Сьогодні доньки, партнерки та подруги загиблих воїнів, медійниці, мисткині, волонтерки та військові звертаються до містян та харківської влади щодо долучення до розвитку культури пам’яті та вшанування полеглих захисників та захисниць.«Уявіть, що на місто-мільйонник спиняється лише одне перехрестя, а деякі водії та пішоходи зустрічають це неохоче. Натомість Харків святкує прихід весни за 30 кілометрів від фронту, — наголошують вони.Ми не рахуємо кошти, витрачені на декорації, бо з цим краще впорається ХАЦ. Але бачимо, що в міста є неабиякий ресурс. То чому не направити бодай частинку з нього на памʼять про тих, хто відбив окупантів на підступах до Харкова у 2022, поліг на Купʼянщині, загинув у боях на сході або на півдні? Щоб зустрічати весну з повагою та робити селфі, памʼятаючи, якою ціною.Наше місто чудове та заслуговує гідно памʼятати героїв. Кожен і кожна можуть стати прикладом для наслідування. Ми переконані — якщо включиться місто, більше людей виділять хвилину власного часу на памʼять, поширять важливість ініціативи серед колег і сусідів».Що вони очікують?👉🏼 парки та сквери можуть дати дозвіл на розміщення памʼятних табличок (така практика вже є у Вінниці та у Києві).👉🏼 завдяки гучномовцям на вулицях можна інформувати містян про Загальнонаціональну хвилину мовчання, як це вже відбувається у низці міст країни.👉🏼 харківський метрополітен може оновити оголошення, щоб харківці розуміли, навіщо та за кого їх закликають зупинитися.👉🏼 а міська влада — співпрацювати з ГО «Вшануй», Українським інститутом національної памʼяті або іншими обʼєднаннями для створення місць вшанування памʼяті у Харкові.Щосереди та щосуботи Харків долучається до Загальнонаціональної хвилини мовчання о 9:00, яку координує ГО «Вшануй». Приєднуйтеся завтра, 8 березня, о 8:50 і ви — подробиці за цим посиланням. Якщо не виходить зробити це особисто, зупиніться і згадайте воїнів, де б ви не були.Учасниці фотопроєкту: Дарина Васильчук, Марія Неписьменна, Дарія Мерабет, Дарина Карапетян, Марія Малєвська, Анастасія Сендецька, Діна Чмуж, Катерина Переверзева, волонтерка Інна та військовослужбовиця, яка попросила залишитись анонімною.Авторка ідеї: Дарія МерабетФото: Дарія Мерабет, Юрій Каплюченко, Сашко Бринза
Давайте збережемо «Лірум»? Колись маленький музичний блог про місцевих музикантів, який народився в далекому 2012 році, пройшов великий шлях розвитку та на сьогодні є одним із найбільших медіа про нову українську музику, кіно та літературу.За цей час команда «Ліруму» відкрила безліч нових імен, активно реагувала на суспільні події та висвітлювала проблеми влади в сфері культурного розвитку. При цьому на їх сторінках ви не знайдете неетичної реклами — все в межах здорового партнерства та дотримання журналістських стандартів.Проте, зараз медіа опинилось в скрутному фінансовому становищі та вимушено скоротило кількість матеріалів. І далі може стати тільки гірше. Тому «Лірум» просить про допомогу.Команда «Люка» не з чуток знає, як це — працювати в умовах повної відсутності фінансування, тому закликає підтримати наших колег в цей непростий час. В січні 2021 року саме завдяки читачам нам вдалося пройти складний період, зберегти видання і продовжити працювати. Давайте збережемо «Лірум»?Допомогти «Ліруму» можна:☕️ Ставши підписником на сервісі Buy Me A Coffee за цим посиланням🫙 Зробивши разовий платіж за номером картки 5375 4112 0617 4265 або на монобанку за цим посиланням
Нам, як медіа, хочеться розповідати вам про найрізноманітніші речі. І за останні роки ми суттєво обросли великою кількістю серій матеріалів.Можливо ви щось із цього пропустили? Ми нагадаємо!«Яким має бути Харків після перемоги?» — проєкт, в якому ми розмірковуємо над тим, яким може бути наше місто в майбутньому, розглядаємо кейси відновлення інших міст, висвітлюємо різні аспекти відбудови міста: безпека, збереження історичної спадщини, включеність суспільства в процеси перебудови.«Підозрілі особи» — серія текстів, в якій «Люк» знайомить вас із роботами художників, дизайнерів і фотографів.«Ну, наші» — серія текстів від Карини Литвиненко про ціннісно близький нам малий та середній бізнес і людей, що стоять за ним та підтримують економіку країни у період війни.«Харків, де твоє обличчя?» — проєкт, який нагадує нам, хто ми і звідки ми, де наша історія, і на честь кого по праву мають називатись наши вулиці, театри і навчальні заклади. Про Харків, який росіяни вперто намагались зробити «Харьковом» і про те, чому їм так це і не вдалося.«Лист до Харкова» — рубрика, якій різні люди, які колись жили в нашому місті, пишуть листа абстрактному другу у Харків. Ця серія текстів з’явилась ще до повномаштабного вторгнення, але боляче актуалізувалась, коли через напад росії сотням тисяч мешканців довелось покинути Харків.«Місто для дітей» — серія текстів від Дар’ї Спасової, присвячених Харкову майбутнього та питанням інклюзивності. Зазвичай «інклюзивністю» називають процес включення людей з інвалідністю в активне соціальне життя. Але це поняття ширше і глибше — воно про залучення всіх верств населення, розуміння потреб різних людей. Ця серія текстів для батьків з дітьми різного віку, від немовлят до підлітків. Говоримо, як зробити міське середовище комфортним для них.«Шо по релізах» — авторська рубрика Макса Бурєнка, у якій він щоп'ятниці розповідає про нову українську та світову музику.