катя мікотова з гурту рерід

☄️🇺🇦 Друзі, Нацвідбір 2026 ще не розпочався, але скандали вже тут як тут‼️ Цього разу до скандалу потрапила співачка GRISANA та її батько. Як описують ситуацію ЗМІ:Є ім’я, яке має знати кожен — Грицун Анастасія Дмитрівна, сценічне ім’я GRISANA, чий батько офіційно є ініціатором замовних вбивств, хабарником корупціонером. Так, саме батько Анастасії - Дмитро Олександрович Грицун, є особою якій вручили підозру у справі пропозиції 100 тисяч доларів за умисне вбивство свідків та 1 млн доларів за уникнення кримінальної відповідальності (мільйон долларів!!!). Підтвердження інформації є на сайті Генерального Прокурора від 10 липня 2025 року.Сама ж Анастасія у 22-му році (у віці 18 років) стала співвласницею готелю в Павлограді де кримінальний вплив ії батька широко відомий всім місцевим. Про те яким чином цей готель дістався у власність сім'ї Грицун, побиття активістів, шантаж підкупи і погрози можете почитати в профільних змі. Готелю, де кожен місцевий знає, хто справжній “хазяїн”.Тепер Ви знаєте звідки взявся необмежений бюджет на кліпи та гроші на дорогий продакшн, який не співвідноситься з реаліями України в 2025 році. Чи це є замовчування і відбілювання репутації бандитів через медійний образ молодої співачки? Також просимо не засуджувати ЗМІ і осіб які не володіючи інформацією, допомагали просуванню артистки. Але тих хто буде підтримувати GRISANA, після оприлюднення цих данних сміливо можна записувати в колаборанти криміналу. Не дайте їм сховатися за музикою. 📺 Youtube / 🎥 TikTok / 📷 Instagram

ПОТРЕБУЮ ДОПОМОГИ!Я не дуже люблю будь-що розповідати та виносити особисте життя на публіку, але наразі в мене та моєї сім'ї дуже складна ситуація. У мого батька рак шлунка 4 ст. з безліччю ускладнень (cT4 cN3 cM1 IV).Мій батько - Валентин Миколайович, 1974 року народження, підполковник, заступник командира (замполіт), який усе своє життя присвятив службі в Українській армії. Брав участь у бойових діях за часів АТО, ООС. Наприкінці 2019-го вийшов на пенсію і міг спокійно собі відпочивати, але в перший же день повномасштабного вторгнення добровільно повернувся на службу, хоч і міг цього не робити. Все життя лікував виразку (язву) і думав, що це "тимчасові ускладнення", але вже надто пізно виявилося, що це рак. Жодне ВЛК чи звичайні мед.перевірки цього не виявили завчасно. Наразі хіміотерапія неможлива, оскільки організм дуже ослаблений (стан важкий). Позавчора його виписали з онковідділення, щоб вдома міг від'їстися і відіспатися (втратив 25-30 кг за 2 місяці). Намагаємося відновити сили та готуємося до хімії. Переглядаємо абсолютно всі варіанти лікування, у тому числі в країнах Європи. Зараз ведемо переговори з однією лікарнею в Німеччині, де лікування стартує від 25 тис. євро. (поки не затвердили, роблю збір на загальне лікування, якщо лікарі погодяться, буду відкривати банку на лікування у Німеччині. На щастя, є багато фондів, які допомагають з цим ветеранам війни).Хоч наша держава і надає багато чого безкоштовно військовим, + вже проводилися збори, де побратими та військові частини, друзі та родичі збирали немалі гроші, але в будь-якому випадку витрати не зупиняються. ТОМУ, ХТО МОЖЕ ПІДТРИМАТИ ФІНАНСОВО, БУДУ ДУЖЕ ВДЯЧНИЙ.Для мене батько це все в цьому житті. Він завжди робив і буде робити все для нашої сім'ї. Завжди вірив у мене і допомагав. Тепер моя черга допомогти йому.В кого є змога - посилання на банку знизу. Бережіть своїх рідних і регулярно обстежуйтеся, це може зберегти вам здоров'я.🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/3DZJgVx63X💳Номер картки банки4441 1111 2668 3261

я думаю, що щоб культура розвивалась, повинен існувати деякий вакуум, от коли був ковід і російські артисти не виступали, в нас розвинулась своя цікава лайв сцена. під час повномасштабки багато хто відмовився і від онлайн прослуховування російської музики, що теж дало певний буст.проте, на жаль цей буст був недостатнім, зараз відчувається жоский спад і я в тому числі відчуваю, що не знаю про що і навіщо писати.2023-2024 роки у рерід були доволі активними: тур, випуск альбому, виступи на багатьох фестивалях і участь в батлах. багато що з цього робилось із цікавості: а що буде, якщо зробити це або це?протягом місяців я розуміла, що не бачу, навіщо займатися багатьма речами властивими індустрії. я не люблю великі фестивалі, я не маю мрії виступати на великих сценах, мені пофігу на музичні батли, які відчуваються як приниження. в занятті цією сурогатною діяльністю я заплуталась і дещо втратила те, навіщо це робилося. я не розумію, навіщо постійно виступати, мені не так цікаво слідкувати за індустрією, як раніше, бо це неодмінно викликає порівняння себе з кимось. сенси підміняються чужими сенсами і зʼявляється відчуження від власної діяльності.багато хто з музикантів перестає грати, або от як лолі вирішує робити музику на російську аудиторію. для мене шлях лолі не підходить, бо це деградація сенсів, але я можу зрозуміти розгубленість і наразі не знаю, куди рухатися мені. не хочеться випускати музику по інерції, хочеться говорити коли є що сказати. можливо це вигоряння з яким я так і не придумала, як можна впоратися. хочеться взяти паузу, зайнятися чимось іншим, але страшно загубити те, що вже є.

птахи кружляли у вікні,виходили з хатинок домовія - як примара, ти - не знаю.сніг випав необачно серед листядодолу хилить молоді кущі,застигло все, як спогадів намисто.я і забув, що моє миле серце крихітніше всіх-привсіх рослин,мʼякіше неба і судин.що воно бʼється тихо-тихо, тихіше буде, щоб тебе не розбудить.що все засне, поснем і ми,лише б залишити тепло твоєу шиї, ліктях, спині та чолі.сьогодні ранок, ми у казці вдвох,сміятись буду, приручати всіх мишей,здивую, заспокою, і збрешу.не дам тобі страждати, не тепер, сховаю в пазухи карман,і хоч гризи мене, хоч кров пускай.десь там далеко ходять кораблі,народжуються діти, йдуть роки,в найменшій скринцізнайдеш, серце, зорі-сни.тулитися лише б твого крила,не бачити, як безутішно воно мліє.всі чудеса реальні, тільки спи,ніде не буде більш людей, а тільки ми,а тільки ми і всі малі.я попрошу у відьми, дам чорну кістку й пуд зерна,хай зиче нам провсяк добра.як мама, що вкладала спати, в прозорі савани долонь і мрій,в хрохмаль та холод тих перин.сильніш до тулуба горни, як встане сонце, білий день, останній день на цій землі.