Харків для Людей | Павло Храмов

Що думаєте про такі альтанки на Журавлівці? Скажу свою думку, а радше поясню логіку питання. Коли вони демонтували вже існуючі, то я написав, що це дивно та неекологічно. Але тепер встановлюють нові — такі ж само. Ці альтанки призначені для специфічного виду відпочинку — разом поїсти та побухати. І коли це платний сервіс, то це якось ще можна зрозуміти, а коли такий сервіс надає місто, то тут вже питання.Зрозуміло, що альтанка — це гарний спосіб сховатись під час дощу та від палкого сонця. Одначе пляж — це публічний простір. Коли одна компанія займає таку альтанку, то це вже сприймається як приватний простір — там не очікують інших гостей. То виходить, що одні отримують значно більше функцій, ніж інші. Інша справа, коли роблять павільйони чи навіси доступні для всіх однаково. Це про #доступність. Людина похилого віку може спокійно посидіти в тіні, поки онуки копирсаються в пісочку. Докинув в пост декілька фоток з Варшави для прикладу.Але повернемося до функції — чи має місто надавати альтанку, щоб побухати компанією? Це питання, звісно, дискутовне. Та мене засмучує, що місто не створює нових здоровіших способів відпочинку, а натомість бетонує суперечливі практики. Грубо кажучи, є два майже протилежних способи відпочинку на пляжі:1) Приїхати компанією на авто. Звісно, всі мають під'їхати якомога ближче з усіма наслідками (пилюка, небезпека). Готувати на місці їжу, розкладати багато спорядження тощо. Користуватися мийкою, столами, холодильниками. Сміття вивозять служби.2) Легкий відпочинок, коли уз собою беруть мінімум речей, їжу готують на спільних мангалах у спеціальних місцях. А можна й взагалі без шашлика «на природі». Холодильники приносять свої.Між іншим, люди, які не напилися вщент, більше обирають спортивні ігри, проводять якісний час з дітьми та таке інше. В цьому контексті я зі скепсисом дивлюся на відновлення альтанок як способу відпочинку. А що думаєте ви? Фотки звідси🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись#пляж

Яка ж маячня про #безплатний_транспорт від міського голови. Як зменшення фінансування може НЕ впливати на якість? Більше грошей = більше можливостей. Ні, якщо ви робите більше, ніж робилося раніше за ті самі кошти, то супер. Але можна робити тоді ще більше! Та, чесно кажучи, мало людей сьогодні можуть сказати, що якість громадського транспорту в місті краща, ніж до війни. Так, немає маршруток. Так, чистіше. Так, більше великих автобусів. Так, є бодай якийсь розклад. Так, у нас не затримують зарплату водіям по 3 місяці. Але! До 2022 метро працювало як метро, а не підземна електричка, яку треба ще зловити. Тролейбуси, автобуси та трамваї працювали до вечора, а не заходу сонця, а іноді раніше. Я вже мовчу про гроші на адаптацію зупинок для покращення доступності. Це якісь елементарні речі. Не кажу про те, що чимало досі актуальних маршрутів так і не повернулися після 2022. Лише тільки трамвайних скільки! Це вбиває міський ритм.Хочемо поговорити про оновлення парку? Серйозно? Скільки у нас низькопідлогових трамваїв? Звісно, їх треба купляти нові. Нехай українські. Але де вони? Гроші, які мали б йти на розвиток, йдуть на утримання. Це деградація. У нас росте вже ціле покоління, яке не довіряє громадському транспорту. Цю репутацію треба буде рятувати роками. Молодь тепер вірить більше в пікап, який можна припаркувати через бордюр, ніж в збалансовану мобільність, де місто піклується про всіх, а не тільки про тих, хто заробив (чи вкрав) на авто.Даруйте, але бомбить від цих постів. Тому навіть не берусь коментувати, бо втомився від цих маніпуляцій.🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись

Ситуація зранку. Одностороння вулиця з 2 смугами на поворот ліворуч в одну смугу. Це майдан Оборонний вал — харківські водії добре знають це місце.По лівій вже їде навчальна машинка (біле авто на ілюстрації). За нею черга з декількома авто. Я вже йду ПО переходу та дивлюсь в сторону авто. По правій різко набирає швидкість якийсь водій (синій пріус), бо хоче встигнути перед учнем та мною. А що? Правила ж не забороняють, якщо для пішохода «не створена перешкода або небезпека». Тобто, якщо дуже швидко встигаєш, то можна…Одначе розрахунок водія не спрацював. Він випередив навчальне авто, але не налякав пішохода, який чомусь не зупинився та не дав дорогу перебуваючи НА переході. Натомість пішохід зупинився прямо перед авто та покрутив пальцем у скроні дивлячись на водія. Водій показав знак, що просить вибачення. Але я чомусь думаю, що висновків він не зробив. Хіба що один — треба було швидше випереджати.Я пішов далі та показав учню, що так робити не треба. Цей пост для учня та лихача — може прочитають. Учню хочу сказати, що не треба брати приклад з таких водіїв. Знаю, це трохи неприродно — йти проти суспільних норм поведінки, але те, що у нас їх чимало, не робить їх поведінку правильною. А водію хочу сказати, що треба припиняти створювати небезпечні ситуації заради декількох секунд вигоди. Наступного разу попросіться в чергу та з терпінням їдьте з усіма. Почніть поважати пішоходів та пропускати їх, коли вони ще підходять до переходу, а не знаходяться на ньому. Так, цього поки що не вимагають наші ПДР, але чемність — це завжди трохи більше, ніж вимагає закон. І це реально рятує життя. Бережіть себе та інших!🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись#БДР #ПДР #перехід

Вчора у Харкові сталася непересічна подія, яка показує певний поступ в комунікаційній культурі харківського міського управління. Про неї вже написали найбільші національні ЗМІ — у Харкові знову смертельне ДТП… Така у нас слава!Заступник міського голови Іван Кузнєцов потрапив в ДТП з мотоциклістом, який загинув. Треба віддати належне, Кузнєцов одразу склав повноваження на час розслідування. Це добрий поступ. Так і має бути. Особливо враховуючи, що у 2022 році Кузнєцов вже потрапляв у фокус суспільної уваги через їзду з водієм на підпитку. Тоді реакція якраз була недостатньо однозначною. І ви, звісно, можете сказати, що таке усунення — це лише лицемірство на публіку. Можете сказати, що він так робить, бо міський голова не хоче проблем. Цілком ймовірно так і є. Але не можна не дооцінювати публічні жести, які декларують правильні цінності. Можновладець — це не мажор, який може легко відкупитися та нічого не втратити. Це щонайменше змушує інших їздити обережніше, щоб не створювати собі таких проблем.Я не часто хвалю владу, але в цьому випадку вони молодці.🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись#ДТП #комунікація

По дорозі ютуб підкинув розмову з Володимиром Нікітіним. Залишив. Скажу чесно, поки що не розібрався, хто це такий, але мені сподобалася його думка, яка, як на мене, дуже непогано описує, що відбувається з Харковом. Хоча він більше говорив про Київ, але для Харкова такий опис пасує ще більше. Він каже, що містянами не стають, коли переїжджають в місто. Бути містянином — це не просто жити в межах міста; це навичка, якій потрібно вчитися, щоб мати змогу використовувати місто для власного розвитку та свободи. Населення міст зростає, але кількість містян — зменшується. Це його тези. Звісно, що це не точна дефініція, але вона добре описує тенденцію щодо зміни складу людей в місті. І річ не у тому, що хтось приїхав з села, а хтось з міста. Деякі все життя прожили на Салтівці — формально в межах міста, а досі кажуть «поїхали в місто» (так кажуть про центр). А деякі приїхали з села та швидко стали тими містянами, про яких говорить Володимир.В цьому контексті ми зараз бачимо чимало людей, які опинилися в Харкові не тому, що хотіли жити як містяни, а, тому що наразі це найкраща пропозиція для них. Дехто помічає це навіть на побутовому рівні. Як люди одягаються, проводять свій час, доглядають за будинком та таке інше. Я далекий від думки, що ці нові люди якісь не такі та вони винні у всіх проблемах Харкова, як пишуть в інтернетах. Просто вони живуть в місті з інших причин з іншими звичками.Можу впевнено сказати, що кількість містян в нашому місті значно зменшилась з 2022 року і на цьому фоні частка людей, яка не мислить себе в місті, все більше домінує. Зрозумійте мене правильно, люди, які звикли, що у них в місті взагалі немає ніякої культурної програми, розриваються від кількості таких програм в Харкові. Їм потрібен час, щоб стати містянами. Та є загроза, що вони ними так і не стануть, бо їм пропонують дивитися на центр міста як на «парк зі сценою», де місцева влада з директором найбільшого підприємства СМТ роблять людям свято. Найбільша втрата Харкова — містяни, які готові боротися за це місто.

Обожнюю, коли розповідають, що у Харкові найкращий вокзал та показують, як чисто та нібито все прекрасно перед входом. При цьому порівнюють з, наприклад, київським та показують не тільки вхід, а десь метрів за 300-400. Ось вам околиці харківського вокзалу за 200 - 300 - 400 метрів від входу.1. Чимало людей йдуть до трамвайної та автобусної зупинки, а там «все прекрасно». Особливо зручно з валізами — як по дорозі до зупинки, так і на ній.2. Зупинка знаходиться по центру вулиці — пасажири буквально випадають на проїзну частину, бо треба бути на низькому старті. Віденська платформа — це що?Інша віддалена зупинка — на Полтавському шляху хоч формально і має острівну платформу, але я кожного разу як дивлюсь на людей, які на неї не влізають, то як дитина дивуюся. А трамвайне коло не лаяв тільки ледачий... Зате не як у Львові!3. Немає хаотичної торгівлі, кажете? Все впорядковано? Ага...4. А якщо піднятися на Полтавський шлях по сходинках, то там і чистота і красота суцільна! А запахи які трапляються... не передати!5. Ну, і для балансу покажу вам одну місцеву вулицю, яка знаходиться за 200-300 метрів від вокзалу — вул. Героїв-Залізничників. Це сьогоднішнє фото. Я навіть не знаю, з чого тут починати треба — тільки до кольору неба не причепишся. Друзі, звісно, зараз не час робити дорогі реконструкції та деякі мої претензії в цьому списку носять лише ознайомчий характер — щоб ми перш ніж розказувати на всю країну про свою першість, трохи в дзеркало подивилися. Жити можна, зараз війна.Фотки зроблені в різні періоди 2025 та 2026 років. 🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись#безбарєрність #чисте_місто #пиха #простір

Vision Zero в дії! Анонсуємо ще одну панельну дискусію під час ІІ Форуму «За безпечні дороги в Україні» про те, які рішення дійсно рятують життя на дорозіДискусія пройде у форматі коротких виступів-презентацій. Ми розглянемо конкретні, перевірені практики зниження смертності на дорогах, які вже працюють і які варто масштабувати по всій Україні.Долучайтеся 25 травня до нашої третьої панелі: «Успішні та безпечні практики у концепції Vision Zero».Спікери та теми виступів:Юрій Лозовенко , архітектор та транспортний планувальник, ГО Vision Zero - громадська організація.Тема: «Шкільні вулиці»: як інфраструктурно захистити простір навколо навчальних закладівПавло Храмов, голова ГО «Харків для людей».Тема: Чому зниження швидкості рятує життя та зменшує затори?Олеся Холопік, директорка Центру демократії та верховенства права.Тема: Ремені безпеки: від статистики до зміни поведінки дорослих.Аліна Кундіч, експертка зі шкільної мобільності, координаторка кампанії «Велосипедом до школи», U-Cycle (U-Cycle).Тема: Шкільна мобільність починається з освіти: розвиток веломенторства та створення майданчиків із безпеки рухуМодератор: Микола Ільчук, експерт Кампанії “За безпечні дороги»Дата: 25 травня (09:30 – 16:00)Формат: Київ (офлайн) / Zoom (онлайн)Реєструйтеся на Форум за посиланням: https://forms.gle/h3UYPUGRZA28RDtS9Увага! Дедлайн реєстрації вже ЗАВТРА — 21 травня 2026 року Кількість місць для офлайн-участі обмежена! Підтвердження буде надіслано зареєстрованим учасникам після 21.05.

У Facebook обговорюють чергове відео, на якому жахливі діти на велосипедах вискочили на перехід (насправді ні), коли водій повертав ліворуч. Звісно, купа галасу, що вони мали злізти з велосипедів, перейти пішки та все таке інше. Одразу попереджаю, що я не вважаю, що така їзда дітей є безпечною. З цим треба працювати. Але обматюкати дітей та батьків — це не те що допоможе. Навіть якщо їх штрафувати.Повертаємося до дорослих. Відео починається з того, що водій під'їжджає до перехрестя на швидкості 67 км/год. Він навіть не соромиться це постити. Наче так і має бути. На момент входу в поворот швидкість авто 51 км/год. Зазвичай відеореєстратори фіксують швидкість із затримкою, тому припустимо, що там було 40-45 км/год. І це все ще зависока швидкість для повороту ліворуч, на якому водій має пропустити всіх. Занадто зухвало! Але питань до водія в коментарях чомусь немає…Питання до інших дорослих — чому у нас досі існують ось такі ліві повороти, де водій має одночасно слідкувати за зустрічними авто, пішоходами, велосипедистами ті іншими учасниками руху? Звісно, пішоходів та велосипедистів в таких умовах не помітити дуже просто.Тобто розумієте, я навіть не хочу пояснювати, що на місці дитини міг бути значно швидший дорослий велосипедист. Там могла бути велодоріжка і час водіям звикати до таких «несподіванок». Я кажу про те, що цієї ситуації взагалі не мало виникнути, якби не було таких лівих поворотів. Значно ефективніше обговорювати це, а не те, що діти не вивчили наші криві ПДР, які їм взагалі-то не дозволяють пересуватися як тротуарами, так і проїзною частиною.🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись#ПДР #БДР #швидкість #діти #вело

На сторінці place_kh в інсті цікаві дискусії. Вони запостили, як люди сидять на газоні в саду Шевченка. Приблизно половину коментарів — «я проти». І розумієте, прикол в тому, що муніципалітет вже офіційно не забороняє користуватися газоном (я перевіряв), але у людей в голові ця вава надовго. Пишуть, що це нібито декоративний газон, а не спортивний, тому якщо хочете грати в м'яч, то кудись в Саржин Яр. А декоративний витопчуть! Тобто немає золотої середини — або покошена трава або партерний газон, на який можна тільки дивитися. А як же всі ці європейські газони в популярних місцях? Вони виглядають як щільний килим та ними можна користуватися.Розбираймось разом! Я поліз перевіряти технічну документацію тендерів КП Зеленбуд та Центральний парк. Склад з трьох тендерів (один, два, три) ви бачите на ілюстраціях. В одному з них прямо написано у вимогах, що газон має бути стійким до витоптування! В інших двох по складу можна зробити висновок, що це не чисто партерний газон, по якому не можна ходити, а компроміс між спортивним та чисто декоративним. Переповідаю, що мені розповів ШІ про сорти...Такі суміші використовують в міських та паркових газонах і вони вважаються «експлуатаційними»:• райграс пасовищний — дуже висока стійкість до навантаження;• тонконіг лучний (Impact, Rugby II, Jackpot) — висока стійкість;• повзуча червона костриця — середня стійкість.Ви можете самостійно оцінити їх частку в цих тендерах, та якщо мене ШІ не надурив, то якраз йдеться здебільшого про «експлуатаційні» газони.Виходить така картина: місто витрачає значні кошти на газон, який створено, щоб по ньому можна було ходити, міська влада не забороняє ходити, але мешканці проти, бо люблять більше незіпсований газон, ніж людей.І це я бачу не вперше. Нещодавно мені декілька пані доводили, що в Ірпені в парку якась трава, а не газон. А у Харкові він ідеальний.Моя позиція — якщо ми вже витрачаємо мільйони на траву в центральних парках, то вона має слугувати людям, а не бути просто красивою картинкою на фоні. Для мене картинка, коли діти грають разом на траві в мільйон разів красивіша, ніж ідеальна пуста трава. Якщо вам вже хочеться так той партерний газон для фоток, то йдіть в Ботанічний сад та фоткайтеся. Чому ви вважаєте, що весь центр має бути саме в таких газонах, по якім не можна ходити?!І останній аргумент щодо «витопчуть». Дійсно, така загроза є. Будь-який газон не вічний. Біля дитячих майданчиків в саду Шевченка гола земля, якщо не помічали. Але її якраз витоптують, бо велика кількість людей одночасно знаходиться в одному місці. Якщо ця кількість людей буде розповзатися по всьому парку, то й навантаження буде значно меншим. Тому годі переживати, треба наповнювати цей газон емоціями.Правда, боюся, що треба ще багато часу, щоб у людей змінилася парадигма. Тут взагалі енциклопедичний приклад виходить, як муніципалітет легко створює химерні погляди на те, як використовується місто.Джерело: https://www.instagram.com/p/DYZOoZwIfGA/🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись#право_на_місто #біорізноманіття #трава

Сьогодні зняли Дмитра Липового. Як до директора департаменту, у мене до нього багато запитань, але значно менше, ніж до Водовозова, який був до нього.  Він йшов на діалог, вислуховував, чув аргументи.Він щонайменше не ненавидів громадський транспорт. Навіть колеги транспортники з інших міст казали мені, що ГТ виглядає у вас краще, ніж в Києві. Ходить більш-менш за розкладом та немає маршруток. При ньому припинились дурні розширення доріг. Точніше, вони так і не відновилися після 2022. Він розпочав діалог щодо велоінфраструктури та щиро сприймав велосипед не як розвагу, а як транспорт. При ньому з'явився хоча б якийсь діалог щодо Весніна. Він проводив консультації з нами щодо деяких реконструкцій. Так, все це не те і не так, м'яко кажучи, як ми мріємо, але поступ у порівнянні з Водовозовим очевидний. Звісно, я можу перелічити чимало й мінусів, але про все це ми й так добре знаємо. Тепер головне — зрозуміти, ким буде новий очільник. Є побоювання, що прийде хтось зі школи Водовозова та нам знову «треба буде» багато закатувати асфальту. Не хочеться все пояснювати з нуля. Але тішить, що міський голова почав публічно підтримувати та захищати трамвай.