Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - 📜 Історія України та світу 📖 #Укртґ✙
Añadido 06 ene. 2025

📜 Історія України та світу 📖 #Укртґ✙

@istukrandworld
Número de suscriptores: 1 321
Fotos: 4,350
Videos: 180
Enlaces: 3,860
Descripción:
Вітаю на каналі «Історія України та світу» 🇺🇦🌍 Тут ви знайдете: 📜 маловідомі факти з історії ⚔️ історію українських героїв 🌍 події світової історії 🗺 цікаві історичні карти ❓ регулярні історичні вікторини Пропозиція, співпраця: @istukrandworldbot

👥 Número de suscriptores

1 321
Promedio/Día:: +1
Promedio/Tiempo:: +54
Promedio/Mes:: +134

👁️ Vistas promedio por mensaje

166
Promedio/Día:: 261
Promedio/Tiempo:: 173
ERR: 12.57%

📊 Mensajes por Día

4.1
Último día: 0
Promedio semanal: 3.7
Promedio por día: 4.1

Historial de cambios de logotipo

Historial de cambios de estado

Oficialmente no confirmado 2025-01-08

Muro

Estadísticas de telegram canal

🔥Український школяр зняв фільм про Василя Стуса за допомогою конструктора LEGO У Львові 14-річний школяр Олесь Ворона створив короткометражний анімаційний LEGO-фільм “Human. Stus” про українського поета й дисидента Василя Стуса. Усіх персонажі та декорації, від тюремних камер і вітражів Алли Горської до кінотеатру “Україна”, він зробив власноруч із LEGO. Про це школяр написав на своїй сторінці у соцмережах.Хлопець сам написав сценарій, зняв і змонтував стрічку,за допомогою штучного інтелекту озвучив її, а також переклав англійською, щоб історію про Стуса могли побачити у світі.“Радянський Союз робив усе, щоб зламати Стуса, але він не здався. Він мав кохану дружину, сина, батьків (їх він мав четверо, як любив казати). Але він був українцем — українцем, який хотів творити про Україну і для України. Це було заборонено”, — написав Олесь Ворона. Хлопець розповів, що для нього історія Василя Стуса — це приклад людини, яка не могла мовчати. Він наголосив, що поет пройшов крізь каральну психіатрію, так звані “психлікарні”, де катували тих, хто був незручним для системи, витримав побиття у камері-одиночці та довгу розлуку з родиною.Олесь зауважив, що сьогодні історія Стуса, на жаль, знову набуває актуальності. Та навіть у найважчі моменти свого життя поет у листах до рідних закликав залишатися добрими — до всіх і до всього, бути світлом у темряві й не втрачати сміливості, бо, як каже юний автор, “світ потребує сміливих і добрих людей — таких, як Стус”.Подивитися фільм можна за посиланням 👉 https://youtu.be/V3Kv-NSSdHs?si=rB7y5vewitd7X-oL#новина📜 Історія України та світу📖 • @istukrandworldbot • БустТіктокІнстаграмПідтримати фінансово
🇺🇦🤝🇳🇴У столиці Норвегії відкрили пам’ятник Еллісів (Єлизаветі) Київській — доньці князя Ярослава Мудрого, яка стала королевою Норвегії.У суботу в Осло відбулося відкриття пам'ятнику королеві Єлизаветі яка була донькою Ярослава Мудрого. На відкритті монументу зібралися Королівські Високості Кронпринц Норвегії Гокон, Кронпринцеса Метте-Маріт та мер Осло Анне Ліндбо.У Норвегії шлюб короля Гаральда та князівни з України вважають не лише дипломатією, а й історією кохання. До сьогодні збереглися вірші майбутнього правителя, які він присвячував Єлизаветі Ярославні. А сучасну столицю Осло Гаральд Суворий заснував за часів свого шлюбу з українкою.«Українсько-норвезька дружба почалася майже тисячу років тому не тільки з дипломатичних угод, а й із людських стосунків, із взаємної підтримки та довіри, які ми бачимо й сьогодні. Колись молодий Гаральд знайшов у важку хвилину життя прихисток у Києві (де й познайомився з юною Еллісів). Сьогодні ж Україна отримує важливу допомогу від Норвегії, і тисячі українців знайшли тут тимчасовий дім та безпеку», — поділилася Олена Зеленська після презентації монументу.Авторка пам'ятнику данська мисткиня Сідсел Бонде, яка перемогла у відкритому міжнародному конкурсі. За умовами відбору, пам'ятник мав органічно вписатися у простір міста, бути не вищим за один метр і виготовленим із матеріалів, стійких до суворого норвезького клімату.Підготовка до встановлення тривала кілька років. У Норвегії святкують тисячоліття з дня народження Єлизавети цього року, тоді як в Україні цю подію відзначили у 2022 році — зокрема, випуском пам'ятної монети Національним банком.Точна дата народження доньки Ярослава Мудрого залишається невідомою, але норвезькі дослідники орієнтуються на 1025 рік — приблизний час, коли Єлизавета вийшла заміж за Гаральда Суворого. Її історія нагадує про глибокі зв'язки між Києвом і Північною Європою, які формували спільний культурний простір ще тисячу років тому.Tuesen Tak / Дякуємо! #новина 📜 Історія України та світу📖 • @istukrandworldbot • БустТікток
🫡 Олександр Усик передав свої бійцівські рукавиці на підтримку відбудови музею Романа Шухевича у БілогорщіНепереможний український боксер, чемпіон світу у надважкій вазі Олександр Усик зробив особистий «професійний» донат. Він передав свої бійцівські рукавиці, щоб розіграти їх за благодійний внесок на відбудову музею Романа Шухевича у Білогорщі. Кошти, зібрані з лоту, а також додатковий донат у 100 000 грн, команда Усика передасть на відновлення музею. «Росія атакує не лише військових, а цілить і в нашу історію та пам’ять. Тому важливо боротися не лише на полі бою, а й у тилу за кожен символ і кожну сторінку нашої правди», – наголосив Усик Нагадаю, музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, одного з ключових провідників українського визвольного руху ХХ століття, знищила росія 1 січня 2024 року. Завдяки спільним зусиллям громадськості, міста, ГО «Новий Музей» та меценатів вдалося зрушити процес відбудови музею. Уже виготовлено проєктну документацію, укладено меморандуми про співпрацю з благодійними фондами, а найближчим часом, після отримання дозволу від Державної інспекції архітектури та містобудування України, стартують й основні будівельні роботи.Попри те, що знайшлися меценати, які на 80% зголосилися профінансувати відбудову, 20% робіт – благоустрій та наповнення експозиції – будуть оплачуватися зі збору, який публічно проводить ГО «Новий Музей» за підтримки Львівської міської ради.Рукавиці чемпіона Олександра Усика буде розіграно у листопаді. Умови розіграшу рукавиць та деталі участі буде повідомлено додатково.«Дякую Олександру Усику і його команді, що долучаються до відновлення музею і дякую за подаровані рукавиці. Це стане цінним експонатом і сподіваюсь, завдяки цьому нам вдасться зібрати чималу суму на добру справу», — повідомив мер Львова Андрій Садовий. 🫡#новина 📜 Історія України та світу📖 • @istukrandworldbot • БустТікток
👀📜Рівнянка вишила повний текст «Конституції Пилипа Орлика»Рівненська письменниця, майстриня народної творчості Олена Медведєва вишила повний текст «Пактів і конституцій законів і вольностей Війська Запорозького», або «Конституції Пилипа Орлика». Мрії щодо майбутнього України, які утвердили в цьому акті гетьман Пилип Орлик та його помічники, перегукуються зі сьогоденням. Іще понад три століття тому автори маніфесту попереджали про підступність Московії та необхідність звільнення «Вітчизни нашої від ярма московського».Ідея створити такий фоліант виникла в Олени Медведєвої під час відвідування у 2021 році в Національному заповіднику «Софія Київська» виставки «Раритети української козацької держави – Гетьманщини ΧVII–XVIII століть». Серед експонатів вона побачила оригінал скороченого варіанту латинською мовою привезеного зі Швеції документа Pacta et Constitutiones Legum Libertatumque Exercitus Zaporoviensis («Пакти і конституції законів і вольностей Війська Запорозького»). І тоді вирішила вишити українською переклад цього документа. Почала роботу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Навіть під час блекаутів запалювала свічку й вишивала…«Мрії щодо майбутнього України, які утвердили в цьому акті гетьман Пилип Орлик та його помічники, перегукуються з нашими тривожними днями», ‒ ділиться майстриня. На першій сторінці майстриня вишила повну назву цього документа, який став результатом обрання у Бендерах (нині Молдова) Пилипа Орлика гетьманом української держави після смерті Івана Мазепи. Олена Медведєва вже сформувала своєрідну бібліотеку з книг, які вишила. Вона відтворила голкою за допомогою ниткографії вишиваного слова повні тексти «Євангелія від Івана», «Євангелія від Марка», «Євангелія від Луки», «Євангелія від Матвія», «Лісової пісні» Лесі Українки, збірки Івана Франка «Народна пісня», Ліни Костенко «Я мальву поцілую у щоку» (усі ‒ розміром 60х42 см). Також у її доробку ‒ вишитий «Кобзар» Тараса Шевченка (видання 1840 року), уривки з «Оди молодості» Адама Міцкевича, «Марії» (українською й англійською мовами) Уласа Самчука, книги-мініатюри за міжнародним (85х93 мм) стандартом із короткими фрагментами творів українських письменників.Як вам така «Конституція»? #новина 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • БустТікток
😭💔 Страшний день для кожного бібліотекаря. 24 травня 1965 року в приміщенні Державної бібліотеки Академії наук УРСР (Бібліотека імені Вернадського) відбулася пожежа яка майже знищила відділ україніки та стародруків а це понад 500-600 тисяч книгПідпал здійснив співробітник бібліотеки Віктор Погружальський. На суді він зізнався, що з вечора залишився на роботі, там поспав, а під ранок знищив свої документи щоб його не змогли подумати на нього й підпалив книги у декількох місцях. Коли здійнялася пожежа і свідки викликали пожежників, ті швидко загасити полум'я не змогли. Бо в усьому районі на той момент не було води через аварію на водопроводі. Ліквідували пожежу лише 25 травня, а за деякими свідченнями - лише 26.Зі 150 вогнеборців понад 10 отримали фосфорне отруєння. Це дало підстави припускати, що підпал був ретельно спланований радянською владою, а виконавець справи - Погружальський використав не просто сірники, а фосфорні шашки суд засудив Погружальського на 10 років. Євген Сверстюк того ж 1964-го року написав памфлет "З приводу процесу над Погружальським", в якому звинуватив у знищенні духовного спадку українців - давніх рукописів тодішню "антиукраїнську владу". Так, за одну добу в полум'ї були знищені цінні джерела з історії України "домосковської доби, ціле наше середньовіччя пішло з димом", – як писала про це Оксана Забужко. Сучасні дослідники Олег Бажан та Юрій Данилюк спростовують версію про підпал бібліотеки за участі радянських спецслужб з метою знищення унікальної колекції україніки, рукописних фондів. Оскільки саме ці колекції постраждали щонайменше.Що стосується долі Погружальського то цікаво доля його, він не відсидів повного терміну його було випущено, за невідомих причин. Після свого звільнення оселився в Молдові і, за деякими відомостями, навіть працював в одній із бібліотек. Станом на 2006 рік проживав у столиці ПМР Тирасполі, залишившись громадянином України.На фото : те що залишилося після пожежі#цікава_історія📜 Історія України та світу 📖 | @istukrandworldbot | Буст
Вчора, ваш адмін разом із другом та адміном історичного клубу «Хоругва» ми стали учасниками надзвичайно важливої релігійної події для нашого міста — освячення першого храму УГКЦ у Кам’янському. Храм, що зводився протягом трьох десятиліть, нарешті відкрив свої двері для вірян. На освячення прибув глава УГКЦ, Блаженніший Святослав, який очолив Божественну Літургію та возніс молитви разом з вірянами за мир і перемогу України. Завершилася служба виконанням духовного гімну «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни». Після Літургії я отримав благословення від Блаженнішого та зробив спільне фото на згадку. Це стало для мене справжнім духовним піднесенням і джерелом енергії. Варто відзначити, що наш захід привернув увагу не лише мешканців Кам’янського та району, а й гостей з Дніпра, Львова та Запоріжжя. Участь активної молоді засвідчила, що духовне життя нашого міста матиме продовження. Подію також транслювали на YouTube, тож її побачили в усій Україні та серед української діаспори. Від щирого серця дякую Блаженнішому за візит і за відкриття нової сторінки релігійної історії Кам’янського!#новина 📜 Історія України та світу 📖 | @istukrandworldbot | Буст
🇺🇦🇲🇩🇹🇩Україна, Молдова та Румунія разом подадуть Трипільську культуру до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКОУкраїна, Румунія і Молдова разом номінують до списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО комплексу "Прекукутень–Аріушд–Кукутень–Трипілля".Як повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій, у Кишиневі розпочалася міжнародна конференція "Виняткова універсальна цінність культурного комплексу "Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля: архітектурна спадщина".У межах цієї події відбулося підписання меморандуму про взаєморозуміння між МКСК, Міністерством культури Республіки Молдова та Міністерством культури Румунії щодо спільної підготовки та просування номінаційного досьє транснаціонального серійного об’єкта "Культурний комплекс Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля".Документ підписали в.о. міністра культури України Тетяна Бережна, міністр культури Молдови Сержіу Продан і міністр культури Румунії Андраш Іштван Деметер.Бережна наголосила на символізмі цієї події для трьох держав і всього європейського простору: "Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля – це наша спільна спадщина і справжній скарб людства. Ця культура, що процвітала понад 6000 років тому, дає унікальне уявлення про ранній урбанізм, культуру та духовне життя наших предків". Бережна подякувала румунським і молдовським партнерам за солідарність з Україною у часи війни, підтримку її європейського курсу та спільне прагнення до збереження історичної правди.Вона також висловила сподівання, що наступна така конференція збере професійну спільноту в Україні.На конференції Україну представили директор Українського державного інституту культурної спадщини Артем Палієнко, а також група експертів.Історична довідка Трипільська культура існувала на території сучасної України, Молдови та Румунії приблизно з 5400 до 2750 років до нашої ери. Її назва походить від села Трипілля на Київщині, де були знайдені перші артефакти. Культура відома своїми великими землеробськими поселеннями, вишуканою керамікою та складним орнаментом, а також високим рівнем розвитку в обробці глини та вирощуванні зернових.#новина 📜 Історія України та світу📖 | @istukrandworldbot | Буст
Найпишніше весілля за історію Великобританії29 липня 1981 року в Лондоні відбулося одне з найочікуваніших та найпишніших весіль ХХ століття, яке назвали "казковим". Весілля принца Уельського Чарльза та леді Діани Френсіс Спенсер.Лише на вінчанні, що відбулося об 11:20 в Соборі Св. Павла, зібралося близько 3500 гостей. Церемонія планувалася у Вестмінстерському абатстві, але воно виявилося замалим для такого заходу. На вулицях Лондона на кортеж молодят чекали тисячі туристів та британців, а по телебаченню та радіо за весіллям спостерігали ще 750 мільйонів глядачів та слухачів у різних частинах планети.Весілля Чарльза та Діани вважається найдорожчою подією в історії Великої Британії - витрати склали 2,859 мільйона фунтів стерлінгів (157 млн.грн). Однак, як відомо, щастя молодятам це не забезпечило...Весільна сукня принцеси (дизайнери пошили аж три сукні, одна з яких зберігається в музеї у Лондоні) мала шлейф довжиною 7,5 метрів. А її черевички виготовили з шовку слонової кістки та оздобили 132 перлинами. На виробництво майстрам знадобилося п’ять місяців. На підошву взуття були нанесені ініціали молодят. Водночас обручку Діана вибрала з каталогу компанії Garrard, зламавши усталену традицію виготовлення обручок королівськими ювелірами. Золота каблучка з сапфіром і діамантами обійшлась принцу у 42 тисячі доларів. Зараз її носить дружина старшого сина Чарльза та Діани Вільяма Кейт Міддлтон.#цікава_історія📜 Історія України та світу 📖 | @istukrandworldbot | Буст
🇺🇦🔻У Запоріжжі пропонують перейменувати майдан Університетський на честь Степана БандериЗапоріжцям запропонували взяти участь у голосуванні щодо перейменування майдану Університетського на майдан Степана Бандери "з метою вшанування його світлої пам’яті, як героя України та символ воюючої нації". Про це на своїй сторінці у фейсбуці повідомив спеціаліст відділу мистецтв та навчально-просвітницької роботи департаменту культури й туризму Запорізької міськради Павло Кравчук та опублікував посилання на гугл-форму, за якою можна проголосувати. Є варіанти: "Так", "Ні", "Другое"Як пояснюється у гугл-формі, необхідність у перейменуванні виникла у зв’язку з тим, що згідно з рішенням міськради від 20.05.2024 №146 вулицю Жуковського  перейменували на Університетську, хоча вже був майдан Університетський (його перейменували у  2016 році). Тепер маємо вулицю і майдан з однаковою назвою, а по законодавству це не допустимо.Однак, думки запоріжців розділилися одні за перейменування вулиці в честь провідника ОУН (б), інші виступили проти аргументуючи тим, що назва майдану Університетський тут дуже органічна. Так як, для більшості людей, які їдуть проспектом Соборним, площа Університетська - це такий маркер місця розташування вишів, в глобальному сенсі. Особисто адмін підтримує ініціативу чиновника, так як, у Запоріжжі в період Другої світової війни діяли члени ОУН аж до 1951 року та пропагували ідеї незалежності України, рекомендую прочитати вам допис діяльність ОУН у Запорізькій області#новина 📜 Історія України та світу📖 | @istukrandworldbot | Буст
Перед вами представлена надзвичайно цікава людина українська актриса Марія Капніст Вона народилася 22 березня 1911 році у місті Санкт-Петербурзі в українській аристократичній родині батько був графом Ростиславом Капністом (нащадком тих самих Капністів, який написав «Історію Русів»). Окрім цього, граф мав великі землеволодіння у Хорольському повіті Полтавської губернії. Надавав фінансову допомогу революціонерам, допомагав більшовикам ввозити з-за кордону примірники газети «Искра».Мати Анастасія Байдак належала до роду видатного українського кошового отамана Івана Сірка та гетьмана Павла Полуботка та козацько-старшинського роду Дуніних-Борковських. Марія була п'ятою і найменшою дитиною в сім'ї. Мала старшу сестру Єлизавету, а також трьох братів — Василя, Григорія та Андрія. До семи років жила в Санкт-Петербурзі. Після Жовтневого перевороту родина Капністів переїхали до Судаку де була у них дача - особняк та проживала бабуся. У 1920 році більшовики захопили Судак там а у 1921 році батька було розстріляно за співпрацю з білими та повстанням кримських татар у 1918 році. Після встановлення радянської влади у Криму більшовики знищили особняк Капністів мати та дітей не було заарештовано. До 1927 року проживала у Судаку після переїхала до Києва де навчалася у Київській трудовій школі після свого закінчення, поступила до Ленінградського драматичному театрі імені Олександра Пушкіна однак театр невдовзі закрили та Марія повернулась до Києва згодом переїхала до Харкова де навчалася на фінансовому факультеті Інституту народного господарства. Після закінчення інституту, вона переїхала знову до Ленінграду де вступила до театрального інституту. У 1934 році її виключили з інституту через її дворянське походження із забороною проживання в Ленінграді. Повернулася до Києва а потім переїхала до Батумі. З 1937 її вперше заарештували, згодом її відпустили, у 1941 року її заарештували вдруге за звинуваченням у "антирадянську пропаганду" її засудили до 8-ми років виправних робіт та вислана до Казахстану де народила доньку Радославу в 1950 році була випущена направлена на поселення в село Казачинське Красноярського краю. У наступному році була знову засуджена через те, що вона заступилася за свою доньку у дитячому садку через цькування виховательки яка виявилася згодом коханкою кдбіста і з 1951 - 1956 рр. перебувала в Іркутській області. У 1956 році після свого відбування покарання спочатку поїхала до Москви а згодом до Києва де перебувала до кінця свого життя. У Києві вона почала зніматися у кіно на студії Довженка де знімалася у другорядних ролей дебют в її фільмографії трапився у фільмі «Одна ніч» де вона зіграла епізодичну роль. У 1958 році була реабілітована постановою Верховного Суду РРФСР та скасовано всі обвинувачення які їй було предявлено. У 1959 році вона знялася у фільмі «Таврія» (на основі однойменного роману Олеся Гончара) ігуменією а в 60-му році стала штатна актриса Театру кіноактора Кіностудії імені Олександра Довженка. Їй діставалися переважно невеликі ролі та епізоди. Із 1980 року Капніст — член Спілки кінематографістів України. Із 1988 — Заслужена артистка УРСР.На початку жовтня 1993 року потрапила в ДТП — у Києві, неподалік Кіностудії імені Олександра Довженка, намагалася перейти Берестейський проспект, але потрапила під колеса автомобіля. Лікарі нічого вдіяти вже не змогли — 25 жовтня 1993 року Марія Капніст померла в Олександрівській лікарні.Похована Марія Капніст у родовому селі Велика Обухівка, на Полтавщині, на родинному цвинтарі Капністів, поруч із прадідом, Василем Капністом. #цікава_історія📜 Історія України та світу 📖 | @istukrandworldbot | Буст