🆎🆎🆎🆎🆎⛔️⛔️Він злегка підводиться зі ліжка і підходить до мене. Проводить рукою по моєму голому плечу.— Арсене, що ти робиш?— Нічого такого. А ти маєш щось проти?— Нас же чекають за столом.— Почекають трохи довше. І я не думаю, що вони будуть проти.Відчуваю, як кров приливає до моїх щік.Я реально червонію. Від його дотиків, від його погляду на мене. Не знаю, чому така реакція, але я не можу її контролювати.— Мені потрібно одягнутися.— Ти мені подобаєшся роздягнена.— Подобаюся? Це щось нове.— Марта, якби ти мені не подобалася, я б тебе не трахав.— А, ну, в такому плані, можливо, і подобаюсь.— А, можливо, і не лише в такому.— Що?— Так, думки вголос.— Арсене, будь ласка, не потрібно....— Чому? Що саме не потрібно?— Казати того, що насправді… Що насправді не має для тебе ніякого значення.— А звідки ти знаєш, що для мене має значення, а що ні? Марта, ти знову напридумувала щось у своїй голові і щиро в це віриш.— А що для тебе має значення, Мусаєв? Бо я вже взагалі нічого не розумію. І через те, що я не розумію, я гублюся у всьому, що відбувається. Я…Але він не дає мені доказати, притягує до себе і цілує. Не так, як у клубі Аріни, зовсім не так. Його поцілунок м’який і… смачний. Я просто не знаю, як правильно інакше описати. Він цілує так, як цілують людей, яких кохають.Уже сьогодні о 00:00 «Гра на межі»