«Планктон», Кирило ПоловінкоПо-перше, мені дуже сподобався «Лімб» (я фанатка).По-друге, сеттінг у новій книзі - життя менеджера. Мені як проджект менеджеру, таке треба))Окрім близького вайбу менеджерських буднів (окей, у моєму досвіді не так все епічно фігово як в книзі, але певні робочі референси прям «в яблучко»), роман ще й дуже круто побудований з точки зору структури. Якісно описані сюжетні лінії поза офісом (особисте життя героя з усіма драмами), я прониклась. Гарно змальовані персонажі (деякі бісять, деяких хочеться обійняти - і це круте читацьке відчуття). Послідовно від «Лімбу» йде впізнаваний стиль автора. Так, з матюками, так, іноді жорстко. Але, блін - чи не таке життя тих офісних буднів? А саме таке))І,найголовніше,роман спонукає до рефлексій про особисте. Якщо ви менеджер (будь-якої сфери), то ви зрозумієте точно після читання, що я маю на увазі) Та й якщо менеджером ви ніколи не були, книга якісно змальовує шлях головного героя, так що буде змога трохи відчути як воно😉#відгук_genia