☕️Ранок. Робоча нарада кластера — у нас рідкісний шанс побачити, як у великому агрохолдингу виглядають реальні залаштунки: короткі звіти, цифри за добу, де є ризики.Пауза. Кава біля сільського магазину, розмовляємо про конкуренцію за землю, пайовика та працівників. Спойлер: холдинг відмовився від оранки городів орендарям, і тепер всім виплачують грошима.🌽Поле. Жнива кукурудзи — тоді вона ще стояла в полях. Говоримо про строки і ризики сезону. До речі, тут роблять ставку на крохмаломістку кукурудзу.Село. Школа. Розмова про людський капітал і про те, хто працюватиме в агро через кілька років. Так, навіть зіграли в настільний теніс.🛻 Головний редактор Latifundist.com Костянтин Ткаченко провів один день з директором кластера «ТАС Агро Захід»Віталієм Онищуком у Вінницькій області. Як це було — у нашому репортажі з Вінниччини https://latifundist.com/spetsproekt/1203-yak-pratsyuye-nova-model-tas-agro-na-zemli-den-iz-direktorom-klastera-u-vinnitskij-oblasti🎦 До речі, ввечері чекайте на відео.Facebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube
🏦В Україні з’явився новий фонд на €150 млн для агробізнесу — Food4Impact. Його запустили Diligent Capital Partners разом із нідерландською 2ndAries. Ідея проста: підтримати компанії, які працюють від переробки до експорту та інфраструктури.Ми поспілкувалися з партнером DCPДанилом Якубом. Він пояснює, що фонд може заходити по-різному: або брати міноритарну частку в компанії, або давати позику. Тобто формат співпраці гнучкий, і це залежить від самого бізнесу.▫️ Фонд дивиться на проєкти розміром приблизно €10–15 млн і, що важливо, не уникає регіонів, близьких до фронту — навіть до 50 км.▫️ У пріоритеті — бізнеси, які ростуть і роблять щось більше, ніж просто базове рослинництво.▫️ Більшість інвестицій піде на нове будівництво — близько 80%. Решта — на відновлення пошкоджених об’єктів. ▫️ Перші інвестиції планують наприкінці I або на початку II кварталу 2026 року. І до кінця 2026-го можуть освоїти вже половину фонду.🔗 Повне інтерв’ю читайте за посиланням https://latifundist.com/interview/881-diligent-capital-partners-planuye-proinvestuvati-150-mln-v-ukrayinskij-apk-ta-harchoprom-spivzasnovnik-fondu-danilo-yakub-poyasnyuye-yak-tse-pratsyuvatimeFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube
🥕100+ т/га овочів і перше держфінансування на овочесховище — історія «Агроінвесту» з Тернопільщини🥬 Компанія працює з 2004 року, а останні три роки стала одним із найдинамічніших овочевих виробників у регіоні. Основний акцент — капуста: 50 га із 85 га овочів, більшість площ — на поливі.Що важливо:• Урожайність — до 118 т/га моркви на поливі та 96 т/га капусти.• Овочі збирають технікою Grimme у фінлізингу ПУМБ.• Компанія стала першою в Україні, хто отримав державну підтримку на будівництво овочесховища.• Планують сховище на 7 тис. т і розширення овочевого напряму.• Паралельно будують свинокомплекс на 600 свиноматок.Юрій Пудлик чесно визнає: овочівництво складніше за традиційні культури, але дає результат, якщо працювати системно й тримати якість.🌶️ Детально про досвід та роботу господарства читайте за посиланням https://latifundist.com/spetsproekt/1201-vhidnij-kvitok-u-ovochivnitstvo-yak-agroinvest-z-ternopilshchini-riziknulo-i-teper-zbiraye-po-100-t-ga-i-buduye-pershe-v-ukrayini-ovocheshovishche-z-derzhpidtrimkoyu
💶В Україні з’явився новий фонд на €150 млн для агробізнесу — Food4Impact. Його запустили Diligent Capital Partners разом із нідерландською 2ndAries. Ідея проста: підтримати компанії, які працюють від переробки до експорту та інфраструктури.Ми поспілкувалися з партнером DCPДанилом Якубом. Він пояснює, що фонд може заходити по-різному: або брати міноритарну частку в компанії, або давати позику. Тобто формат співпраці гнучкий, і це залежить від самого бізнесу.✅ Фонд дивиться на проєкти розміром приблизно €10–15 млн і, що важливо, не уникає регіонів, близьких до фронту — навіть до 50 км.✅ У пріоритеті — бізнеси, які ростуть і роблять щось більше, ніж просто базове рослинництво.✅ Більшість інвестицій піде на нове будівництво — близько 80%. Решта — на відновлення пошкоджених об’єктів. ✅ Перші інвестиції планують наприкінці I або на початку II кварталу 2026 року. І до кінця 2026-го можуть освоїти вже половину фонду.🔗 Повне інтерв’ю читайте за посиланням https://latifundist.com/interview/881-diligent-capital-partners-planuye-proinvestuvati-150-mln-v-ukrayinskij-apk-ta-harchoprom-spivzasnovnik-fondu-danilo-yakub-poyasnyuye-yak-tse-pratsyuvatime
🛻🛻 Переміщуємось до «Маяк» у Соснівці на Полтавщині. Господарство обробляє 3300 га землі, причому є як чорноземи, так і піщані ґрунти. Мають у сівозміні озиму пшеницю, озимий ріпак, соняшник і коріандр.🌽 В господарстві вирощують кукурудзу з ФАО від 250 до 360. На одну групу не надіються.Загалом компанія багато експериментує з нішевими культурами, коріандр вирощують протягом 3 років. Культура прибуткова — врожайність цього року 1,25 т/га, каже агроном Володимир Вербич.«Як реалізовуємо коріандр? Грузимо в машини і відвозимо. Куди — не скажу (сміється). Збут є, це зрозуміло, коріандр беруть і на переробних заводах, і скуповують трейдери».
🫛 З наступного сезону «Маяк» вперше почне вирощувати озимий горох на 95 га. Серед нішевих культур цікавий льон, на наступний сезон компанія планує посіяти приблизно 100 га. Також привабливим є кондитерський соняшник, причому важлива не його врожайність, а показники якості.
«Жито ми би сіяли. Але на нього ціна буває раз на десять років. Ми сіяли жито селекції KWS, була хороша якість і врожайність. Брали б і зараз, але ціна рік на рік не приходиться. Буває 12-14 тис. грн/т, а буває по 5 тис грн/т», — підкреслює він.
🌾 Не бачить агроном особливих перспектив і у гречки з просом. Ці культури можна продати, на них є попит з боку трейдерів. Але чи вигідно виробнику «скинути» врожай за 10 тис./т, коли ціна на них буває вдвічі вищою? Тому в сівозміні «Маяк» цих культур немає.
«Воно постійно по ціні грає вгору-вниз. Одним словом — нішеві культури. А гречка? Поки виборів не буде, ціни на гречку теж не буде», — констатує Володимир Вербич.
🏗 Попри війну агровиробники продовжують розвивати агробізнес. Сьогодні активно будуються нові тваринницькі комплекси, оновлюється техніка та розробляються плани на нові енергетичні об'єкти в агросекторі, підсумовує перший день #АгроЕкспедиція2025 начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank Ігор Гуржій.«З початку 2025 р. ми спостерігаємо суттєве збільшення інвестицій саме в агротехніку. В поточному році відбувається реалізація накопиченого попиту сформованого війною. Це потребує залучення значних фінансових ресурсів (як власних, так і кредитних). Креді Агріколь розуміє потреби агровиробників і, відповідно, пропонує адаптовані банківські рішення. Ми будуємо стійкий бізнес разом із нашими партнерами, тому ми маємо партнерські програми, які повністю задовольняють потреби агровиробників».
Facebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube
🚢Експорт ріпаку та сої: нові реалії безмитного режимуВже понад місяць українські агровиробники та трейдери намагаються адаптуватися до 10%-го мита на ріпак і сою. З 4 вересня експорт цих олійних культур фактично зупинено, а Мінекономіки постійно випускає постанови та роз’яснення, як експортер має доводити, що сам виростив товар.Проблеми та виклики:🟢 Для безмитного експорту потрібно отримати експертний висновок у ТПП. Це потребує великих пакетів документів і часто займає кілька днів.🟢 За висновки ТПП потрібно заплатити кошти.🟢 Ліміт врожайності 3,5 т/га часто менший за реальні показники агровиробників.🟢 Агрохолдинги стикаються з проблемою оформлення партій, вирощених на землях різних громад.🟢 Дрібним товаровиробникам складно резервувати кошти на митниці через обмежені обігові ресурси.
«На всю Україну станом на 7 жовтня, мабуть, й десяти висновків ТПП не набереться», — зазначає директор департаменту інфраструктури та логістики «Контінентал Фармерз Груп»Андрій Шафран.🔗 Питань більше ніж відповідей. Тому ми зібрали в одному матеріалі інструкції посадовців, досвід трейдерів та реакцію агровиробників https://latifundist.com/cards/101-10-mita-na-soyu-i-ripak-yak-eksporteri-zastryagli-mizh-tpp-i-mitnitseyuFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube
🚢Експорт ріпаку та сої: нові реалії безмитного режимуВже понад місяць українські агровиробники та трейдери намагаються адаптуватися до 10%-го мита на ріпак і сою. З 4 вересня експорт цих олійних культур фактично зупинено, а Мінекономіки постійно випускає постанови та роз’яснення, як експортер має доводити, що сам виростив товар.Проблеми та виклики:🟢 Для безмитного експорту потрібно отримати експертний висновок у ТПП. Це потребує великих пакетів документів і часто займає кілька днів.🟢 За висновки ТПП потрібно заплатити кошти.🟢 Ліміт врожайності 3,5 т/га часто менший за реальні показники агровиробників.🟢 Агрохолдинги стикаються з проблемою оформлення партій, вирощених на землях різних громад.🟢 Дрібним товаровиробникам складно резервувати кошти на митниці через обмежені обігові ресурси.
«На всю Україну станом на 7 жовтня, мабуть, й десяти висновків ТПП не набереться», — зазначає директор департаменту інфраструктури та логістики «Контінентал Фармерз Груп»Андрій Шафран.🔗 Питань більше ніж відповідей. Тому ми зібрали в одному матеріалі інструкції посадовців, досвід трейдерів та реакцію агровиробників https://latifundist.com/cards/101-10-mita-na-soyu-i-ripak-yak-eksporteri-zastryagli-mizh-tpp-i-mitnitseyuFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube
Вартість обладнання — це лише разові витрати. Справжня економія починається тоді, коли ви рахуєте, у скільки обійдеться його експлуатація протягом років, на цьому акцентують увагу керівники компанії «Зерновий Дім», яка співпрацює з американським виробником елеваторного обладнання Sukup.Модульні сушарки виробництва «Зернового Дому» вже давно і успішно працюють на альтернативному типі палива по всій Україні, при цьому можливість працювати на газу в них зберігається.Також конструктори компанії наразі працюють над технічним рішенням для переводу на альтернативу комбінованих сушарок Mixed Flow.Виконавчий директор "Зернового Дому" Маргарита Альбіна підкреслює — говорячи про енергоефективність обладнання не треба забувати і про споживання електрики під час роботи.«Дуже приємно було отримати відгуки з ринку про те, що наше обладнання економне. Тобто сьогодні мало порахувати скільки тобі коштуватиме покупка самого обладнання. Бо це разова витрата. А ось подальше високе енергоспоживання може виливатися у хорошу копієчку. І наразі аграрії вже приходять до того, що вони починають думати на перспективу, рахують у що обійдеться експлуатація», — розповідає вона.Більше про історію створення та сучасну роботу компанії «Зерновий Дім» читайте у тексті сайту Elevatorist.com.
🏭 Фонд держмайна виставив на приватизацію 99,57% акцій «Одеського припортового заводу» за стартовою ціною 4,49 млрд грн (~$108 млн). Це вже далеко не перша спроба — більше 15 років держава намагається знайти інвестора для стратегічного хімічного комплексу, але безуспішно.Чому цей актив важливий? ▫️ один із найбільших хімічних заводів України до війни; ▫️ єдиний портовий об’єкт, здатний транспортувати до 4 млн т аміаку на рік; ▫️ у «золоті часи» через нього проходило до 10% світового аміаку; ▫️ ключова ланка аміакопроводу «Тольятті–Одеса».❓Чому ж приватизація постійно зривалась?Причини — від завищених стартових цін і боргів до політичних інтриг, корупційних схем і воєнних ризиків.Читайте також в матеріалі:◈ Скільки разів пробували приватизувати?◈ Хто цікавився заводом?◈ Чому ОПЗ називають «токсичним» активом?◈ У якому стані ОПЗ зараз?◈ Як реагує ринок на ще одну спробу продати ОПЗ?🔗 https://latifundist.com/cards/99-tse-vzhe-bulo-uryad-znovu-prodaye-opz-chomu-minuli-sprobi-provalilisya-i-shcho-kazhe-rinok-tsogo-razuFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube
☀️Соняшник горить під сонцем: куди «мігрує» українська золота культура?🌻 Цьогоріч південні степи переживають справжнє випробування. Поля на Миколаївщині та Одещині вигоріли, кошики соняшнику часто навіть не сформували зерна. Фермери кажуть: «Такого року ще не було».📉 На півдні врожайність падає до 0,15 т/га, ґрунти перегріваються до 70 °C, а без зрошення ситуація стає критичною. Саме тому соняшник «переселяється» — на захід і північ. Хмельниччина, Тернопільщина, Волинь нарощують площі під олійною, іноді в сотні разів.❗️ Але й тут є свої ризики. Перенасичення сівозміни соняшником уже спричиняє хвилю хвороб — склеротиніоз і пероноспороз накопичуються у ґрунті на роки. Що роблять агрокомпанії? ▪️ Відмовляються від оранки — обирають no-till, strip-till, vertical till. ▪️ Сіють рано, щоб «проскочити» спеку. ▪️ Підбирають гібриди під конкретні поля: стійкість до вовчка, раннє цвітіння, висока олійність. ▪️ Зменшують густоту посівів, щоб зберегти вологу. ▪️ Шукають альтернативи: більше озимих культур, льон, сочевиця.❓Чи збережеться соняшник у степах Півдня? ❓ Чи назавжди перекочує у вологіші регіони? ❓ І головне — які технології допоможуть аграріям залишатися з урожаєм у час кліматичних потрясінь?🔗 Детально за посиланням https://latifundist.com/spetsproekt/1178-sonyashnik-yak-gerbarij-chi-ye-perspektivi-viroshchuvannya-na-pivdni-ta-yaki-kulturi-mozhut-jogo-zaminiti-zapitali-u-propole-rgc-nibulon-tekom-agro-gruppFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube
