Пасажири Києва | ️ Про користування громадським транспортом у Києві людиною на колісном...

♿️ Про користування громадським транспортом у Києві людиною на колісному кріслі пише голова ГО "Доступно.UA" Дмитро Щебетюк:Дуже скучив за громадським транспортом. Забув тільки, що у Києві його майже нема. А сервісу - поготів. Їхав сьогодні з басейну до Арсенальної на двох тролейбусах замість одного прямого автобуса, якого чекати вічність.Вже готуюся вийти на зупинці, а тролейбус став так, що між мною і тротуаром нездоланна прірва. Я напівсили (бо якось незручно перед іншими пасажирами) кричу з проханням ближче підʼїхати - водій не чує, двері зачиняються, їдемо далі. Жінка вирішила підійти до водія і попросила підʼїхати ближче до бордюру, бо «хлопець на попередній так і не вийшов». Дяка добрим людям.Потім було метро. Мої друзі поспішали, тож ми там перед турнікетами попрощалися. Вони поїхали, а я залишився. До мене підходив пасажир з пропозицією допомогти. На жаль, я був змушений переконувати його, що так це не спрацює і нас разом не впустять, «такі правила», тож він нічим мені не допоміг.Всюди, де я не йшов мене супроводжували, а подекуди штовхали два дужих представника воєнізованої охорони. Люди оглядалися на ескалоторі, коли я заходив у поїзд, усі в вагоні озиралися, ті хто заходили на інших станціях також. Мені було супер незручно. Прикольно відчувати себе обізянкою в зоопарку.Їдучи на ескалаторі мені сказали, що забезпечують безпеку, щоб я не впав і не травмував інших пасажирів. Тепер нарешті я знаю, кого вони насправді охороняють: не мене, а пасажирів довкола. А то я все думаю, чому у мене таке бридке внутрішнє відчуття при користуванні метро. Наче у тебе відібрали волю, повʼязали і тягнуть куди і як захочуть. Хочеться навіть очі собі завʼязати, щоб менше розуміти.На Житомирській ми чекали третього воєнізованого охоронця, щоб вибратися на волю. А тим часом дві жінки з сином, який користувався милицями, підходили до сходів. Одна взяла у нього милиці, інша понесла на гору. Син вже дорослий і важкий. А чоловік з поламаною ногою на м. Святошин намагався скористатися ліфтом. Кнопка виклику не давала результатів. Чоловік не зміг дочекатися і пішов карапкатися по сходах.Якось не справедливо, подумав я: одним навʼязують, а на інших ігнорують…