Святі гори київські До дня Києва запрошую прогулятися справжньою колискою нашого міста - трьома пагорбами, де згідно з літописами й жили його засновники.Три гори - Старокиївська, Замкова, ЩекавицяВ цьому контексті билина про появу столиці України саме на горах дуже нагадує історію виникнення ще двох «вічних» міст - Рима та Ієрусалима.Цікаво, що вже в 19 столітті очільник боротьби народів Кавказу проти росії імам Шаміль в своючергу також порівнював наш складний рельєф зі своєю далекою гірською батьківщиною.Згідно з легендою Київські батьки-засновники Кий, Щек, Хорив та їх сестра Либідь обрали собі по пагорбу на свій смак та вподобання. Три брати оселилися поруч, а от вередлива Либідь, осіла в 10 в кілометрах від родичів.Протягом наших попередніх екскурсій ми вшановували її й на містичній Дівич Горі (Лисій), або прогулянками вздовж однойменної річки.Нині настав віддати шану трьом легендарним братам, завітавши до кожного по черзі.Для цього дійства випадає дуже слушна нагода - День Міста!Протягом цієї святкової прогулянки згадаємо й про ймовірний вік Києва, а також походження його засновників.Маршрут пролягатиме від Львівської площі до Національного музею історії України, Андріївським узвозом до Замкової, а звідти до містичної Щекавиці.Наприкінці маловідомою стежкою спустимося на Поділ, де біля метро «Тараса Шевченка» й закінчиться подія.Дата 31 травня, неділя. Буде група на 12-00 та 17-00Реєстрація тут:https://hiddenkyiv.com/denkyiv
«Німецькі» будиночки біля метро «Чернігівська» Колись цей терен називався селищем Аварійним, що межував з київським Соцмістом в межах адміністративного Дарницького району. Сьогодні не спокушені в столичній топонімії містяни часто плутають ці назви, що вельми бентежить старожилів, які ревносно чатують кордони цих історичних районів, що насправді давно стерлись з мап.Аварійне часто повʼязують з тим, що тут колись мешкали аварійні бригади хімзаводів, а будували його полонені німці. Мало хто знає, але насправді тут є будівлі 1930-х років. Первісно селище облаштовувалось як евакуаційний пункт для постраждалих від найбільшої за 400 років повені на Дніпрі. Цим за останніми даними й повʼязана дещо дивна назва району.На жаль, за останній час з 50 будинків селища знесли більше половини. Найкрасивіші з них є памʼятками архітектури, й прикрашені різноманітним декором - рослинними та солярними орнаментами. Цієї неділі вперше за останні пару років ми плануємо зібрати групу для прогулянки як Соцмістом, так й Аварійним.Закінчимо екскурсію біля рідкісної для Лівого берега будівлі 1912 року з дуже незвичайним призначенням.Починаємо від метро «Чернігівська». Не лінуйтеся - реєструйтеся:https://hiddenkyiv.com/sotsmisto
Могила, що руйнується від часу Сьогодні день памʼяті великого єврейського письменника Шолом-Алейхема (справжнє імʼя Рабинович Соломон Наумович).Його біографія тісно повʼязана з нашим містом. Сам Соломон народився на Київщині, але згодом переїхав в метрополію.Київ неодноразово постає в творах Шолом-Алейхема. Як відомо письменник навіть вигадав іронічну назву для нашого міста - «Єгупець». Це було пов’язано з гоніннями та погромами єврейського населення імперськими шовіністами, яке митець порівнював з єгипетським рабством. Рятуючись від переслідувань, Шолом-Алейхем переїхав в Нью-Йорк, де й закінчив свої дні. Натомість, мало хто знає, що в Києві на Куренівському кладовищі похований рідний брат Шолом-Алейхема Вольф. До речі, автор біографічної книги про свого великого родича.В Києві є вулиця Шолом-Алейхема, музей, памʼятник (навіть переїжджав на інше місце).Натомість надгробок (мацева) на похованні Вольфа Рабиновичазнаходиться в жахливому стані, й незабаром просто впаде. Хотілося б, щоб вшанування памʼяті автора Єгупеця відбулося не тільки на словах, а й на відновленні памʼятника його рідному братові. Кому цікаво - є відео про Куркнівське кладовище та його стан - дивитися тут:https://youtu.be/Ec-6BdsDs5M?si=QXiyTIEGw9-vuSoq
Совські ставки - найбільша за кількістю водойм відгалуження великої Либідської балки.Вона сформована найбільшим правим припливом Либіді - тендітною річкою Совка (інколи Проньки).Назва водотоку повʼязана з стародавнім поселенням Совки.Його назва немає жодного відношення до «совку». Колись це були володіння Києво-Софійського монастиря, з заміською дачею та заводом по виробництва дзвонів.Місцину називали Софка, що потім, вочевидь, трансформувалося з більш ударною буквою «В» всередині- Совка.До речі, відомий парк на Борщагівці ніякого відношення до цієї місцини немає. Плутанину спричинив однойменний радгосп, що колись володів величезними територіями в Києві.Сьогодні в заплаві Совки утворилась унікальна для Києва екосистема. Це справжній коридор живої природи в самісінькому середмісті Києва.Цієї неділі ми рушимо вверх по течії Совки. Щороку даний авторський маршрут припадає на чарівні травневі дні, коли все максимально зелене, соковите й живе.Зустрічаємося біля памʼятника вантажівки на виході з метро «Деміївська». Зустрічаємося 10 травня, неділя 13-00Реєструйся тут:https://hiddenkyiv.com/sovky
Найромантичніші парки Києва - гірка Крістера, дача Кульженка (урочище Кинь Грусть), Пріорка…Північна околиця Києва вже пару сотню років славиться як одна з найзеленіших частин міста.Саме тут працював легендарний садівник Крістер. Його фірмовий магазин знаходився на Хрещатику, а от вся городина вирощувалася на цьому терені.В районі Пріорки знаходився й затишний деревʼяний особняк Крістера. Під виглядом реконструкції він був розібраний в 2011 році. На жаль, тепер його можна побачити лише у вигляді макету (на фото), створеному небайдужими людьми.Пріорка настільки курортний район, що тут є унікальний «будинок-корабель», споруджений в манері архітектури півдня, з відкритим галерейним доступом до усіх квартир.Отже, запрошую всіх на прогулянку парками Пріорки в найкращий місяць року травень, коли все буяє фарбами й жагою до життя. Також протягом екскурсії ми розвіємо імперське походження назви Кинь-Грусть. Захід відбудеться 9 травня 2026 року.Прошу до реєстрації за посиланням:https://hiddenkyiv.com/priorka
Народний словник мешканців ДВРЗАмерика - куточок біля сучасного коледжу транспорту (ходило у вжитку вихованців в 90-ті)Бабкін Барак - перша тимчасова споруда селища на місці гаражів.Базарка (Безарка) - гірка за палацом культури. Колись був базар. Білий дім - нове заводоуправління Вадик (Водойом, Берізка, Друге озеро, Лісове) Вонючка - болото в районі Довбуша Калдьобка (Сажавка, Нова Калдьопка, Прудник) - нове озеро, що виникло на початку 2000-хКаменка - вже не існуюче озеро в районі ДовбушаКонтейнерка - водойма на території станції Ліски Конюшня - клуб в гуртожитку локомотивного депо Пентагон - Алмаатинська 43-57Пентагон (Нові дома) - будинки на початку ДВРЗ спорудженні в 1990-х роках Перший будинок - Алмаатинська, 105/2 Поле Чудес - заводське звалище з боку Рембаза Северка - гірка в лісі в кінці Алмаатинської Слава КПСС - будинок за адресою Алмаатинська, 68-А Шишкіна гірка (Шишка) - лісок біля водонапірної вежі за «Новими домами»Ялинка - колишній дитячий табір заводу ДВРЗ в лісі————————Збиралося довго з діалогів та коментарів старожилів.Буду вдячний за доповнення, виправлення та адекватну критику.
«Будинок мажора», або дім 1000 вікон.Прямісінько в центрі Києва стоїть величезний житловий комплекс, що належав Максиміліану Міхельсону, сину одного з найбагатших киян початку ХХ-го століття. Шестиповерховий прибутковий комплекс було споруджено в 1912 році. Являє собою майже симетричний колодязь, де квартири дивляться одна на одну. В радянський час тут знаходилися комунальні квартири.Згадує колишня мешканка Юлія Ш.«Кімната була велика, метрів 30. Стеля 4,2м – з розкішною ліпниною в стилі арт-деко (рослини, фрукти, плавні лінії). Тут і передпокій, і їдальня, і спальня, і робочий кабінет, і ігровий куточок для дітей, які спали в закутку за шафами…В квартирі 5 кімнат. 5 сімей.Довжелезний коридор, по якому вночі ганяли щурі».Місцеві називали колишній будинок Міхельсона - «прохідний двір». В кінці 1980-х будинок почали розселяти, щоб передати університету харчових технологій.Тут неодноразово знімали фільми:.Вікно у двір (1991), серіали Анна Герман та Офіцерські дружини.Наразі, на жаль, комплекс поступово руйнується й повністю закинутий.Вул. Тарасівська, 9
Urban exploration в Черкасах, 2010Приїхали в загальному вагоні за 6 грн. Це звичайна плацкарта, куди людей набивали як оселедця в діжку - скільки влізе. Більш спритні пасажири зайняли верхні полки, й їхали по царські за бесцінь.Ми з Ігорем (перший ліворуч від мене) вимушені були тіснитися на сміттєвому баку біля тамбура. Тоді щоб нам не заважали відкриттям дверей я зачинив трехгранкою туалет.Прикид на мені вайбовий підібран недаремно. Майка-алкашка з закинутого бомбосховища, 3.14дорка на голові як в гопів - зі смітника.Це була така мімікрія. Нам по 20 й їдемо в незнайому місцину. До речі, я не прогадав, бо через довге волосся мого супутника місцеві декілька разів намагались докопатися. Полазили добряче. Законсервовані індустріальні гіганти вражали. А от жили де доведеться, в підʼїздах й у місцевих шпанюків.Ті все ніяк не могли втямити, як це ми замість того щоб «клеїти дівчат на Майдані» приїхали шаритись індустріальними руїнами. Місцеві неформали - хлопець з дівчиноюяк могли організували нам ночівлю, й давали ідеї куди полізти.Ото були часи
Сергієва Пустинь - напевно, один з найдивовижніших монастирів Києва. Він знаходиться в Голосіївському лісі, прямо за Національним експоцентром ВДНГ.Лісну обитель заснувала одна людина, наш сучасник, прямо серед прадавніх хащ Голосієва.Замість величних храмів й келій - тут все зроблено з дерева, максимально органічно з природою та навколишнім світом.Основна святиня пустині знаходиться на високому природному мисі. Він оточений звідусіль ярами, й сюди веде лишень одна вузька стежка. В старі часи на верхівці мису могла існувати фортеця - занадто зручна точка для оборони! Засновник пустині вважає це місцем доброї сили.Знизу, в найближчій ярузі, прямо в шатрі живуть нечисленні послідовники Сергія. Сам він людина по справжньому віруюча, але не відноситься до жодної з християнських конфесій.Отець Сергій створив дуже цікаву лісову локацію з неповторним вайбом.Цієї неділі 12 квітня в нас запланована прогулянка стежками Голосіївського лісу. Пройдемо від ВДНГ до Китаївського монастиря. По дорозі відвідаємо Сергієву пустинь, купіль, а також ще три монастирі.Крім того нас чекають запаморочливі, майже карпатські краєвиди, а також чисте повітряРеєстрація та деталі тут:https://hiddenkyiv.com/golosyiv
Зелений театр одне з легендарних місць Києва. Тут містика й історія зустрічаються обличчям до обличчя. Люди вірять в підземного Господаря, та відголоски давніх битв. Ця локація причаїлася на урвистих схилах Дніпра, нижче виходу зі станції метро «Арсенальна». Щедекілька століть тому даний терен називали Проваллям, позаяк на ньому ставалися постійні зсуви ґрунту, й тут складно було щось побудувати. Відтоді через важкодоступність на Проваллі мешкав темний люд, й вже тоді за ним тягнулася дурна слава, як за небезпечним та моторошним районом. Коли в 1830-х роках було прийнято рішення побудувати на Печерську одну з найбільших в світі фортець, схили Провалля укріпили двома потужними стінами. Окрім інженерного захисту, вони також могли використовуватися як бойові форти. Всі обʼєкти фортеці сполучалися підземними ходами, які почасти збереглися й зараз.Після Другої світової війни на базі вже не потрібних укріплень було створено кінотеатр на відкритому просторі. Звідси й назва - «Зелений театр». Але невблаганний час знищив й його. А чого тут тільки не було далі! Ресторан, нічний клуб, гільдія дослідників паранормальних явищ…Геологи вважають, що це одна з найскладніших ділянок київського рельєфу, містики - місцем виходу геопатогенної енергії.Ми в свою чергу наполягаємо на тому, що це одна з найцікавіших пам’яток Київської історії, й охоче розповімо про неї все на екскурсії, що відбудеться 5 квітня, тобто цієї неділі о 12-00.Реєстрація та деталі тут:https://hiddenkyiv.com/fortress
