь...

Бувають дні, коли здається, що свідомість уже не зможе сприйняти увесь потік негативної інформації, в якій ми усі живемо І нерви, як натягнута струна, розірвуться, а простір заполонить нелюдський крик, який рветься з горла, зведеного судомами болю, горя і відчаю… Скільки ще будемо ридати, ховаючи дітей, вбитих ворожими ракетами і снарядами? Скільки молодих життів ще покладуть на полі бою за Україну наші мужні воїни-захисники, яким жити і жити? Коли захлинеться у власній крові проклята вража сила, яка прийшла на нашу землю убивати, грабувати, гвалтувати? У неділю, 18 травня, мешканці Мар’янівського старостинського округу попрощалися із Захисником, воїном, Героєм – Олександром РЯБОКОНЕМ, який мужньо та відважно захищав українську землю від рашистської орди…Олександр Русланович Рябокінь народився 17 липня 2002 року в м. Київ. У 2020 році закінчив Київський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою. У травні 2021 року призваний до лав Збройних сил України. Службу проходив в танковому батальйоні 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука «Рубіж» Національної Гвардії України. З першого дня повномасштабного вторгнення став на захист України. Брав участь в бойових діях поблизу Рубіжному, Лисичанську, Сіверськодонецьку. За проявлені сміливість та героїзм отримав відзнау «Захисник Рубіжного».У 2024 році призначений головним сержантом ВМТЗ танкового батальйону. Згодом виконував обов’язки головного сержанта батальйону. Загинув Олександр Рябокінь 15 травня 2025 року.В Олександра залишилась родина: мати, батько, молодший брат.Поховали Захисника на кладовищі у с. Мар’янівка.Ще одна могила під Державним прапором на теренах Макарівщни, ще одна болюча втрата, яка незагоєною раною залишиться в нашому серці… Ось так війна рушить життя людей, такою ціною українці дають відсіч окупантам, так торується наш шлях до мирного завтра. Наш черговий день – це чиїсь біль, втрата і жевріння, бо то не життя, після смерті рідних. Серце крається, що молодий, енергійний хлопець покидає цей світ і йде у далеку дорогу.https://www.facebook.com/makrikm - джерело