🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩Його обличчя було помережане тонкими шрамами, а погляд — скляним і абсолютно позбавленим того, що люди називають «емпатією». На ньому була поношена шкіряна куртка, попри теплу погоду, і від нього пахло тютюном та якоюсь холодною агресією. Він був не просто бандитом — він був тим типом звіра, який не гавкає перед тим, як перегризти горлянку. Чоловік зупинився посеред кабінету, ігноруючи Давида, який напружився, наче перед стрибком. Клим дивився тільки на мене. Його губи розтягнулися в подобу посмішки, від якої ставало ніяково навіть підготовленим людям.​— Радий, що моя королева нарешті дозволила повернутися в замок, — прохрипів він, схиляючи голову в ледь помітному, але щирому поклоні. Його відданість межувала з фанатизмом, і це була єдина причина, чому я тримала його біля себе. — Старий лев пішов, і гієни почали кусати за п'яти?​Давид глянув на Клима з неприхованим подивом. Він явно не очікував побачити такого персонажа в моєму оточенні. Я бачила, як Князєв оцінює ризики, як його рука мимоволі наблизилася до кишені, але він залишився стояти біля стіни.​— Ти вчасно, Климе, — я відкинулася на спинку крісла, намагаючись не знепритомніти від різкого болю. — Батькові люди покинули територію. Тепер мені потрібен хтось, хто не просто стоятиме біля воріт.​— Тільки скажи ім'я, королево, — він зробив крок ближче, і Давид одразу виступив вперед, перекриваючи шлях. Клим навіть не повів бровою, його очі залишилися прикутими до мене. — Я випотрошу будь-кого, хто подивився на тебе косо.Почала писати розділ «Мережа брехні» на п'ятницю і не могла не поділитись цим моментом🔥