Canal Lelyk Anna - @lelyk_anna - №348
Колись, мені було 19. Ми вчилися в університеті і наша одногрупниця (вона була і однокласницею) виходить заміж за іноземця і їде з країни. Це був шок. Ну в тому сенсі як - її більше тут ніколи не буде? Але ж тоді життя тільки починалося і стільки всього ще було попереду. Хтось їхав, і частіше за все - назавжди. Але… З 22 року поїхало дуже багато людей. Раптом, ось так - життя стало як сир з дірками. Іноді здається, що сиру скоро не залишиться. Будуть самі дірки. На тиждень приїздила моя терапевт та друг. Ніби зустрічаємося з нею онлайн, проте саме коли зайшла до неї в кабінет і ми міцно обійнялися - все… Вона вже поїхала, а я фізично відчуваю, що в душі знов порожнеча. Коли вона в Києві - якось спокійно та затишно.В моєму кабінеті жінка. Плаче довго, безутішно (майже як я на днях у терапевта). Десь вже на пів консультації стає ясно, що справа в сусідах. Вони вирішили їхати з Києва «в один кінець». Сусідка принесла їй свої орхідеї. - справа не в сусідах. Ми взагалі майже не спілкувалися. Просто за ці майже чотири роки я ніколи не дозволяла собі плакати за тими, хто поїхав.Бо соромно. Ну чого плакати, як люди живі та у безпеці? А я їх як померлих оплакую. Хочеться буквально «обнять і плакать» з нею разом. Тим глибоким, архаїчним плачем Ярославни. Коли з країни поїхала моя старша донька - я два місяці не дозволяла собі плакати. Бо ну як? Вона в безпеці, з нею все добре. Радіти треба. Я раділа. Але водночас глибоко страждала. Не правий був тиран коли казав, що усі люди взаємозамінні. Я не змогла замінити нікого. Вже змінився мій кабінет. А я досі як веду групу чи кіноклуб пригадую, де хто сидів. Вже кілька разів я готувала їсти на усю нашу велику родину. А потім сиділа з півсотнею млинців та пирогом. Сусіди, колеги, знайомі, друзі. Їх не стало тут, але плакати за ними це ніби дивно?Але я плачу. І клієнтка моя плаче. Бо ніхто не хоче втрачати дім. І ніхто не хоче втрачати інших. Живу з тим, що життя геть змінилося. А людей замінити неможливо.Всіх обіймаю. Дякую, що ми живі. Може згодом вийдемо на планетарний рівень близькості і будемо гостювати з млинцями, пирогами та червоним 🍷
456
25-12-08 12:00