🐄Українське молоко: загалом падаємо — промислово ростемоУ 2024 році виробництво молока в Україні знизилось до 7,2 млн т (було 9,3 млн т у 2020). 🔻 Найбільше «просідає» сектор домогосподарств: 4,2 млн т проти 6,5 млн т у 2020-му. Хоча вони й досі дають 58% валового молока — значна частина йде на власне споживання, а не на переробку.А от агропідприємства у 2024-му наростили надої на +7% — до 3 млн т. І це відчули заводи:🥛 прийняли 3,22 млн т молока (+10,4%) за рік.Ще один сигнал: експорт зростає, а якість сировини змінюється — уже 40%+ молока відповідає ґатунку «екстра», а ЄС забрав близько 30% експорту у 2024 році.📍 Через війну «молочне серце» країни зміщується — на центр і захід.🔝 Зібрали рейтинг ТОП-7 областей за валовими надоями (Полтавська, Хмельницька, Вінницька, Тернопільська та інші) — з цифрами й прикладами ключових гравців.Хто в лідерах і як змінилася карта молочного виробництва?🔗 Читайте за посиланням https://latifundist.com/rating/de-v-ukrayini-viroblyayut-najbilshe-moloka-top-7-oblastejFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube
🆕ОновленийOpen Agribusiness від «Кернел»: контрактні умови для партнерів пом’якшилиOpen Agribusiness «Кернел» у 2022-му і після рестарту у 2024-му — це фактично той самий проєкт. Але за рік роботи в нових ринкових умовах і на тлі жорсткішої конкуренції з трейдерами підхід до співпраці довелося переглянути.📌 Головна зміна: у нових договорах прибрали зобов’язання продавати «Кернелу» 80% врожаю (та прив’язку до чітких формул ціноутворення).🔑 Як тепер працює модель: — партнер пропонує на продаж 100% власного врожаю, — і за рівних умов продає на «Кернел».Тобто аграрій порівнює ціни на ринку, приходить із пропозицією — і Kernel оперативно відповідає.📲 У договорах також прописали процес: куди саме подавати пропозицію та до 4 робочих годин на рішення (беремо/не беремо).Керівник Open Agribusiness Сергій Вітер підкреслює: це рішення — результат тривалих перемовин з партнерами. Зобов’язання про 80% для багатьох було стоп-фактором, тому умови зробили гнучкішими — без зміни ідеології проєкту (фінансування, ТМЦ, агроконсалтинг залишилися).❄️ До речі, зустрітися з командою «Кернел» ми встигли ще до снігів та сильних морозів — і детально розібрали не лише зміни в договорах, а й практику: як буде працювати закупівля та конкуренція за товар у 2026 році.🔗 Читайте інтерв'ю за посиланням https://latifundist.com/interview/886-kernel-zminyuye-pravila-open-agribusiness-sergij-viter-pro-novi-umovi-spivpratsiFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube
😒 Президент США Дональд Трамп у середу раптово відмовився від погроз ввести мита як засіб тиску для захоплення Гренландії, виключив застосування сили і натякнув, що незабаром може бути укладена угода, яка покладе край суперечці щодо датської території, пише Reuters.
«Це угода, якою всі дуже задоволені, — сказав Трамп журналістам у Давосі. — Це довгострокова угода. Це найкраща довгострокова угода. Вона ставить усіх у дійсно вигідне становище, особливо в плані безпеки та корисних копалин».«Це угода назавжди», — додав він.
🇬🇱 Чим відома Гренландія окрім корисних копалин, білих ведмедів та останнім часом фанатичного бажання Президента США нею володіти? Сільським господарством, яке всупереч жорстким погодно-кліматичним умовам розвивається на найбільшому острові планети.За останні 20 років посівні площі Гренландії зросли майже на 30%.🔗 Про все детально за посиланням https://latifundist.com/spetsproekt/1130-grenlandiya-zayavi-trampa-klimatichni-zmini-ta-agrarnij-potentsial-najbilshogo-ostrova-u-sviti📷 Обкладинка The EconomistFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube
🚧Спочатку Україна, тепер Mercosur: ЄС знову шукає «винного» в зерні🇪🇺 Європа знову нервує через зерно. Цього разу — через угоду з Mercosur. Але цей сценарій уже був: здогадаєтесь, з ким?Польський аналітик Мирослав Марчіняк нагадує просту річ: для зернових і олійних Mercosur навряд чи щось змінює. Південна Америка давно в ЄС — соя, шрот і кукурудза роками заходять на європейський ринок, у тому числі ГМО, які сам Євросоюз вирощувати забороняє.
✅ Парадокс у тому, що під гаслом «еко» ЄС ускладнює життя власним фермерам: менше ЗЗР, вищі стандарти, більші витрати.Автор проводить пряму паралель з Україною: тоді замість розбору причин і логіки ринку публічна дискусія швидко зійшла до пошуку винних, списків імпортерів і політичних звинувачень. Тепер, за його словами, ЄС повторює той самий сценарій — уже з Mercosur.
🔗 Повний текст — за посиланням:https://latifundist.com/blog/read/3182-spochatku-ukrayina-teper-mercosur-polskij-analitik-pro-te-yak-yes-shchorazu-shukaye-vinnogo-v-zernovih-krizahFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube
🌾Чому у грудні завмер експорт пшениці🧑🌾 Про рішення фермерів«Продали фураж, коли було цінове раллі, а потім «сіли» на продоволку і не продають», — розповідає Артем Семененко, директор з продажів Agimant Limited (структура «ТАС Агро»).🔻 Що сталося з експортомЗа словами трейдера, це одна з причин, чому у грудні експорт пшениці фактично завмер — він скоротився майже вдвічі порівняно з листопадом.У календарному році грудень став найслабшим місяцем з експорту пшениці.🚢 Логістика — не єдине поясненняУдари по портовій інфраструктурі справді уповільнили відвантаження. Але показово, що кукурудза в цей період експортувалася значно активніше.🌽 Чому продавали саме кукурудзуЦього сезону кукурудза зайшла з високою вологістю — а отже, з підвищеними ризиками псування та мікотоксинів.🏭 Логіка виробника«Тому логіка багатьох виробників проста: краще зараз конвертувати кукурудзу в кеш, а з пшеницею можна й почекати», — пояснює Артем Семененко.🌐 Але є й зовнішній факторВнутрішні причини — лише частина картини. Зовнішній ринок зараз не готовий приймати українську пшеницю в таких обсягах.📈 Світова ситуаціяСвітовий ринок пшениці перебуває під тиском рекордної пропозиції, зазначає Вікторія Блажко, керівниця аналітики ASAP Agri.У грудні на ринок вийшли Австралія та Аргентина, США «дотягуються» до традиційних для України напрямків, а на ключових ринках — зокрема єгипетському — українська пшениця майже неконкурентна з російською.🔗 Про все детально у матеріалі https://latifundist.com/blog/read/3180-minus-50-eksportu-v-grudni-i-rekordni-zapasi-chomu-fermeri-ne-prodayut-pshenitsyuFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube
«Той, хто сподівається, що 2026-й буде спокійним після турбулентного 2025-го, ймовірно, буде розчарований».
Так починається світовий економічний прогноз Rabobank на наступний рік.❓ Яким же буде 2026-й для українського агросектору?Ми зібрали ключові ключові питання, з якими агробізнес заходить у новий рік 👇🌽 Куди дівати зерно, коли світовий попит слабшає, а конкуренція зростає?🚛 Що з логістикою — і чи готує ринок реальний план Б на випадок нових збоїв?🫛 Яким буде врожай і як він співвідноситься з можливостями експорту?🇪🇺 Європейські правила: що зміниться для експортерів і виробників?🧬 ГМО: тема, яку все складніше ігнорувати.🐄 Тваринництво: виживання, адаптація чи точка росту?🌱 Ринок землі: чи стане 2026 рік роком нових угод — чи паузи?Погляд в 2026 рік — із ризиками, вузькими місцями й можливими сценаріями.🔗 Детальніше — у спецпроєкті https://latifundist.com/spetsproekt/1208-shcho-nam-vishchuyut-agrarni-zori-20-rinok-zemli-logistika-vrozhaj-yes-gmo-ta-novi-yevropejski-vimogi-u-tvarinnitstvi--prognoz-2026Facebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube
⭐️Агропрoсперіс виходить із ризикових регіонів, МХП продовжує міжнародну експансію, а ОККО консолідує землю на заході України У колонці для Latifundist.com Іван Волков з KPMG розбирають, як компанії переглядали портфелі активів в 2025 році і чому угоди сьогодні дедалі частіше пов’язані з перерозподілом ризиків і контролем над ключовими елементами бізнесу.Ці зміни вже помітні у цифрах. На кінець грудня в агросекторі було оголошено дев’ять M&A-угод вартістю понад $5 млн із сукупною розголошеною вартістю $371 млн — проти шести угод на $97 млн за аналогічний період 2024 року. Після кількох років паузи ринок злиттів і поглинань знову рухається, але інакше, ніж до війни.У 2024–2025 роках ринок поступово виходить із фази виживання. Компанії переглядають структуру земельних банків, посилюють вертикальну інтеграцію та знову бачать сенс у стратегічних угодах. Більше про це - читайте за лінкомhttps://latifundist.com/blog/read/3178-ukrayinskij-ma-v-agrosektori-v-2025-rotsi-oglyad-tendentsij-ta-klyuchovih-ugod-vid-kpmg
У 2025 році уряд об’єднав Мінекономіки, Мінагрополітики та Міндовкілля в одне велике відомство. Тепер саме воно формує економічну політику країни, координує аграрну й природоохоронну галузі, відповідає за інвестиції, підприємництво та приватизацію.👤 Тепер керівник Мінекономіки Олексій Соболев визначає і політику аграрної галузі, яка приносить Україні найбільшу валютну виручку.🎙️ У першому профільному інтерв’ю для аграрного медіа ми запитали його про ключові рішення та дилеми 2025 року:🔹 наскільки успішними були мита на експорт сої та ріпаку;🔹 як у міністерстві оцінюють оновлену торгівельну угоду з ЄС;🔹 чи допомогли обмеження експорту з боку інших країн наростити переробку в Україні;🔹 чи можливе введення мит на окремі харчові продукти з ЄС, що демпінгують на нашому ринку.А також — про стратегічне бачення 👇📌 чи чекати «соєво-ріпакових» сценаріїв для інших товарів;📌 як змінюватиметься структура посівів;📌 філософію держпідтримки та межу між роллю держави і бізнесу;📌 перспективні культури й переробні кластери;📌 майбутнє національного кешбеку;📌 ідею зменшення ПДВ для окремих груп агропродукції.👉Перше інтерв’ю з міністром профільному медіа — вже на сайті.Читайте, куди рухається аграрна політика у 2025–2026 роках https://latifundist.com/interview/885-ministr-ekonomiki-oleksij-sobolev-poki-ne-planuyetsya-zaprovadzhennya-mit-analogichnih-soyevo-ripakovim--dlya-inshih-kultur-nemaye-takogo-disbalansu-sirovini-ta-pererobnih-potuzhnostej
🌻 Вчора, 22 грудня, закупівельні ціни на соняшник на заводах обвалилися на 900-1300 грн/т.Заводи відкупили сировину і зараз немає потреби купувати дорого, коментує ситуацію аналітик і автор блогу «Аналітичний батон».«Свята і ліквідність торгівлі просідає. Цей аргумент теж часто грає ціну вниз. Військові ризики, які явно не допомагають зростанню. На вихідних розбили один із крупних припортових заводів і це теж основний аргумент, чому не готові купувати соняшник, типу, «А якщо мені прилетить у завод?»
На його думку, соняшник обвалився без об'єктивних ринкових факторів, «просто заводи спекулюють, плюс воєнні ризики». Але з січня знову почне зростати потреба у сировині, додав аналітик.Атака на термінал Allseeds, внаслідок якої були пошкоджені резервуари та втрачена частина запасів соняшникової олії, вже має відчутний вплив на ринок, говорить власник брокерської компанії Maxigrain Максим Кутковський.За його оцінками, подія призвела до скорочення фактичної пропозиції соняшникової олії, доступної для експорту в короткостроковій перспективі.Facebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube
Атаки на порти, судна та логістичну інфраструктуру більше не виглядають як разовий шок. Для зовнішньоекономічних контрактів у зерні та олійних це вже частина середовища, в якому сторони ухвалюють комерційні рішення.⚠️Форс-мажор перестав бути «кнопкою виходу».Повторювані удари дедалі складніше кваліфікувати як непередбачувані. Арбітраж оцінює не сам факт атаки, а: ▪️ чи могли сторони передбачити ризик; ▪️ чи залишалося виконання контракту можливим; ▪️ чи були використані альтернативні маршрути або порти.🚛Дорожче — не означає неможливо.Зміна логістики, подовження строків, падіння маржі зазвичай розглядаються як комерційний вибір, а не підстава для звільнення від відповідальності.📂Вирішальне значення має поведінка сторони: — спроби мінімізувати наслідки; — своєчасні повідомлення контрагенту; — документування кожного кроку. Мовчання або затримка реакції можуть коштувати програного арбітражу.👉 Чому сьогодні виграють не ті, хто шукає виправдання, а ті, хто заздалегідь правильно розподіляє ризики в контракті — читайте у матеріалі https://latifundist.com/blog/read/3174-kontrakti-pid-tiskom-shcho-zminyuyut-ataki-na-porti-u-mizhnarodnij-torgivli-zernom
