На якому слові ви розумієте, що текст писала не людина? Рафіновано грамотні, структуровані під лінійку і максимально нейтральні — вони всюди. Вступ, основна частина (частенько список із пунктами, позначеними дивними знаками, якщо ви своєму не заборонили їх пхати в усі місця), висновкиВисновки ті, частенько, нагадують експлейнер у стилі мера Кличка: “якщо йде дощ, то він кудись іде”. Але такого, звісно, за замовчуванням від свого штучного писаки не чекайте. Бо мемчики, жартики, жива мова, а чи діалектизми — не його тема, якщо, звісно, ви йому це не прописали своїм природним інтелектом у вигляді якісного промта, але і це — не гарантіяОчевидний (але невичерпний) перелік пунктів, за якими видно, що текст ШІ-шкою писаний:📍Немає "я". Я теж не люблю "я", особливо на початку речення, проте нуль "Я" в тексті це не ОК. Людська фраза “коли я працювала у Чернівцях 10 років тому” перетворюється на “досвід роботи свідчить, що”... Спасіба, канєш, але де час, географія і персона?📍Немає тіла: його нудить, мурашить чи доводить до гикавки лише чітко прописаний промт 😉 Людина пише про те, що відчуває. Машина, якщо їй не сказати, що описати, відчувати буде штучне нічого📍Немає страждань, міркувань, переживань. Йому не соромно, не страшно, його не бісить📍Немає події, локального контексту і дрібниць, які не дрібниці. Все просто існує в безмежному просторі і часі, наданому кнопкою “старт”📍Немає досвіду. Точніше, він присутній у пластиковому формулюванні “як показує досвід, якщо пити гарячий чай, то можна обпектись”... замість простого “чай був занадто гарячим — обпекла весь рот”📍Він одразу все знає, розкаже і вас навчить. Він пояснює очевидні до примітиву речі 📍Ніяких тобі пропущених слів, переплутаних місцями літер, неоднозначності заради чи інтонації живої, розмовної📍Речення, зазвичай, однакової довжини та ритміки. Сформульовані так, ніби їх договорили до кінця. І це запрошення поміркувати про щось без чогось. Запрошення є, а міркувати немає про що. Так само як відфільтровані емоції та імітація емпатії. Вони вдаються йому кострубато, і одразу вилазять за рамки відформатованого нашого чуттєвого сприйняття без емоцій📍Порядок слів, як у підручнику вчать: підмет-присудок-додаткові. Коли один абзац мовчить, а інший кричить, то від перестановки абзаців суть не зміниться. І якщо видалити шматок — тежПродовження за посиланням