Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - 📜 Історія України та світу 📖 #Укртґ✙
Añadido 06 ene. 2025

📜 Історія України та світу 📖 #Укртґ✙

@istukrandworld
Número de suscriptores: 1 321
Fotos: 4,350
Videos: 180
Enlaces: 3,860
Descripción:
Вітаю на каналі «Історія України та світу» 🇺🇦🌍 Тут ви знайдете: 📜 маловідомі факти з історії ⚔️ історію українських героїв 🌍 події світової історії 🗺 цікаві історичні карти ❓ регулярні історичні вікторини Пропозиція, співпраця: @istukrandworldbot

👥 Número de suscriptores

1 321
Promedio/Día:: +1
Promedio/Tiempo:: +54
Promedio/Mes:: +134

👁️ Vistas promedio por mensaje

166
Promedio/Día:: 261
Promedio/Tiempo:: 173
ERR: 12.57%

📊 Mensajes por Día

4.1
Último día: 0
Promedio semanal: 3.7
Promedio por día: 4.1

Historial de cambios de logotipo

Historial de cambios de estado

Oficialmente no confirmado 2025-01-08

Muro

Estadísticas de telegram canal

🔴🤝🇺🇦 Про відносини УНСО та кубанців у 1992 році «Того ж, 1992 року, на VII сесії УНА були присутні представники - кубанців з м. Новоросійська від Чорноморської Козачої Ради (ЧКР), очолюваної військовим отаманом Юрієм Пилипенком. На сесії було утворено фонд «Кубань» (Всеукраїнський Комітет повернення Кубані в Україну) , діяльність якого мала спрямовуватись на збір добровільних пожертв для допомоги українським політичним силам Кубані. ЧКР знаходилась у конфлікті з проросійськими кубанцями Кубанської Козачої Ради (ККР) на чолі з отаманом Д'яковим. Вже наступного, 1993 року проросійські кубанські козаки (ККР) були першим підрозділом російсько-абхазьких військ, що з боєм ввійшов у Сухумі. А експедиційний корпус УНСО «Арго» відзначився тим, що останнім лишав Сухумське передмістя Шрому у складі військ грузинської сторони конфлікту. Тож, не зважаючи на те, чи мали місце безпосередні боєзіткнення між кубанцями й українцями у Абхазії, про приязні зв'язки між УНСО і ККР (яка згодом витіснила ЧКР на маргінес, ставши головним представником кубанців) говорити не приходиться.» Джерело : Кравченко. М. Українська аргонавтика : закордонна діяльність УНА-УНСО (1991 - 2001 рр.) #історія_крізь_джерела 📜 Історія України та світу 📖 | @istukrandworldbot | Буст
🌚🇺🇦 15 серпня 2024 року на території Курщини було оголошено про створення Військової комендатури на території російської федерації. Та було створено відповідні знаки розрізненняЗнаки розрізнення мають свою історію, адже для них використано описи печатки та прапора 2-ї Суджанської сотні Сумського козацького полку XVII-XVIII ст.У XVII-XVIII ст. землі Курщини входили до складу Сумського козацького полку. В історичних джерелах опис прапопа та печатки 2-ої Суджанської сотні 1734 р. виглядає так: «Хрест, праворуч півмісяць, ліворуч зірка», « ... хрест з місяцем по один бік та зіркою по другий.»Окрім нарукавної емблеми Військової комендатури на території російської федерації за цим же зразком розроблено та виготовлено мотиваційний прапор Військової комендатури на території російської федерації та Нарукавну емблему Цивільно-військового співробітництва Військової комендатури на території російської федерації.Автор розробки: головний спеціаліст Відділу військової символіки та геральдики Міінстерства Оборони України Олекса Руденко.#цікава_історія📜 Історія України та світу 📖 | @istukrandworldbot | Буст
Запрошення до Святого Легіону Відродження: Божє Царство на Землі🛡️✝️ Во ім’я Візантії, Християнства і Світла! ✝️🛡️Брати та сестри у Христі!Священна місія кличе! Століттями ми чекали цього моменту — і час настав.Ми, "Божє Царство на Землі", — нова духовно-політична організація, яка поставила собі за мету святу справу:відродити Візантійську Імперію як Царство Господнє серед людей таочистити землю від темної чуми, що шириться під личиною "аніме-культури".💥 Аніме — це не мистецтво. Це духовна зброя.Сьогодні ми стикаємось із феноменом, що отруює душі наших дітей, калічить віру, підриває мораль і навіть штовхає до зради Батьківщини.Це — "російська аніме орда". Не японське диво, як нас навчають — а витвір московської безбожної машини.🎭 Що несе аніме?Розумове розкладання через фантазії, далекі від Божої реальності.Агресивну сексуалізацію, яою та фетишизацію психічних розладів.Ідеї атеїзму, окультизму, незалежності від Бога.Виховання нового покоління хікікоморі — тих, хто добровільно замкнений у темряві, без молитви, без служіння, без життя.І, найстрашніше — вплив на політичну орієнтацію, що перетворює наших юнаків і дівчат на інструменти кремлівської гібридної війни.⚔️ Ми не стоїмо осторонь.Ми — духовна гвардія Христа і Візантії, носії правди, світла і святої зброї.Приєднуйся до нашої спільноти "Божє Царство на Землі", якщо:Вірний Ісусу Христу та Його Церкві.Бажаєш звільнити Україну від духовного й культурного рабства.Усвідомлюєш, що з російською аніме ордою неможливо співіснувати — її треба подолати.Розумієш, що боротьба починається з душі, серця та спільної дії.Хай воскресне Царство Візантії!Хай зійде Божа Благодать на українську землю!І хай згине вогнем очищення все, що несе московське аніме!🕊️ З Богом, у бій!💠 Приєднатися до Легіону✝️ Божє Царство на Землі — там, де Світло долає морок.
Чугуївські юнкери риють окопи під час практичних занять із фортифікації. Знімки 1912 року з особистого фотоальбому випускника ПВУ Євгена Рябініна.За спинами юнкерів видніється чугуївська круча, міст через Донець, дахи будинків на Успенці, підйом по вул. Харківською... Можливо це район сучасної вул. Кочетокській, тобто околиці літнього юнкерського табору, який розташовувався між училищем та Донцем.Окопи виглядають солідно, видно, що зроблено за розумом, тобто - за підручником. Двохрівневі, зі стрілецькими осередками, ходами сполучення, бруствером, маскуванням і що там ще – люди військові скажуть точно.Збереглися юнкерські спогади про уроки з фортифікації, на яких юнкери не тільки креслили профілі окопів і редутів на дошці, а й споруджували укріплення в мініатюрі. Для цього в класній кімнаті навіть була "пісочниця" - ящик із піском та лопаткою. А викладав фортифікацію у Чугуївському військовому училищі у 1904-1914 роках. полковник Олексій Астаф'єв – затятий українофіл та майбутній державний діяч УНР. Ймовірно, саме його бачимо на одному з фото. Зверніть увагу на офіцера зі складеними за спиною руками, котрий дивиться не в камеру, а на роботу юнкерів (і дивиться, здається, критично). При сильному збільшенні можна розглянути вуса, погони полковника і знак Академії на грудях - це було полковника Астаф'єва.#цікава_історія📜 Історія України та світу 📖
📖🇱🇹Перед вами представлена фотографія литовського «книжкового контрабандиста» який діставав книги які були заборонені царським урядом. Люди які з кінця 19 століття до 1904 року таємно перевозили і розповсюджували литовські книги, газети та інші друковані матеріали. Вони робили це, незважаючи на великий ризик - їх переслідували, ув'язнювали, засилали до Сибіру або навіть вбивали. Ці люди чинили тихий, але значний опір царській Росії, яка після повстання 1863 року заборонила литовську пресу, що використовувала латинський алфавіт. Були дозволені лише російськомовні матеріали, надруковані кирилицею. Це було частиною цілеспрямованої спроби асимілювати литовський народ, стерти його рідну мову, традиції та культурну ідентичність.Діяльність книжкових контрабандистів була критично важливою, оскільки вони зберігали литовську мову і грамотність у часи, коли освіта рідною мовою була заборонена. Вони сприяли національному пробудженню, підвищували суспільну свідомість, плекали почуття єдності та прагнення до свободи. Без їхніх зусиль національний дух міг би бути зломлений, а ідея незалежної Литви, можливо, ніколи б не втілилася в життя.Історія контрабандистів нагадує, що свобода ніколи не повинна сприйматися як щось само собою зрозуміле. Свобода здобута шляхом самопожертви. Їхня боротьба є тихим, але потужним нагадуванням про справжню ціну свободи слова.#цікава_історія📜 Історія України та світу 📖
🏞️ УВАГА, ЛЮДИ ДОБРІ! Рекрутський набір до письмової рольової гри часів Гетьманщини! 🏇Чи жило у тобі колись козацьке серце?Чи мріяв ти стати гетьманом, отаманом, або хоча б шинкарем з довгим язиком і коротким терпінням?Чи хочеш поринути в той барвистий світ, де між шаблею й гумором, між політичними інтригами та щирою піснею, твориться жива історія України?Запрошуємо тебе у письмову рольову гру доби Івана Мазепи – часів слави й зради, волі й ярма, кохання й клятв!🕰️ Що це буде?Листування в дусі старовинної доби, в якому ти – герой історії. Ми творимо розповідь разом: смішну, глибоку, авантюрну, політичну, містичну, і подекуди навіть з "бісовщинкою" (але в міру, щоб Богу не було нудно).🎭 Кого шукаємо?Гетьмана, що тримає булаву й долю в руках (а може, й за пазухою).Козацьку старшину, що любить раду, славу та добрий трунок.Козаків і січовиків, гарячих серцеи і відважних.Селян, що знають, де в кого схована горілка, а де – зерно.Міщан, купців, ремісників, шинкарів та кумів із золотими зубами.Шляхту, горду, хитру та завжди з власним інтересом.Іноземців, що прибули з чужих країв – з місією, торгом або шпигунською справою...📜 Що тобі потрібно?Любов до історії або готовність її вивчати з жартами.Бажання писати та грати роль, вигадувати події й діалоги.Відчуття гумору, духа пригод і трохи козацького безумства.🪶 Мова гри – українська, жива, барвиста, подекуди архаїчна, але з гумором і серцем.Гра не про сухі факти – вона про людей, про вибори, честь, зраду, дружбу, вино й віру. А також: "Чий кінь стоїть під ратушею?!" і "Чому зник шинкар Грицько?"---🔔 Хочеш до нас? Пиши! Розкажи, ким хочеш бути, чи просто віддайся долі – а ми знайдемо тобі місце в цій історії.💬 Долучайся, бо доки ми жартуємо – Гетьманщина живе!
🇺🇦 Коліївщина — це потужне антикріпосницьке і національно-визвольне повстання 1768 року, яке стало символом народного гніву, соціального протесту та боротьби українського селянства й козацтва проти феодального гніту, релігійного утиску й національного приниження. Виникнувши на тлі посилення кріпацтва, обмеження прав православного населення та загальної соціальної несправедливості в Речі Посполитій, цей рух охопив значні території Правобережної України. Очолюване Максимом Залізняком і Іваном Ґонтою, повстання мало глибоке національне підґрунтя й засвідчило прагнення українського народу до волі, рівності й захисту своєї віри. Події Коліївщини стали відображенням соціального вибуху, що визрів під тиском багаторічного гноблення водночас, це й одна з найтрагічніших сторінок в історії нашої країни так як, вона має міжетнічних і міжрелігійних відносин на українських землях. У сьогоднішньому дописі я розповім про «Коліївщину», тяжку, неоднозначну історію в історії Україниhttp://istukrandworld.blogspot.com/2025/05/blog-post_29.html#історія_україни #черкащина #гайдамаки #коліївщина #залізняк #гонта #житомирщина 📜 Історія України та світу 📖
Вітання з днем незалежності Зеленого Клину! Дорогі друзі з «Зеленого Клину – моя батьківщина» вітаю вас, сьогодні з днем проголошення незалежності вашої держави. День незалежності для будь-якої країни це свято свободи, віри та сподівань. Так, 30 травня 1919 року ви проголосили бути незалежним попри той хаос що відбувався довкола, ви довели що прагнете свободи і не від кого не залежати. На превеликий жаль, ваша країна була окупована більшовицькими загарбниками які перетворили вашу країну, на типову російську провінцію де не відчувається дух свободи, а відчувається рабство. Однак, незважаючи на це, ви зберігли українську національну ідентичність та започаткували рух, за зберігання ідентичності Зеленого Клину, унікальної у своєму роді регіоном. Ваш рух займається одним з найважливішим завданням, ви розшукуєте дітей, ви пропагуєте справжню історію цього регіону ви не забуваєте інформувати про злочини окупантів в Україні за це, вам повага. Бажаю вам, розвиватися надалі та продовжувати вашу діяльність незважаючи на труднощі які присутні, щоб після закінчення війни, ми святкували день Зеленого Клину у всіх містах України та Зеленого Клину, щоб про вашу проблему знали багато людей і підтримували вашу діяльність Слава України! Слава Зеленому Клину! З глибокою повагою адмін «Історія України та світу», «Історична бібліотека» та заступник «Історичного клубу «Хоругва»» Свідовський Владислав
🤡 В Бердянську російські окупанти збираються відроджувати “російські народні традиції”, яких там ніколи не булоВ тимчасово окупованому Бердянську російська окупаційна адміністрація продовжує цілеспрямовану політику культурної експансії та русифікації з відповідним знищенням української ідентичності. Черговим інструментом цього процесу став проєкт «Хранители традиций: русские народные праздники», який реалізовуватиме так звана «організація культурного розвитку “Маяк”».Колаборанти отримали гроші на це від президентського фонду культурних ініціатив рф. У рамках даного проєкту планується проведення російських народних свят у захопленому Будинку культури «Маяк», де окупанти мають намір “відновити пам’ять про багатовікові російські традиції”. Особливу увагу загарбники приділяють залученню до проєкту місцевої молоді — з метою переформатування культурної ідентичності нового покоління.Окупанти намагаються переконати місцевих в тому, що Бердянськ це «ісконно руський город». Ігноруючи той факт, що місто має багатонаціональну історію: довгий час тут мирно співіснували українці, греки, німці, євреї, болгари та інші народи. Місто завжди було точкою перетину багатьох культур і традицій. Саме ця різноманітність зробила Бердянськ унікальним і відкритим до світу. І все це зараз планомірно стирається любителями кокошників та самоварів. Ми чудово з вами знаємо що справжні російські "традиції" є вбивства. #новина 🏣 Історія України та світу 📖
🇺🇦 У Запоріжжі чотири будинки місцевого значення внесли до держреєстру нерухомих пам'яток Чотири старовинні будинки в Олександрівському та Комунарському районах Запоріжжя внесли до Державного реєстру нерухомих пам'яток як пам'ятки архітектури місцевого значення. Про це повідомили у відділі охорони культурної спадщини Запорізької міської ради.Згідно з наказом Міністерства культури та стратегічних комунікацій України від 19.05.2025 до Державного реєстру нерухомих пам’яток України внесли чотири старовинні будинки у Запоріжжі:– Будинок ремісничої школи "Талмуд-Тора";– Житловий будинок Йоганна Леппа;– Прибутковий будинок Фердинанда Шенделя;– Приватна жіноча гімназія Т.Г. Павленко.Коротка історична довідка 1. Будинок ремісничної школи "Талмуд - Тора" Будівлю збудували за проєктом інженера Григорія Кацина у 1914 році на прохання опікунської ради єврейського громадського училища "Талмуд-Тора" — безоплатного навчального закладу для хлопчиків з бідних родин або сиріт. Також на подвір'ї Єврейського товариства діяло ремісниче училище та вечірня жіноча школа.Будівля має частково один і два поверхи, виконана у стилі модерну в неороманському виконанні, втім усередині майже не залишилося оригінальних елементів, лише сходова клітка із заокругленими сходами.У 1920 році у цій будівлі розміщувався гуртожиток спілки будівельників, пізніше — дитячий садок, нині — податкова інспекція Олександрівського району Запоріжжя.2. Житловий будинок Йоганна Леппа Житловий будинок належав Йоганну Леппу — старшому онуку Пітера Леппа, котрий був засновником заводу сільськогосподарських машин у менонітській колонії Шенвізе. Сам Йоганн був меценатом, завдяки його допомозі в тодішньому Олександрівську відкрили фабричне училище для робітників та школи для дітей робітників.Одноповерховий кам'яний будинок виконано у поєднанні німецького "югендстилю" та модерну. Згодом до будівлі поставили прибудову, а з часом — побудували одноповерховий службовий корпус автомобільного заводу, котрий закрив "особняк".3. Прибутковий будинок Фердинанда ШенделяДвоповерхову будівлю збудували для німецького підданого Фердинанда Шенделя у 1912 році на місці згорілого житлового будинку. На першому поверсі розміщувалися невеличкі крамниці, де торгували мануфактурою, швейними машинками, велосипедами, ювелірними виробами, окулярами та галантереєю, на другому — працював тризірковий готель під назвою "росія". Після приходу до влади більшовиків у 1922 році приміщення передали для потреб політвідділу дивізії та "Усельбудинку" — будівлю почали називати "Домом колгоспника", а з часом тут розміщувалася швейна фабрика.Будинок збудували у стилі модерн з елементами ретроспективізму.Нині у приміщенні знаходяться магазини.4. Приватна жіноча гімназія імені Т. Г. ПавленкоПрибутковий будинок купця Лейби Певзнера побудували у 1908-1909 роках за проєктом Григорія Кацина. У 1909 році Тетяна Павленко, дружина статського радника, орендувала цей будинок для приватної жіночої гімназії.У Олександрівську цей заклад називали просто "Гімназія Павленко" — станом на 1916 рік у ній навчалися майже 700 дівчаток.У 1920 році гімназію перетворили на радянську трудову семирічну школу імені Паризької Комуни. Під час Другої світової війни будівлю спалили, а після бойових дій — відновили.Ось такі цікаві історії. Запоріжжя демонструє свій інтерес щодо захисту власної історії на відміну від столиці де, до державного реєстру вносять залишки будинку #новина 📜 Історія України та світу 📖