Lelyk Anna | Ваші улюблені цитати з моновистави «можна я просто посиджу» та моєї ма...

Ваші улюблені цитати з моновистави «можна я просто посиджу» та моєї майбутньої книги Надія ***Перед жінкою 40+ повстає найскладніше питання: як бути жінкою, а не злою порожньою відьмою.***Сиджу мовчки і відчуваю, як у наш простір входить - Старість. Бо щось і я стала помічати таке … Все частіше стала думати «а чи можна жінкам в моєму віці носити таке?», а моя тітка казала: «чим старше жінка, тим коротше волосся”, отже нічого, що я хочу довге волосся?***Як би не казав мені чоловік “дівчинко моя”, чи як би не називали мене сестрою моїх доньок - час бере своє.***Згадую всі ці дитячі казки, де мачуха ненавидить юну та прекрасну падчерку саме за її молодість, за її жіночій розквіт. ***Всім хочеться бути Білосніжкою. Нікому - мачухою, хоча вона й була найкрасивіша в світі, пам'ятаєте?***Не можу збагнути коли замість того, щоб бути в казці Білосніжкою, я раптом стала вже ближче до її мачухи? Куди поділися всі ці роки? Я ще вчора була дівчиною і пам'ятаю бентежну мить перших місячних.***В казках всі, хто прагнув вічної молодості ставали злими. Мабуть нереалістичність бажань, гординя подолати те, що людині не під силу, нездатність знайти інші цінності - робили цих героїв злими і некрасивими. Всі вони плохо закінчували.***Нема казок де б жінка «сорок плюс» була головною і все ж чарівною героїнею. Всі ці казкові жінки після сорока -або злі, або мертві, або феї. ***Поряд з кожною жінкою я відчуваю безсилля, бо час це те, перед чим немає ніяких лік. Я теж хочу бути молодою. При тому бажано, зі всім своїм багажем, життям, досвідом, оточенням - все те саме, але тільки молодою та здоровою.***В мить найглибшого болю, світ стає вкрай реальним. Все штучне виглядає потворним. Природа навпаки - як ніколи стає красивою і цілющою. ***В історії про Надію, немає якогось дива про молодильні яблука, живу воду, сльози незайманих, або ще якесь жертвоприношення яке б могло підвищити антимюллерів гормон. Але попри всі закони анатомії вона все ж таки завагітніла.***Чомусь саме тут і зараз, поряд з нею, я гостро відчуваю життя, як диво. І старості ніякої немає. Є щось із вічності, щось що буде завжди.