🏛Istorium ✙ || Історія України та світу | Битва при Фонтенуа (841 р.). Одна з найбільш кровопролитних битв раннь...

Битва при Фонтенуа (841 р.). Одна з найбільш кровопролитних битв раннього середньовіччя.Масштаб битви при Фонтенуа 841 року, як і майже всіх битв середньовіччя, був значно перебільшений літописцями. На початку 20 століття вважалося, що в ньому взяли участь 300 000 воїнів. Насправді учасників битви було щонайменше вдесятеро менше. Це не змінює того факту, що зіткнення було одним із найкривавіших і нещадних у ранньому середньовіччі.У Фонтенуа 25 червня 841 року зустрілися війська чотирьох нащадків Карла Великого. Прихильники збереження Франкської імперії та прихильники незалежності, які бажали стати незалежними від молодої, нестабільної імперії. Переможцями стали прихильники другого варіанту: Карл Лисий і Людовик Німецький.Братовбивче зіткнення виявилося неймовірно кровопролитним, і конфліктуючі сторони нещадно атакували одна одну. «Просочене кров'ю поле битви при Фонтенуа було всіяне тисячами трупів. Тіла, позбавлені обладунків, сяяли білизною в сонячних променях, - пише Роберт Ф. Барковскі.Літописець Агнелл Равеннський, який постійно описує громадянську війну між Каролінгами, стверджував, що тільки на боці, що програв, загинуло до 40 000 осіб. Як підкреслює Роберт Ф. Барковскі, цю цифру «не можна сприймати всерйоз». Збережені звіти прекрасно демонструють лють сторін. У «Фульдських анналах» повідомляється, що «ніхто ніколи не чув про настільки великі спустошення в землі франків».В анналах монастиря Сен-Бертен можна знайти відомості про розправу над воїнами-втікачами, які «вбивали доти, доки Людовик і Карл, рухомі благочестям, не заборонили подальше кровопролиття».Поет Ангільберт писав про «жорстоку боротьбу», у якій «брат приготував братові смерть». «Жодна різанина в бою, навіть найвеличніша, не була жахливішою, ніж ця», - наголосив він.Переможці від втоми не могли переслідувати переможених, але оволоділи їхнім табором. Серед полонених був архієпископ Равеннський Георгій, якого воїни Карла абсолютно обібрали. Про цю битву говорить Енгільберт: «Цей день, про який проливається стільки сліз, не повинен рахуватися в кругообігу року, повинен бути викреслений з пам'яті, не повинен мати променів сонця і сяйва ранкової зорі. ... [Від крові] струмок і болото стали червоні, а поля навколо побіліли від одягу вбитих».@istorium_ua