Telegram: Contact @litera_v_vyd | Так а ви знаєте, шо таке «бугурти»? Це турнірна битва затупленою зброє...

⚔📖 Так а ви знаєте, шо таке «бугурти»? Це турнірна битва затупленою зброєю, загін на загін. Коротше, тема така: я не люблю, знуджуюся від фентезі-історій про людей-істот, які живуть у лісі, їздять на конях, тусують з відьмами, всякими прикованими до скель чуваками, або ходять вічною мерзлотою, або всякі незрозумілі танці-ритуали і весілля, які означають щось інше. Оце все — не моє!!! Але навіть тут я бив в барабани, не зважаючи на рани — було нудно, але цікаво (розумійте, як хочете). Тут таких декілька. Решта оповідань — це просто відкриття (як назва видавництва). Вражений винахідливістю, способом мовлення і глибиною занурення. Вражений, клянуся! 🔥Мій топ: 🧚‍♀«Фея-наречена» — соцільний горор про нас. Половінко з Лягушонковою заздрять такому повороту (але це не точно). Дімка Ужасний схвалює (я так думаю). 🧚‍♀«Бурлацька пісня» — прошу внести на голосування у якості національної ідеї. Дякую! 🧚‍♀ «Веселковий міст» — метафора на метафорі, але так файно, що чорта лисого я визнаю, що це фентезі. Читати можна по колу і занурюватися все глибше. 🧚‍♀ «День перший» — жахастик з соціально-історичним ґрунтом, розрив! 🧚‍♀ «Протифаза» — як на мене, дуже оригінально, метафора стосунків на межі осяжного. Не впевнений, що сягнув межі, думатиму ще. 🧚‍♀ «Бугурти і маневри» — просто перфектне оповідання для будь-яких обставин і збірки. Ідеал. 🧚‍♀ «Колгосп людей» — горор, у якому, можливо, горору і немає, суцільний підручник історії. Хіба це не топ-клас? 📚 Взагалі, я думаю, що це дуже щедра збірка, тут стільки всього, що вистачило б на три. І я не знаю інших таких. #раджу_почитати якщо цікавитесь свіжою українською літературою, особливо фантастично-горорного характеру. Це сильно, читайте! 💪P. S. Мова Ірини Пасько — це насолода. Тут багато класного, але моє улюблене — це словосполучення «пам’ятник недоречності»:Женя відійшла до стільців і сіла, щоб не стовбичити пам'ятником недоречності, знічев'я глянула вгору — і отетеріла.