Navíщo | Володимир Єрмоленко. «Ловець океану. Історія Одіссея»«Що залишається п...

📖 Володимир Єрмоленко. «Ловець океану. Історія Одіссея»«Що залишається після великої бурі?Що залишається, коли вона стихає і стає дитиною, коли хмари розчинилися в небі, коли хвилі знайшли спокій?Залишається ніжність. Великий океан ніжності, в якому ти бачиш душі одне одного. Вони схожі на риб, тонких хвилястих риб; кожен їхній рух ти помічаєш, кожен маленький відрух хвоста, кожне тонке тремтіння плавців, кожне маленьке серцебиття.Ніжність, що ніколи не скривдить. Що ніколи не тримає зла. Що повертає душу до початку речей. Коли не було нічого, крім приязні, крім легких обіймів, крім дотиків, у яких народжувалися перші тварини.Там, у самій глибині болю, під прірвами та ущелинами, тихо живе вона, богиня ніжності. Вона мовчить, коли ми ранимо одне одного, коли гостримо свою зброю, коли стріляємо у відповідь.Вона мовчить, бо їй здебільшого немає чого сказати, в шумі життя в неї немає простору, — але коли все стихає, вона видихає. І в цьому видиху міститься відповідь на всі питання світу, всі питання про сенс і значення, про напрямок руху — в цьому тихому видиху богині ніжності, придавленої до землі горами жорстокості.Цей видих струшує попіл, змушує зброю замовкнути, з ним приходить весна. Вона здригає землею, вона наповнює її водою.Ніжність із тілом кішки, з обличчям ангела.»