Стрічка Threads сьогодні наштовхнула на думку ⬇️У кожної жанрової книжки є набір «параметрів», які автор чи авторка має вміти визначати:1️⃣ вікова категорія: мідл грейд, янг едалт, нью едалт, дорослий текст 2️⃣ жанрова й піджанрова належність: фентезі ➡️ пригодницьке, темне, міфологічне, тощо; детектив ➡️ герметичний, ретро, іронічний, тощо3️⃣ основні сюжетні тропи та особливості (сетингу, персонажів, тригери, тощо): від ненависті до любові, маленьке містечко, ігри на виживання, культи, палацові інтриги, я можу продовжувати вічно 4️⃣ comp titles: інші романи, схожі за настроєм, темою, стилем або світобудовою. Усі ці параметри не роблять книжку ані вторинною, ані менш цінною. Це я кажу, як людина, яка істерила через нескінченні порівняння з «Голодними іграми». А потім я додала в список бажанок «Червоне повстання» через одну-єдину згадку в тіктоці: “Hunger games but in space”. І зрозуміла, як це працює. Ці «параметри» допомагають визначитися з позиціонуванням, достукатися до потрібних читачів та читачок. Потрапити в добірки або до певних читацьких клубів, опинитися в книгарні на полиці зі схожими текстами, а автору чи авторці можуть принести запрошення на дискусії, події чи фести.Звісно, чим менше досвіду, тим важче ці «параметри» визначати самотужки. А якщо текст отримає свого видавця, то їх додатково коригуватиме відділ маркетингу. Але треба вчитися, аналізувати й шукати свої «гачки». Головне, тікати від думки, що ніхто ніколи ніде не створював нічого схожого й близько.