🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩Беру Інесу під лікоть і відводжу трохи вбік, ближче до основної зали. Уже починають сходитися перші гості. Чути тихі голоси, клацання камер, звук підборів по мармуровій підлозі.— Ти маєш бути там, — кажу їй спокійно. — Це твій день.Вона дивиться на мене втомленими очима.— Я не можу думати про картини, коли вона тут. Я не знаю, що робити, Марино. Я не готова....Я вдихаю повільно.— І ти не зобов’язана бути готовою.Дівчина різко піднімає голову.— Ти мене не засуджуєш?— За що? — я щиро дивуюся. — За те, що ти чесна із собою?— Вона моя сестра. Я повинна…— Ти нікому нічого не повинна, — перебиваю я м’яко. — Тобі двадцять три. Ти тільки починаєш своє життя і маєш право не хотіти бути мамою для десятирічної дитини.— Але ж ти…Я знаю, що вона хоче сказати, «але ж ти теж постраждала».— Я візьму цю відповідальність на себе, — кажу я спокійно, майже рівно. — Катя буде зі мною.— Ти… серйозно?— Абсолютно.Ці слова не народжуються з імпульсу. Вони вже оселилися в мені в ту мить, коли я прочитала її записку. Коли зрозуміла, що вона боялася і писала мені.«Кохання без табу» йде до фіналу, хоч це й ее зовсім та історія яку я очікувала від Ігоря та Марини, але вона вийшла дуже💔🎁👇🏻EOtymwWR3mAT6KcI5jNk0GNh0Bw9AJ4qrsKthIZ1