Енді Вейр | «Проєкт «Аве Марія» Ч.3Роман можна назвати майже твердою науковою фантастикою, але завдяки іронії та гумору, емоційності, драматичності деяких моментів — це перетворюються на зворушливу історію про дружбу і самопожертву. При чому тут не без голівудщини (не дарма вже є хороший фільм з Райяном Гослінгом), але щемка історія стосунків головних героїв вибудовує якусь свою правду, в яку ти беззаперечно віриш. Принаймні — я вірив. Ця книжка часом сумна, часом дуже весела, і безумовно дуже мила, але без сюсюканнь й цукристості. Окреме задоволення — переклад! Одразу троє перекладачів (Олена Лісевич, Мирослав Лозанчин, Вадим Скузь) трудилися над перекладом цього тексту не один рік. Але результат — 600+ сторінок пролітають легко й швидко.  Це той випадок, коли не помічаєш як перегортаєш сторінку.  Ну й хуліганські в доброму розумінні цього слова адаптивні моменти мені зайшли. Типу, коли ти в тексті зустрічаєш в роздумах головного героя: «я не з такої сімʼї», а за кілька абзаців: «я ж кажу — із багатої»