Вчора рукопис другої частини трилогії перетнув позначку в 70 000 слів.Враховуючи, що за планом має бути ще 9 розділів і 3 всередині я пропустила, розумію, що це буде мій найбільший (поки що) текст. Раніше такі великі об'єми я писала тільки в співавторстві, й це було набагато легше. Усі мої сольні романи (видані й ні) щільні й насичені подіями, які відбуваються за короткий проміжок часу. Лячно від об'єму та масштабу трилогії. Плюс, зараз видається, що текст розтягнутий, а динаміка провисає. А ще друга частина явно змінює піджанр з пригодницького на політичне фентезі, тому є величезний ризик всі інтриги звести до двозначних розмов у різних декораціях. Тому вирішила собі одразу скласти схему, яку зазвичай роблю після завершення історії — прописати розділи та ключові події. Окремо ще кожен розділ промаркувала за темпом: де повільний, де середній, де швидкий. Додала позначки, де є напруга, де дії, а де одні розмови. Тепер ясно, на яких розділах треба буде зосередитися на редагуванні. #Кузьміна_пише