Потяг "Київ-Брюссель"

Як реформа агро субсидій ЄС може спростити євроінтеграцію України?💶 Готуючись до нового бюджетного циклу з 2028 року, ЄС починає битву за майбутнє 387-мільярдної Спільної сільськогосподарської політики (CAP), яка великою мірою складається з субсидій фермерам. 🌾 Зараз CAP з’їдає понад третину грошей ЄС. На тлі переозброєння ЄС та планів дерегуляції частина Єврокомісії хоче перевести частину (зокрема 95 мільярдів євро на розвиток сільських територій) у так звані «національні плани реформ». Ключова філософія зміни: кожна країна звітуватиме за конкретні результати у своїй агросфері, а не просто отримує «свою частку» субсидій.❌ Є і різка опозиція такій зміні. Агрокомісар Крістоф Гансен критикує реформу та каже, що це просто переливання грошей в інші пріоритети. З ним погоджуються уряди кількох країн, які є великими агровиробниками, зокрема Польщі та Іспанії. Франція як найбільший отримувач коштів CAP (~17% загальноєвропейської суми прямих виплат) також наполягає, що Спільна агрополітика повинна зберегти значні ресурси для продовольчої безпеки та зеленого курсу.Не всі фермери виступають проти реформи САР. Багато хто страждає від нинішньої системи, яка викривляє ринок і часто є невигідною для спроможніших господарств. Важливу роль тут також грає послаблення «зелених» вимог для сільського господарства (що, втім, різко засуджують еко активісти).🇺🇦🇪🇺 Україні, як державі-кандидатці зі спроможним агросектором, важливо слідкувати за цими змінами. Зменшення видатків на САР та підведення їх до більш комерційної логіки очевидно зменшить доступ українських фермерів до фондів, коли ми станемо членами ЄС. З іншого боку, реформа САР зробить одну з «точок болю» для ЄС з боку України менш відчутною. Більш ефективні фонди ЄС створять конкурентніше середовище та менш різку реакцію на інтеграцію українських аграріїв у спільний простір ЄС.

Забезпечення відповідності праву ЄС - що треба знати Україні?Україна зараз проходить (і буде проходити наступні роки) процес законодавчого наближення до права ЄС. Але як з цим у самих державах-членах? ⏰ Станом на 1990, держави-члени відставали у транспозиції (тобто, прийнятті у національне законодавство) близько 30% директив щодо Єдиного ринку. У 2010х ця цифра зменшилась до 0,7% - хоча є підозри, що ця цифра дещо занижена, оскільки ця інформація повідомляється самими країнами. Водночас, середня затримка у транспозиції директив у 2024 збільшилась до 18.3 місяців порівняно з 8 місяцями у 2021. ⚖️ Щорічно, від 1500 до 1900 справ про порушення права ЄС відкриваються щодо держав-членів. Частина з них передаються у Європейський Суд Справедливості, щоб забезпечити виконання. Разом з тим, Єврокомісія ініціює все менше і менше кейсів, що негативно відбивається на ступені відповідності і ефективності застосування норм права ЄС. Які уроки може винести для себе Україна, щоб уникнути у майбутньому проблем?🔹 При забезпеченні відповідності, більше уваги слід приділяти виконанню Регламентів - технічних актів нижчого рівня, ніж Директив, які вимагають прийняття окремого національного законодавства. Регламентів вже утричі більше, ніж Директив, тож саме їхнє невиконання часто стає предметом спорів. 🔸 Важливо не просто транспонувати акт права ЄС у національне законодавство, але і реально його виконувати, адже багато кейсів щодо нон-комплаєнсу ініціюються саме через неправильне застосування норм права ЄС. 🔹 Більше уваги слід приділяти впровадженню права ЄС на локальному рівні, адже до 70% актів права ЄС належать до відповідальності локального рівня урядування. 🔸 Громадяни і приватні компанії гратимуть важливу роль у виявленні невідповідностей національного законодавства праву ЄС, а відтак важливо, щоб вони розуміли механізми взаємодії і з ними проводились широкі консультації для якнайкращого врахування їхніх інтересів. Загалом, процес транспозиції довгий, подекуди - нудний, але він є невідʼємною частиною нашої інтеграції та забезпечить наш вступ у належний час.

🇪🇺 Чи не запізно Європа згадала про конкурентоспроможність?Європа почала говорити про власну конкурентоспроможність, але світ уже далеко втік вперед. Поки Брюссель дискутував про регулювання, США та Китай вкладали мільярди у технології. Що маємо у підсумку?Європа програє у змаганні за технологічне лідерство та інвестиції:🔹 Лише 5% світового венчурного капіталу приходить в ЄС, тоді як США залучають 52%, а Китай – 40%.🔹 Європа продукує ідеї на рівні зі Штатами та Китаєм, але через зарегульованість не втілює їх у життя: лише третина патентів університетів комерціалізується.🔹 Європейські домогосподарства мають на 65% більше збережень, ніж американські, але через те, що європейські фінансові ринки не здатні забезпечити адекватні return on investments - €300 млрд європейці щорічно інвестують в інші юрисдикції.Промисловість, торгівля та боротьба за ринки🔹 90% майбутнього економічного зростання світу відбудеться поза межами ЄС.🔹 Нові торговельні угоди можуть зекономити європейським експортерам (наприклад, скасування митних тарифів з Mercosur дозволить експортерам зберегти €4 млрд на рік).🔹Європа прагне до 2040 року стати на 90% декарбонізованою економікою Що робити?У Брюсселі зрозуміли, що без реальних дій Європа ризикує залишитися музеєм багатого минулого. Тому з’явилися нові ініціативи:✅ Європейський інноваційний акт – спростить доступ стартапів до фінансування, усуне бар’єри для масштабування бізнесу та створить єдиний набір правил для інноваційних компаній у всьому ЄС.✅ Договір про чисту промисловість – забезпечить підтримку виробників у переході на чисті технології, мінімізуючи ризики для вразливих енергоємних секторів під час зеленого переходу.✅ Європейський фонд конкурентоспроможності – мобілізує державні та приватні інвестиції для стратегічних секторів, таких як штучний інтелект, біотехнології, напівпровідники та відновлювана енергетика.

🇪🇺 Минулого тижня у Європарламенті підтримали Марту Кос на посаду єврокомісара з питань розширення. Для України ця роль має значну вагу, поступаючись лише посаді президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та, можливо, майбутній керівниці європейської дипломатії, колишній премʼєрці Естонії, Каї Каллас.🇺🇦 Близько половини слухань були присвячені Україні. Марта Кос навіть звернулася до українців українською. Вона заявила, що Україна – основний претендент на вступ до ЄС, відзначивши її успіхи в реформуванні навіть в умовах війни. Крім того, вона пообіцяла працювати в тісному контакті щодо відновлення та реконструкції України.⚖️ Кос наголошує на необхідності дотримання підходу "на основі результатів". Вона підкреслила, що реформи, дотримання верховенства права та боротьба з корупцією є ключовими критеріями для всіх країн-кандидатів. За її словами у процесі євроінтеграції не можна жертвувати якістю заради швидкості.🗣 Слухання акцентували увагу на боротьбі з дезінформацією та важливості правильної комунікації. Марта Кос підкреслила, що ЄС має ефективніше доносити переваги розширення, протидіяти міфам та дестабілізаційній пропаганді, як всередині Союзу, так і в країнах-кандидатах.🇲🇩🇬🇪 Слухання торкнулися й інших країн-кандидатів, зокрема Молдови, Західних Балкан, Грузії та Сербії. Кос наголосила на готовності ЄС використовувати жорсткі заходи для забезпечення демократичних перетворень, втім уникаючи конкретики. Згадала і про важливість переосмислення формату Східного партнерства.Загалом виглядає так, що в обличчі Кос Україна отримає конструктивного, але справедливого рефері. Сподіваємось на позитивну динаміку в порівнянні з попередніми роками.📍 Детальніше про це читайте у статті, яка зазначена в коментарях.