Екскурсія «Підземна Тюрма НКВД»17 січня, субота 13-00Проводить К.СтепанецьПохід до «підземної вʼязниці НКВД». Мороз не відступає, теж продовжуємо теплі екскурсії в підземелля столиці. Цього разу під проводом особисто Степанця відправимося в найтаємніше й наймасштабніше з підземель Печерська.У 1818 році тут була збудована вʼязниця, яку в подальшому поглинули укріплення Нової Печерської фортеці. Так поруч з будівлею тюрми було обладнано напівпідземні артилерійські каземати. В радянський час вони втратили первісне призначення, їх накрили бетонними плитами, й засипали землею, таким чином створивши великі підземні зали. В подальшому вхід туди заклали цеглою. Лише в 2007 році підземелля наново відкрили, при забудові навколишньої території.Саме в цей час тодішній директор музею «київська фортеця» Вячеслав Кулініч висказав тезу з приводу можливого використання цього таємничого підземелля в якості спец вʼязниці в роки сталінських репресій.На цій екскурсії ми підтверджуємо чи спростовуємо тези про реальне призначення цієї рукотворної печери, спираючись на реальні факти.Під землею стабільний «плюс», теж не гайте час на вихідних, сидячи вдома, гайда досліджувати цікаві місця Прихованого Києва.Реєструйся на екскурсію в «Підземну Вʼязницю»https://hiddenkyiv.com/turma_nkvd
Куди піти гуляти в перший день Нового року?Звичайно, що на кладовище. Недаремно мене в дитинстві «некромантом» сусідка кликала. Але ніт, це радше краєзнавство.Так от, дістався Куренівського кладовища, й підійшов впритул з тилу до цієї незвичайної конструкції.Її вже вже багато разів обговорювали в тематичних спільнотах, але завжди на фото показували лишень фасад з Сирецької.З іншого ракурсу будівля виглядає набагато масштабніше.Місцеві подейкують, що її почала облаштовувати єврейська спільнота в якось кладовищенської молитовні, але чомусь до кінця так не було завершено.На Куренівському кладовищі є оель (склеп) одного з хасидської династії Чорнобильських цадиків. Їх послідовників чимало живе в США, теж цілком можливо, що саме коштом іноземних вірян і йшло будівництво. Можливо в когось є більш достовірна інформація?Конструкція з бетону, обкладена деревʼяною опалубкою для його утримання, але до кінця дерево так не прибрали.З тилу все нагадує величну фортифікаційну башту, аби вона не була зведена так впритул до Куренівського кладовища, де зберігся один з найбільших єврейських некрополів Києва.
ЦИРК«Цегляний, триповерховий, споруджений на вулиці Миколаївська (тепер – Архітектора Городецького, 5/7) за проектом Едуарда Брадтмана в 1898–1903 роках. Належав кінному дресирувальнику Крутікову та називався «Hippo Palace» (тобто «Кінний палац»). Тоді вважався найбільшим у Європі, вміщував 2500 глядачів, мав найсучасніші пристрої для трансформації сцени. Зал містив унікальну акустику, через що часто використовувався для проведення концертів та громадських заходів. 29 квітня 1918 року в приміщені цирку відбулося урочисте проголошення гетьманом Павла Скоропадського.В архітектурному відношенні будинок став одним із найкращих творів Брадтмана й досконалим зразком віденського модерну в Києві. На першому поверсі розміщувалися каси, вестибюль та гардероби. Із вестибюля до зали вели двоє широких сходів. Фасад – окремий витвір мистецтва. Центральна частина мала параболічне завершення-арку, під якою знаходився великий засклений отвір із плетеним мереживом вітражів і металевих грат. Арка декорувалась характерним для модерну кахляним та ліпним рослинним орнаментом. Кахляні вставки прикрашали також два чотириповерхових пілони із широкими карнизами й модерновими аттиками, які знаходились обабіч арки. Ажурності та легкості споруді надавав великий сталевий купол діаметром 33,6 метра, що перекривав зал. Памʼятка вважалась унікальним прикладом архітектури видовищних закладів, важливим акцентом у міській забудові.Висаджена в повітря радянськими підпільниками восени 1941 року. На цьому місці стоїть кінотеатр «Україна» (1964) (світлини й цитата з видання: Третяк К. Фантоми історичних ансамблів Києва. Зруйновані, відновлені і призабуті памʼятки. Упорядники: А. Осьмак, А. Сєриков. Бібліотека журналу «Памʼятки України». Книга 180. Київ – Варшава: Concordia; Памʼятки України; Фундація академіка Петра Тронька, 2025. С. 127–128).
День Народження завжди невеселий. Все дитинство відчуття свята перебивалося Новим роком, а сьогодні міцно «привітали» болотоординці. Не тепла, не води, не світла. Але… Отже, мені сьогодні стукнуло 37 рочків. 3+7 =10 магічне число (ніт) 😆😆.Що сказати, впевнено наближаємося до чотирьох десятків.А за словами засновника психоаналізу Карла Густава Юнга життя починається якраз після 40. Принаймні поки, я ці слова розділяю, бо назад в дитинство й юність не хочу.Коли від тебе ніц не залежить - даруйте не треба, а безтурботність не про нас. Відчуваю себе зрілою людиною.Вже досить багато бачив, багато через що пройшов, набрав певної ваги (в усіх розуміннях 🤣).Й хоч життя бува штормить, іншої долі б собі не бажав. Все, що не робилося було не випадковим, має кінцеву мету й сенс. Хто воліє поздоровити більш ніж добрим словом, відкрив таку банку.🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/7YgxHV6vYH💳Номер картки банки4874 1000 2216 8705Також сьогодні ввечері о 20-00 на ютуб каналі відбудеться традиційний Новорічний стрім, вже третій за ліком.Ще один гарний привід - мій День народження, а також цифра в 150 000 підписників, що вже досить солідно виглядає.Всіх вітаю з Новорічними святами, й побачимось ввечері на каналі.Будемо з Оленою й котиками охоче відповідати на Ваші запитання.
Історія про напад на мого батька стала резонансною. Слідчі відпрацювали швидко, й злодія було знайдено. Перевірили камери, та й “Glovo”, віддати належне, пішло на допомогу. Дякую працівникам Національної поліції, зокрема Шевченківському УН ГУНП України в м. Києві за оперативність та професіоналізм.Удар дійсно було заподіяно кастетом.Також висловлюю слова подяки всім, хто репостив, особливо представникам ЗМІ. Підняли на вуха місто)Натомість, батько вирішив не давати ходу справі.Можливо, це стане розчаруванням для тих, хто шукає справедливості… алеНападником виявився 20 річний хлопець І., з багатодітної родини, що вимушено переїхала через війну в Київ.Мої рідні вирішили не псувати хлопцю долю, й зробити такий от новорічний подарунок. Не знаю, якби я сам повів себе на місці батька в такий ситуації… Дилема. Все одно хлопа взяли на олівець в поліції, й на майбутнє, сподіваюсь він не буде бити людей залізяччям. А щоб Ви зробили? Що скажете?Ще раз дякую всім причетним, за слова підтримки та розповсюдження інформації. Для просування в соцмережах публікую свою пику.
Є в українській мові слова, які не просто важко перекласти — їх майже неможливо передати іншими мовами без втрати тієї глибини, теплоти й образності, що закладені в них століттями. Це маленькі скарби нашої культури, унікальні й самобутні.1. Вирій — це красиве й поетичне слово не має іноземних аналогів. А називають так теплі краї, куди птахи відлітають зимувати.2. Тужити — відчувати глибокий сум за кимось або чимось, що виходить за межі звичайного.Перекласти це слово дослівно - дуже важко.3. Непереливки — так говорять, коли опиняєшся у складній ситуації або зазнаєш труднощів.Це народне влучне слово, яке ніколи не перекладеш буквально.4. Шахівниця — цікаво, що в багатьох мовах немає окремого слова для шахової дошки, але в українській воно є.5. Манівці — колоритне слово, яке не має точної відповідності в інших мовах. Воно означає обхідні шляхи, незвідані стежки.6. Кохати — українська мова - одна з небагатьох у світі, де чітко розрізняють два поняття:«любити» - це широке поняття (любов до родини, друзів, речей), а «кохати» - лише глибоке, романтичне почуття міжзакоханими.7. Щем або щемити — це винятково українські слова, які описують особливий стан емоційного болю. Це одне з найпоетичніших українських слів, якому важко знайти аналог у будь-якій мові.8. Добродій — людина, що безкорисливо допомагає іншим.Це слово в українській мові є унікальним звертанням, яке поєднує формальність і теплоту. В інших мовах для цього поняття зазвичай використовуються окремі слова або вирази, що не передають такої ж емоційної насиченості.9. Майоріти — це дієслово описує легкий, плавний рух у повітрі — зазвичай прапора чи тканини. Це поетичне, емоційне зображення граційного коливання.10. Наснага — означає внутрішнє палке натхнення, піднесення духу, енергію для творчості або дії. Більше, ніж просто «мотивація» — це глибока внутрішня сила, яка веде до натхненної праці.11. Чимчикувати — крокувати дрібненько, жваво, легко, часто з гумористичним відтінком. Жодна інша мова не має настільки яскравого слова для опису такого способу ходи.12. Начувайся — застереження з легким натяком на погрозу або суворе попередження. Це слово несе в собі одночасно емоцію і драматизм, який складно передати іншими мовами одним словом.
Закінчується реконструкція будівлі колишньої Лукʼянівської поліцейської дільниці, збудованої в 1902 році. Вулиця Січових Стрільців, 91.Колись не існувало звичних для нас адміністративних районів міста. Київ ділився на так звані поліцейські дільниці, себто будівля на фото це як сучасна райдержадміністрація, але з камерами попереднього затримання.В одну з таких камер в 1913 році за кровавим навітом (звинуваченням в ритуальному вбистві) російською владою було запроторено нещасного Менделя Бейліса, працівника цегляного заводу з Татарки. Далі функція споруди змінювалась декілька разів.Тривалий час будівля Лукʼянівської поліцейської дільниці була закинутою, й навіть можна було побачити старі товсті металеві грати на цокольному поверсі, де колись були камери.Потім волоцюги зрізали їх на металобрухт, а саму споруду декілька разів підпалювали.На щастя, добити не зуміли, й історичний будинок зараз відновлюють.Також цікаво, що первісний проєкт будівлі 1902 року - робота сина знаменитого архітектора Володимира Ніколаєва - Іполита Ніколаєва.Крім цього, неподалік він спорудив величний Миколаївський собор у Покровському монастирі.Цієї неділі побачимо обидві споруди на екскурсії Лукʼянівкою:https://hiddenkyiv.com/lukyanivka
БУДИНОК ЩІТКІВСЬКОГО«Дерев'яний, обкладений цеглою, двоповерховий, прямокутний у плані. Зведений у 1907–1908 роках за проектом Василя Кричевського на вулиці Полтавська, 4А. Належав відомому культурному й громадському діячеві Івану Щітківському (1866–1942). Став першим прикладом українського архітектурного модерну в забудові Києва.Чоловий фасад мав асиметричну композицію. Бічні частини виділялись невеликими ризалітами, в одному з яких знаходився вхід, оформлений у вигляді ґанку (критий вальмовим дашком із блакитно-зеленою черепицею). Дверний та віконні прорізи вирізнялись трапецієподібною формою.Фасад із відкритим муруванням з київської сіро-жовтої цегли, прикрашався трикутними, прямокутними й ромбічними чарунками, заповненими кольоровими керамічними плитками. За його оздоблення архітектор Василь Кричевський і майстер-кераміст Глодиревський із села Отішне(я) отримали премію на Другій кустарно-промисловій виставці 1909 року. Памʼятка знесена в 1985 році» (цитата з видання: Третяк К. Фантоми історичних ансамблів Києва. Зруйновані, відновлені і призабуті памʼятки. Упорядники: А. Осьмак, А. Сєриков. Бібліотека журналу «Памʼятки України». Книга 180. Київ – Варшава: Concordia; Памʼятки України; Фундація академіка Петра Тронька, 2025. С. 330).(с) бібліотека ім. Заболотного
🤝30 вересня 1990 року на площі біля Республіканського стадіону в Києві відбувся 300-тисячний мітинг українців проти нового Союзного договору з росією. Ініціатором заходу виступив Народний рух України.Перед тим відозву до народу із закликом взяти участь у мітингу опублікувала парламентська опозиція – Народна Рада, очолювана Ігорем Юхновським. Президія Київської міської ради санкціонувала акцію, але комуністи намагалися чинити перешкоди. Влаштували аграрний ярмарок на майдані, де мав проходити мітинг - захід довелося проводити неподалік.Дійство розпочалося о 15:00. Люди несли синьо-жовті та червоно-чорні прапори. Зі сцени виступили голова УРП Левко Лук'яненко, поет Дмитро Павличко, політики Сергій Жижко, Іван Заєць та інші. Усі заперечували можливість підписання нового договору і порівнювали його з угодою 1922 року - утворенням СРСР. Їхні виступи люди підтримували плакатами "Ні - новому Союзному договору!".Серед іншого звучали вимоги виходу України з Радянського Союзу, розпуску комуністичної партії і націоналізації її майна, відставки голови Верховної Ради УРСР Леоніда Кравчука та уряду Віталія Масола, надання Декларації про державний суверенітет статусу конституційного акту, створення власних збройних сил і повернення українських солдатів в Україну.За 2 години виступів демонстранти рушили Хрещатиком, потім до пам'ятника лєніну, біля якого поклали вінок із колючого дроту.Всеукраїнська акція закінчилась о 19:00. Її підтримали в Коростені, Івано-Франківську, Донецьку та інших містах.
Майбутня доля дерев Києва у руках тих, хто бачить їх кожного дня та живе серед них.Я не помилився. Бо озеленення нашого міста (як і інших міст) належить киянам. Озеленення кожного житлового будинку - це не просто якісь там дерева. Це продовження Вашого простору життя....житлової квартири або приватного будинку. І його зовнішній вигляд, наповнення та стан напряму впливає кожного дня на самопочуття кожного з Вас. Навіть якщо ви не реагуєте, ваше тіло реагує на нього. В особливості на стан дерев, які мають пошкодження.Живе контактує з живим та обмінюється кожну секунду енергіями. Навіть якщо їх мови не співпадають. Позитивний чи негативний посил... все це поглинається обома сторонами.Не на пустому слові знаю не перший рік людей, які мають або квартиру або ділянку, яку оточують фахово доглянуті дерева. Як наповнено тече ріка їх життя. Це люди, які випромінюють щастя.В порівнянні з тими, хто роками спостерігає навколо себе біль від понівечених дерев комунальними службами або просто заробітчанами.По праву саме кожен з вас має право вимагати відповідного якісного догляду за деревами від тих, у кого вони на балансі. Бо на це йдуть відрахування з ваших же комунальних платежів та податків. Але нажаль роблять це одиниці. А має бути навпаки.Знаю особисто чимало історій. Де те чи інше дерево має власну історію. Посаджене на честь родича, в пам'ять про певну знакову подію у житті, тощо. Людина відходить у небуття, а міське дерево лишається після нього. Як його продовження тут на Землі. Так подекуди в озелененні зустрічаються такі види дерев, які можна лише побачити у ботсаду. Наприклад нещодавне зовсім молоде деревце Каліфорнійської секвої, яке я знайшов на території дитячого садочку. Воно посаджене людиною, яка працює в цьому дошкільному закладі. Але ще повністю не усвідомлює, що його зрілість їй не побачити при своєму житті. Її побачать лише наступні покоління. Які або пустять ситуацію насамотік та віддадуть від варварське "обрізання" в майбутньому, або збережуть цю рослину та доглядатимуть, в память про неї. Така жива пам'ять наспавді важлива людям. І про неї пам'ятають старожили. Коли перед тим як щось обрізати, зазвичай питаю у місцевих, чиє те дерево. Хто його "батьки".На всі ці життєві моменти міського простору нажаль начхати комунальникам. Не всім, підкреслю. Бо дійсно є люди честі, які стараються тримати людяність та гідність на достойному рівні на цій роботі.Але здебільшого для них виконання інструкцій, неважливо вірні вони чи ні, важливіше. Важливіше ніж комфорт містян. Важливіше робити роботу заради роботи. Заради збагачення, заради процесу. Ніж виконувати свою працю по честі.На цих минулорічних фотографіях, надісланих моїм другом, його особиста біль. Типова ситуація, коли зрізають дерева по фіктивному Акту обстеження. Шість пірамідальних тополь, з яких насправді лише одна була в умовно аварійному стані, маючи порожнину стовбура. Всі тополі, які створювали затінок, прохолоду влітку впродовж 50 років, були знищені за два дні. Оперативно, з фрезеруванням пнів...яке в Україні дає змогу не просто прибрати пень. А ще й позбутись доказів.Я знаю, що така реальність осточортіла багатьом. І було б логічно припинити діяльність того, що віджило. Що роками перетворювало Величне місто-сад на місто-пустелю. І подібних підтверджень у багатьох людей багато.Для цього одна людина взяла ситуацію в свої руки та створила відповідну петицію. Щоб змінити цю наболілу ситуацію. Щоло дерев, косіння трави, знищення сухостійних дерев, в яких можить жити птахи. Я би хотів, щоб не було зайвих розмов і срачів, які нічого не вирішують. Під подібними фото в мережі. А стати нарешті дорослішими та висловити свою позицію тут. Це і буде показник, чи бажаєте Ви змін на ділі, чи ні. Вважаю, що кожен голос важливий.Поширте тим, кому не байдуже(с) Володимир Ветроградськийhttps://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=13535&fbclid=IwY2xjawKzogVleHRuA2FlbQIxMQABHvoTBX7d6szyXHe19VrOZXnB-uD0AAw5bZ_B_1Llg5Wis-6OlfbU0MF2LIDC_aem_AlXt8Qv1e7o9BmJtnzD96A
