Кейт Бромлі — Поки БувайНаписано під альбом 5 Seconds of Summer «Everyone’s a Star»Дуже багато «недо» для однієї історіїТвір нам розповідає про Віолу, яка потрапила зі своїми друзями-однокурсниками в Італію на стажування до модного бренду. Після виснажливого місяця вони мають навчитися азам, спробувати себе в різних ролях в різних департаментах, а також паралельно розробити свою колекцію та представити на конкурсі наприкінці навчального етапу. Переможець отримає омріяну роботу! Проте, як кажуть: «як тиждень почнеш, так і продовжиш» — от і у Віоли не задалося — в перший же день в кавʼярні обливає кавою гарного італійця і ламає йому ноут… Схоже, ця зустріч була визначена небесами) ВраженняЯ розчарований трішки сильніше, ніж хотілося би. Мужик наче непоганий, але якийсь тютя, а ГГ місцями підбішує знатно, проте оцінка самого твору буде відокремлена від особистих вподобань характерів персонажів.Чому дуже багато «недо» для однієї історії? 1. Ми в Італії. І тут її не вистачає. Дуже мало. Наче і знаходимось серед італійської краси, але більше схоже на декорації до театральної постановки — тут тобі і моцарелла з картону, і апельсини на деревах намальовані. НедоІталія. 2. Акцент оповідально авторка зробила більше на діалогах між дійовими особами, майже повністю забуваючи, в яких умовах вони знаходяться. Приїхали на місяць, але він так швидко минає, що після першої половини ми вже готуємося до відбуття знову в США. Ну такоє. Недобаланс. 3. Троп енеміз фром лаверз. Але вони при цьому і недоенеміз, і недолаверз. Якось дивно і стрімко розвиваються стосунки, і аж до самого зламу. Недокохання якесь 4. Наші герої знаходяться в умовах змагання, в дуже стресових робочих буднях. Про це все ми майже нічого не побачимо. В подяках Бромлі хоч і визначає одну консультантку, яка допомагала їй розібратися в тонкощах вироблення одягу, проте видно за текстом, що не вистачає консультантів саме з модної індустрії. Ми не побачили закулісся кухні. Недомодно.А далі перейдемо до субʼєктивного, з чого хочеться покєкать.Мужик (Метт)Наче і драма в нього є, але не передає він цього відчуття, шоб йому співчували. Тошо дуже закритий. Але якось неповністю) Якась недовідкритість і недозакритість. Тут він тобі весь такий плейбой, який прораховує наперед кроки, а через секунду вже стоїть стовпом. Ти шо, дядь, заснув? Ну давай шуруй далі!Якого хєра вона чиста після душу, а він просто стоїть на балконі? А в душ?)) Не повірю, що його гілочка пахне трояндами😁ГГ (Віола)Інколи через свої внутрішні конфлікти трішки підбішує, через що хочеться сказати: та реально? саме зараз??? Добре, що її оточують люди, які в найкращий момент зʼявляються і вправляють мізки. Це правильний меседж. Це мені сподобалось.Курйози мають бути смішними, але вони якісь дивні, а саме через склейки сцен🤷‍♂️ Інколи переходи передаються через третю особу, інколи ніяким чином не виділені. Не думаю, що це проблема нашого видавництва. Здається, так само це реалізовано в оригінальному тексті. Не люблю, коли мені доводиться задумуватись і спотикатися, а не просто плисти з історією.Загалом історія дисбалансована. Читачу багато чого недодають, через що друга половина історії виглядає так, що вона могла би бути класною заключною третиною, якщо б до цього було багато чого детально прописано. ВисновкиЗагалом історія непогана. Якщо в перерві між склом і психоделом, ок. Якщо брати зі сподіваннями отримати класну історію, від якої метелики пурхатимуть в животі, то точно ні. Середнячок.🌟🌟🌟⭐️⭐️ЛЕСИК — тут про книжки і не тільки