Estadísticas de telegram channel - @klu4ka

Я нарешті завів блог про маркетинг та зростання для ІТ-продуктів та послуг. Перша стаття нудна й важлива – про маркетингову документацію. Покрив 18 основних маркетингових документів, які збережуть вам час, зменшать кількість зайвих комунікацій у команді та спростять роботу з АІ/ШІ (навіть промпти додав). Кажу "нарешті" не тому що я як ті самозакохані блогери, які думають, що їх життя комусь так цікаве, що всі прям дочекатись не можуть їхніх постів (фу, відписуюсь від таких). Просто завести блог я хотів давно, не рік і не два – зараз, нарешті, дотяглись руки. Та і функціонал Substack мені дуже сподобався. Стаття допоможе структурувати маркетингову документацію, щоб рухатись швидко. Насправді, в епоху ШІ я хз, як працювати без структурованої маркетингової документації – це вповільнює компанію в рази. І навпаки, коли є усі необхідні доки, роботу команди з 3-4 спеціалістів може виконати один, просто створивши проєкт у Claude та завантаживши туди необхідні доки. Писатиму англійською. Вважаю, що один з головних способів прокачувати бренд України, заводити валюту в країну та нарощувати нашу підтримку – це створювати контент англійською та іншими іноземними мовами. Substack підтримує декілька мов, але української поки, на жаль, немає. Сподіваюсь, матиму більше часу, щоб перекладати публікації і на українську. То ж, запрошую до читання. Й підписуйтесь на мій Substack – зручна платформа тим, що можна читати й у своїй пошті, й на сайті. Я вже давно читаю на ній продуктові та маркетингові блоги. Писатиму нерегулярно, нудно, дотошно, обʼємно, корисно та результативно для вас 🙂Прочитати статтю зараз. ***Підписатись на канал: @klu4kaФоловити мене у інших соцмережах: Linkedin | FacebookПотестувати мій продукт: aiter.io

В попередньому пості згадав типу внутрішніх інфлюенсерів, розпишу детальніше, чому я бачу їх головним каналом просування у майбутньому. 1. З розвитком АІ насувається криза ідентичності, яка зачепить не усіх, але багатьох. “Хто я, якщо АІ забирає мою роботу? Творить замість мене? Чи можу я вірити цій інформації, чи вона згенерована? Чи людина на цьому відео – справжня? Чи зможу я відтепер принести якусь цінність у цей світ? На кого я можу спертись, що може бути моїм орієнтиром?”. Один із захисних механізмів від цієї кризи – це орієнтація на рольові моделі. Тому роль інфлюенсерів буде лише зростати. Їм тільки потрібно пройти тест на “справжність” – що вони є живою людиною та їхній контент автентичний. Тому інфлюенсери – це такі собі милиці ідентичності, які будуть потрібні все більшій кількості людей. Особливо це видно по зумерах, які ростуть на “ютуберах та тіктокерах”. Як добре сказав мій екс-колега: “Ну я типу батько, так, але будемо чесні: справжній батько для наших дітей сьогодні – це Ютуб”. Стрьомна фраза, багато в чому хибна, але не без правди. 2. Люди просто схильні більше довіряти людям, а не брендам. Щоб накачати довіру до бренду, потрібні мільйони доларів та роки. Щоб створити довіру до особистості, потрібна харизма та вміння комунікувати. І, як показують кейси типу Спартака Субботи, навіть експертиза не є визначальною. Однак, її завжди варто ставити на перше місце – і щоб не зламати свій внутрішній компас, і щоб уникнути спартакосуботівських скандалів. 3. Я думаю, що у кожній компанії розміром 10+ людей можна знайти людину, якій подобається писати/говорити про свою індустрію. Якщо ні – значить, команда сформована неправильно. Чому б не дати цій людині ресурси та майданчик для її проявлення, не заохотити ці прояви? Це Win-Win. Ідеально, якщо у компанії декілька внутрішніх інфлюенсерів, які закривають різні відрізки. 4. І тут відраз постає питання, яке я чув не раз: “А ми ось накачаємо людині бренд, а вона й піде до конкурентів”. Мої відповіді на це: a. Качати бренд людини потрібно зі своїх майданчиків. На ютубі це органічно, через обличчя. На текстових майданчиках – просто вказувати/тегати людину, але писати з корп аккаунту. b. Оплачувати роботу потрібно відповідно й до користі, яку людина приносить. c. Навіть якщо людина і піде, користь від подібної прокачки бренду компанії через обличчя зачасту переважає вартість втрати. І всі створені людиною матеріали нікуди не дінуться, й далі продовжать генерувати результат. d. Контракт. e. Якщо є страх, що людина перейде до конкурентів – значить, потрібно міняти корпоративну культуру. 5. Як формувати контент-план? На перетині того, що потрібно ринку та що хочеться сказати людині-бренду. 6. Вирощування інфлюенсерів усередині компанії з правильно прописаною редакційною політикою “децентралізує” маркетинг, роблячи його більш креативним та швидшим. Всім зростання та ключок! 🏒🙂

Пишу пост про те як написав пост, щоб ваші пости залітали ще краще)Одна з найкращих тактик росту аккаунту на LinkedIn та Twitter – тегати людей. Особливо мікроінфлоюенсерів до 30 тисяч.Як мінімум, вони прокоментують ваш пост (і це побачать їхні підписники). Як максимум – можуть зарепостити. Наприклад, мій попередній пост про Position-Market Fit на LinkedIn зарепостив автор оригінальної статті (218 тисяч підписників). Це не те що підняло мене на вершини соцмережі, але +30 підписників я отримав. Якщо ж подібним бешкетувати регулярно, то ваш Li/Twitter буде рости значно швидше. Враховуючи, наскільки LinkedIn важливий для просування B2B продуктів та послуг, а Twi – для B2C, це хороша тактика росту. Звісно, тегати людину потрібно апелюючи до її контенту чи активності. Я тегаю спікерів івентів, на яких був, авторів статей та книг, чи у своєму контенті, якщо використовую чиїсь думки і слова. Одним словом, у SMM потрібно завжди пам‘ятати про перше слово “Social”, і що це в першу чергу про взаємодію.

Цікава стаття про смерть Product-Market Fit. Натомість, потрібно шукати Position-Market Fit. Час, коли можна було просто створити продукт, що вирішує реальну проблему, знайти правильний ринок для нього, встановити ціну і чекати реакції ринку - минув. Ось чому:1. Перевантаження інформацією. У 2024 році сам по собі софт вже нікого не дивує. Увага користувачів розділена між численними продуктами, повідомленнями та наративами. Самому продукту важко виділитися. Виняток - проривні технології на кшталт ChatGPT. Але такі прориви - виключення. 2. Число Данбара для брендів. Антрополог Данбар вивів, що у середньому людина може мати стабільні соціальні зв‘язки лише з 150 людьми. Схожа штука працює і з компаніями – ми можемо мати на “поличках” нашого мозку лише певну кількість продуктів та брендів. Тому, щоб наш продукт зайняв місце на поличці користувача, недостатньо лише вирішувати реальну проблему (нехай навіть інші роблять це набагато гірше). Потрібно “скинути” когось з полички своїм наративом, який чіпляє людину. 3. Функція Position-Market Fit. Вузького продукту та вузького ринку недостатньо для успіху. Потрібен Position-Market Fit – коли ви знайшли правильну комбінацію продукту, бренду, маркетингу, ціноутворення та продажів, яка резонує з ринком. Тобто, окрім розробки продукту вам потрібно відразу розробляти й меседж та “воронку”, тестуючи десятки, сотні, а то і тисячі комбінацій. Це в чомусь схоже на шахи, де на рухи ринку ти робиш свої унікальні ходи. Тому, тестування бренд-меседжу, воронок маркетингу та продажів паралельно з розробкою – це не привілегія зараз, а необхідність. А краще – спочатку підібрати бренд-меседж, необхідний наратив та воронку продажів через рекламу у соцмережах та декілька лендингів, і вже потім розробляти продукт. Бо я бачив не один продукт, в якого наче є і користь, і зрозумілий ринок, але через ігнорування Position-Market Fit він прогорав. Прочитати статтю.Нижче ще картинка на цю тему. ***Фоловити мене у інших соцмережах: Linkedin | FacebookПотестувати мій продукт: aiter.io

Певний час працював маркетологом у Лондонській FinTech компанії, і там став свідком Єгови одного з найкрутіших флоу у B2B SaaS. Мені в LinkedIn написав чувак з запрошенням на подкаст про маркетинг. Видно було, що процес у них відточений – бронювання часу, нагадування, питання для підготовки. В результаті, записали 10-хвилинний подкаст на тему марктеингу в B2B та конверсії. Але прикол був у тому, що це було для блогу продукту, який продавав свій маркетинговий інструмент компаніям, на зразок нашої. І після подкасту вони мені його почали пропонувати. Ясно, що контакт вже теплий, і є персональне ставлення – ну вони ж на подкаст мене запросили! Їхнє рішення ми таки не купили, але подібний флоу є дуже ефективним для B2B:1. Ну це лестить его людини – мене ж на подкаст зарпошують. Плюс відкриває двері. 2. Продати рішення, встановивши персональний контакт набагато легше. 3. Працює принцип взаємовдячності – якщо щось дати людині, їй важче відмовити. У Чалдіні це описано у “Психології Впливу”. 4. Навіть якщо людина не купить рішення, то вона опублікує подкаст у себе в соцмережах. Люди заходитимуть на блог і можуть зацікавитись продуктом. Або ж липкі лапки ретаргетингу їх наздоженуть😈5. В будь-якому разі, бренд отримує контент. До того ж, подкаст зараз легко перетворити в статтю, і це додаткове джерело SEO-трафіку. Ми таку штуку використовували ще коли мали агенцію Syntropy. Як не смішно, для іншого FinTech-продукту з Лондона. Робили інтерв‘ю з трейдерами, деякі залітали на 10-15 тисяч прочитань. Тому інтерв‘ю та мікроподкасти – один з найкращих способів як просувати, так і продавати. Також мені такий підхід подобається ідеологічно, бо додає цінності усім. Рекомендую🙂p.s. Сам той подкаст зі мною, якщо цікаво. Бачите, я навіть зараз рекламую лівий продукт таким чином! 😁