Вступ-2027: як Україна у ЄС вступатимеНа РБК вийшло велике інтервʼю Віцепремʼєр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки щодо планів Уряду щодо ступу до ЄС. В Уряді переконані, що у 2026 році реалістично виконати бенчмарки - тобто критичні умови для вступу, підписати угоду про вступ у 2027, і далі дороблювати домашню роботу вже будучи членом ЄС і поступово набуваючи всі переваги членства. 🦾 Серед найскладніших питань Віцепремʼєр згадує: 1) Реформу Укрзалізниці, а саме створення незалежного регулятора, реформування тарифоутворення і анбандлінг Укрзалізниці2) Питання так званих засобів захисту рослин: в ЄС почали забороняти пестициди, а ми ще не завершили перехід на ті, які використовувались у ЄС донещодавна.3) Блок реформ у сфері довкілля. Вони складні, багатошарові і потребують часу. Україна формуватиме цілісний дизайн у сфері політики довкілля і проситиме перехідні періоди4) Можливу конкуренцію у сфері автомобільного транспорту - оскільки в ЄС в нас бачать серйозного гравця у цій сфері. ⚖️ Ну і авжеж, нікуди не дітись від питань верховенства права - і на цьому в інтервʼю наголошується неодноразово. Це і масштабні зміни в кримінально-процесуальний кодекс, велика реформа прокуратури, і залучення міжнародних експертів до формування інституцій - здійснення добору і проведення конкурсів.🤔 Напишіть в коментарях, що на вашу думку для України стане найскладнішим у процесі вступу.
Балканський рух в ЄС: цифри і наслідки для насМи зазвичай пишемо про рух України до ЄС, але варто глянути й на темпи та результати Західних Балкан. Успіх України напряму повʼязаний із загальною спроможністю ЄС рухати розширення вперед, а балканський трек зараз головний індикатор цієї спроможності.🇲🇪 ЧорногоріяНайближча до членства за формальними показниками. Переговори тривають з 2012 року, усі 33 глави відкриті, 13 тимчасово закриті. Але саме тут видно головну пастку балканського треку: роки технічної роботи не конвертуються в політичне рішення. Верховенство права залишається системним стопером, а “найкращий учень” усе ще без горизонту вступу.🇦🇱 АлбаніяПереговори стартували у 2022 році, одразу в кластерному форматі. Зараз усі глави відкриті, але жодна не закрита. Судова реформа, глибока і болюча, одна з найрадикальніших у регіоні, але держава залишається інституційно крихкою. Тим не менш швидкість відкриття глав показує, що динамічний рух до ЄС можливий.🇷🇸 СербіяПереговори тривають з 2014 року. Формально відкрито близько 22 глав і лише 2 закриті. Але по суті процес майже заморожений. Косово, відсутність зовнішньополітичної конвергенції з ЄС, балансування між Москвою та Пекіном: усе це зʼїло довіру Брюсселя. 🇲🇰 Північна МакедоніяНайбільш показова історія розчарування і найтривожніший прецедент для нас. Переговори формально відкриті у 2022 році, але жодна глава не просунулась. Країна виконала вимоги ЄС (включно зі зміною назви) і все одно застрягла через двосторонні вето та ідентичнісні спори. Потенційне вето Угорщини може означати для нас схожу історію.На цьому тлі прогрес України виглядає доволі динамічно. В Брюсселі дедалі частіше говорять не про “скільки глав”, а про як швидко результат може стати незворотним. Тому нам важливо враховувати потенційні перепони та користуватись вікном можливостей без надмірного фокусу на бюрократичних моментах.
Фундментальне, внутрішньоринкове і зовнішньополітичне - яка наша домашня робота?Як і обіцяли, повертаємось до переліку умов, які будуть необхідні для закриття трьох кластері, а саме першого - "Основи" (Fundamentals), другого - "Внутрішній ринок" і шостого - "Зовнішні відносини"Цікаво, що умови у сфері верховенства права, які ми вже обговорювали у постах вище, також належать до кластеру Основи. Цей кластер, як ми вже писали, закривається останнім і означає закінчення переговорів. Без нього вступ відбутись просто не може. Але до цього кластеру входять не тільки питання права і антикорупції. Тут ще публічні закупівлі, статистика та фінансовий контроль. Отже, які умови для його закриття?▪️Продемонструвати досвід функціонування прозорої та справедливої системи публічних закупівель▪️Подати макроекономічні дані у відповідності з методологією Європейської системи рахунків▪️Посилити нормативно-правову базу щодо внутрішнього контролю та аудиту▪️Привести законодавство у відповідність до правил ЄС у сфері боротьби з шахрайством. Далі - кластер Внутрішній ринок. Тут маємо:▪️Гармонізувати українське законодавство з європейськими стандартами щодо вільного руху товарів, у тому числі, в частині стандартизації, акредитації, метрології, оцінки відповідності та ринковим наглядом. ▪️Ухвалити перелік регульованих професій і впровадити Директиву про послуги - завдяки чому наші компанії після вступу зможуть надавати послуги на ринку ЄС без додаткових умов ▪️Впровадити акти, що стосуються Вільної зони платежів (SEPA), що дозволить швидко і дешево здійснювати грошові перекази в межах ЄС▪️Розбудувати достатню адміністративну та судову спроможність у сфері антимонопольного регулювання▪️Забезпечити високий рівень узгодженості з стандартами ЄС у сфері безпеки продукції і захисту прав споживачів. І наостанок - кластер Зовнішні відносини. Тут у нас вже зараз є високий рівень узгодженості з вимогами ЄС. Але ще потрібно:▪️Запровадити експортний контроль за товарами подвійного призначення.▪️Ухвалити національну стратегію щодо контролю за незаконним обігом вогнепальної зброї. Як бачите, це - лише частина умов, які Україні вже передали. А передали лише половину. Вони охоплюють всі сфери - від прав споживачів до закупівель, від обігу зброї до фінансового контролю. Тож перед українським урядом - масштабна робота, яка вимагатиме дуже багато зусиль.
🧑✈️ Друга половина проміжних умов - правоохоронні органи і безпекаПродовжуємо попередній пост щодо проміжних критеріїв вступу. Важливо, що допоки не будуть виконані всі умови (і проміжні, і фінальні - про які поговоримо у наступних постах) у сфері верховенства права - вступ не відбудеться. А тому мотивація у нас дуже висока. Ключові вимоги у сфері:▪️Продемонструвати збільшення кількості розслідувань, судових переслідувань і вироків щодо злочинів, пов'язаних з організованою злочинністю та відмиванням гроше. ▪️ Розробити і впровадити комплексну реформу БЕБ, яка передбачатиме залучення незалежних експертів, номінованих іноземними партнерами▪️ Продемонструвати прогрес у арешті і конфіскації заморожених активів, а також впровадити реформу АРМА із змістовним залученням незалежних експертів▪️ Зміцнення незалежності Бюро економічної безпеки▪️ Досягнення прогресу у реформі СБУ▪️ Посилення спроможності ДПСУЯк бачите, задачі - супер масштабні і амбітні. Кожна з них буде надзвичайно складною. Водночас, ці реформи потрібні нам самі по собі - незалежно від нашого шляху в ЄС. Тож дуже добре, що бачення потреб України і вимоги ЄС до України - співпадають.
90 мільярдів - на два рокиНа самітілідерів країн-членів ЄС прийняли рішення про виділення 90 млрд євро для України на наступні два роки. Це багато? Суттєво більше, ніж до того. Найбільша наша чинна програма з ЄС - Ukraine Facility - має 50 млрд на чотири роки. Важливо, що, на жаль, це не російські гроші. Це безвідсоткова позика з бюджетів країн-членів. Але виплати Україною за цим кредитом будуть відбуватися лише з заморожених російських активів. А до того - розморозити їх буде неможливо. Такий поки план. Безпрецедентна за обсягом позика матиме свої умови для України, які можна охарактеризувати традиційним «гроші в обмін на реформи». Самого переліку реформ поки немає, але очікується, що рамка буде схожа на Ukraine Facility з фокусом на євроінтеграційні реформи та проміжними маяками виконання.Ну і як же обійтись без Угорщини і Словаччини, які вже сказали, що брати участь у цьому не будуть. Відтепер до них доєдналась ще й Чехія. Але над розробкою механізму щодо використання російських активів Україна з партнерами продовжить працювати.
🏃♂️ Обігнати Орбана: що ЄС запропонував Україні у Львові?Наші колеги з Європейської Правди детально пояснили, що відбулось вчора у Львові, а ми принесли вам суху вижимку. Вчора ЄС нарешті запустив процес так званого "фронтлоудингу" - буквально "завантаження наперед". Допоки в Угорщині при владі Орбан - офіційно рухатись в процесі переговорів не виглядає можливим, тому Єврокомісія вирішила дати нам практичний поштовх. Протягом 2025 року Україна передавала ЄС свої переговорні позиції, сподіваючись, що все ж таки хоча б деякі з переговорних кластерів буде можливість відкрити. Позиція Угорщини не змінилась, тож вчора ЄС офіційно передав Україні свої орієнтовні позиції за трьома кластерами - Основи, Єдиний ринок і Зовнішні зносини. Що це означає для нас на практиці? 🤔Україна отримала чіткий перелік очікувань, з якими вже може працювати. Важливо, що частиною переданих позицій є проміжні і кінцеві індикатори для закриття переговорів за кожним розділом переговорів. Це означає, що ми можемо почати виконувати їх вже зараз, а коли відкриється політичне вікно в розрізі позиції Угорщини - чи через зміну позиції нинішнього уряду, чи в результаті його заміни на інший - Україна зможе швидко відкрити, і так само швидко закрити, переговорні розділи, оскільки технічна робота для цього вже буде зроблена. Підсумовуючи, виглядає, як найкраще можливе рішення у ситуації, що склалась. Питанням залишається, якою буде стратегія, якщо Орбан не програє свої весняні вибори, і чи достатнім "пряником" буде обіцянка швидкого відкриття-закриття, щоб дійсно рухатись вперед з змістовною частиною наших реформ.
💶 Поки Україна веде важкі перемовини про репараційний кредит із заморожених російських активів, у Брюсселі розгорається менш помітна, але важлива дискусія.Politico повідомляє, що країни-члени ЄС посилюють тиск на Бельгію через непрозорість у питанні податків, які вона отримує з відсотків на заморожені російські активи в Euroclear. Попри торішні домовленості спрямовувати ці прибутки Україні через спільний інструмент, значна частина коштів досі просто потрапляє до бельгійського бюджету.На тлі підготовки до саміту Європейської Ради 18 грудня, де вирішуватиметься доля репараційного кредиту для України, бельгійський прем’єр Барт де Вевер продовжує опиратися цьому рішенню, офіційно побоюючись, що Росія колись вимагатиме гроші назад.Європейські столиці вже відкрито ставлять питання: чи не є причиною бельгійською обережності щодо репараційного кредиту - оці самі прибутки, яка Бельгія отримує (і перестане у випадку схвалення кредиту) від доходів від заморожених російських грошей?Іронія в тому, що саме країна, у якій зберігається левова частка російських активів, нині стає головним ключем - або замком - руху уперед.18 грудня стане тестом: чи знайде ЄС спільну позицію, і чи готова Бельгія грати єдиною командою, а не за логікою «спочатку наш бюджет, потім геополітика» - тим паче, що невідомі дрони вже не раз блокували бельгійські аеропорти, а відтак, загроза ближче, ніж декому у високих кабінетах може здаватися.
Вчора на Радіо Свобода вийшло інтервʼю з Мартою Кос, у якому вперше прозвучала теза, щодо можливості "розʼєднати" Україну та Молдову на шляху вступу.Це перегукується з нашим попереднім постом про те, що Молдова буде прагнути доєднатися до ЄС до 2028 року - щоб встигнути до президентських виборів, на яких Майя Санду стикнеться з сильним проросійським лоббі. Нині ж виглядає так, що ця стратегія може задовольнити і Брюссель, який певною мірою вперся у глухий кут з угорцями, які, як і очікувалось, заблокували відкриття першого переговорного кластеру з Україною з мотивів "політики України щодо меншин" - і очевидно будуть продовжувати блокувати будь-який наш поступ. З інтервʼю Кос і визнання імовірності "розділення" України і Молдови не виглядає так, що ЄС має багато інструментів тиску на угорців - або ж, що він хоче їх застосовувати. Хоч єврокоміссарка і визнала небажаність такого сценарію - вона його не відкинула однозначно..Поки віцепремʼєрка Стефанішина намагається порозумітись з угорською громадою, а український парламент працює над законом про професійну освіту, в якому вкотре постало угорське мовне питання, ЄС шукає виходи для країн-кандидатів, і не факт, що вони нам сподобаються. 🤔 Поділіться думками щодо імовірності відокремлення України від Молдови на шляху вступу у коментарях.
🇲🇩 Молдова офіційно декларує намір завершити переговори про членство в ЄС до кінця 2027, а підписати Договір про приєднання — до 2028‑го. Такі цілі були сформульовані минулого тижня президенткою Маєю Санду та прем’єр‑міністром Доріном Речаном.✍️ Чому важливо публічно фіксувати рік вступу? Формулювання чіткої дати — це не лише про політичні гасла, але й про доволі практичні причини. Дата вступу — це маяк для всіх гілок влади: під неї вибудовують Національний план із адаптації законодавства ЄС, секторальні дорожні карти та формування переговорних позицій. ⌛️ Орієнтир потрібен і для Євросоюзу, оскільки формулювання чіткої цілі дисциплінує як бюрократію ЄС, так і надає орієнтир для країн-членів. Найважливіше для європейської сторони є послідовність та стійкість в заявлених термінах. Тому формулювання дати є балансом між амбітністю та реалістичністю.🇺🇦 Україна озвучувала різні дати, втім в останніх публічних заявах частіше звучить 2030 рік. Такі дати резонують з виступами представників ЄС, зокрема, єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос.📊 Логіка Кишинева з амбітною датою зрозуміла — цього року країну чекають непрості парламентські вибори, на яких може вирішитись сам факт євроінтеграції Молдови. Але розсинхрон із Києвом дещо засмучує: історично найуспішніші розширення ЄС ішли «пакетами». Тандем Україна‑Молдова зміцнив би позиції обох і зменшив би ризик втоми від розширення.
Анти-примус: чи наважиться Європа використати свою "торговельну базуку"?У середу ЄС оголосив про запровадження тарифів у відповідь у розмірі 25% на деякі американські товари. Але ЄС має ще ідеї щодо реагування. 🤔 ЄС розглядає імовірність першого реального застосування так званого Інструменту Анти-примусу (Anti-coercion Instrument, ACI), представленого в грудні 2023 року внаслідок економічного конфлікту між Китаєм та Литвою. 👀 Поки що блок вагається, оскільки застосування Інструменту означатиме повномасштабну торговельну війну, чого ЄС все ще сподівається уникнути, пропонуючи тарифи на промислові товари за схемою "нуль на нуль". ACI дозволятиме застосування експортного контролю, обмеження прав інтелектуальної власності, обмеження іноземних інвестицій, заборону послуг або застосування мит до цифрових платформ. Інструмент також можна використовувати для виключення доступу до єдиного європейського ринку та тендерів на державні закупівлі. 🏛 Що важливо - для застосування Інструменту не потрібен консенсус, а лише так званий QMV - голосування кваліфікованою більшістю. Втім, зараз голосів під це не має - проти угорці, які не підтримали навіть підвищення тарифів, та італійці, оскільки премʼєрка Мелоні є однією з найближчих до Трампа політичних фігур в Європі. Тож європейська єдність вкотре буде проходити випробування на стійкість до зовнішніх чинників. Авжеж, багато залежить і від реакціх адміністрації Трампа. Але сам факт бажання застосовувати голосування кваліфікованою більшістю вже є великим кроком у спільній торговельній політиці і свідчить про бажання більш швидко і рішуче реагувати на виклики.Поки Трамп оголосив про 90-денну паузу в тарифах, є підозра, що "базука" поки теж на паузі 🙂
TGLIST.COM.UA
