🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩Підсовуюся під ковдру, притягаючи її до себе. Я не знаю, чого боюся, бо впевнена, що тут максимально безпечно, — чую знайомий голос, — але все одно реагую так, наче щось може статися.— Мала, не бійся, це я. — Голос Арсена звучить втомлено. Можливо, трохи випивши. — Можна?— Так, заходь. Він проходить, сідає на ліжко і починає поступово роздягатися.— Що ти робиш? — Я взагалі збираюся спати. Або у тебе є якісь інші пропозиції? Хочеш пограти в настільні ігри?Я дивлюся на нього як на неадекватного.— Так, а чого ти тут?— Бо я буду спати тут.— Арсена, я…— Тільки, будь ласка, не кажи, що ти соромишся мене. Марто, я буквально пару годин тому трахав тебе в клубі своєї сестри. У тебе точно нема чого соромитися.— Та ні, я просто…— Мала, давай просто спати, добре? А поговоримо вже завтра. Я втомлений не менше, ніж ти. Повір. Сьогодні був надто емоційний день, і нам обом просто потрібно поспати.Чоловік, залишившись у трусах, лягає під ковдру і повертається до мене спиною. Я ще кілька хвилин сиджу, а потім спускаюся на подушку і намагаюся лежати так, щоб не торкатися його— Арсен....— Що?— Пробач, будь ласка.— За що ти просиш вибачення?— За те, що я поїхала в клуб і за те, що сказала.Чоловік повертається до мене і кладе руку на талію, притягуючи мою спину до своєї грудей. Його гаряче дихання я відчуваю всім тілом.— Тобі нема за що просити вибачення. Ти доросла, самостійна людина і можеш їздити, куди хочеш.— А за інше…— Марта, просто все це складно. Дуже-дуже складно. Так, я не знаю, як реагувати, але давай поговоримо про це завтра. Спимо, а завтра щось вирішимо. З усім цим.Трішки мілоти від Арсена і Марти в новому розділі « Гра на межі»