За що я найбільше поважаю підприємців (і чого не зрозуміти найманим працівникам)

Спостерігав останні пару тижнів за тим, як моя Женя вибудовує процеси у своїй танцювальній секції. Вона організувала не лише самі тренування, а й ціле дозвілля для дівчат, які до неї ходять: ігри, сауну і т.д.  І я вкотре зловив себе на думці. Є величезна різниця між «працювати в організації» та безперервним «організовуванням». І саме за цю навичку я найбільше поважаю тих, хто створює свій бізнес. Це гіперважка праця. Люди, які приходять на все готове, у налагоджені умови та прописані системи, навіть близько не розуміють, як це - вибудовувати процеси з абсолютного нуля. На старті ти тягнеш на собі купу ролей і закриваєш десяток функцій одночасно. Це щоденна реальність власників мікробізнесу. Так, з часом система масштабується, операційка делегується, і здається, що стає простіше. Але ні. Змінюється лише рівень гри: ти починаєш відповідати за «організовування» у ще більшому масштабі. І тягар відповідальності тільки зростає. Кожному, хто створює свою справу і будує системи з хаосу - міцно тисну руку 🤝

Питання до колег-підприємців:А що вам було найважче делегувати на шляху від «багаторукого багатонога» до системного бізнесу? На чому «спотикалися» найчастіше? 

Пишіть у коменти, цікаво. Підписатись на Систему керованого бізнесу Михайла Гарбузова