Це Светіцховелі (у перекладі — «Животворящий Стовп»), розташований у стародавній столиці Мцхеті. Протягом багатьох століть цей собор був не лише духовним центром, а й головною ареною політичного життя країни: саме тут коронували та ховали грузинських царів із династії Багратіоні.З архітектурної точки зору нинішня будівля, зведена в XI столітті зодчим Арсукісдзе, є еталоном грузинської хрестово-купольної архітектури. Зверніть увагу на кадри, де камера піднімається до купола. Цей простір створює неймовірне відчуття масштабу.На відміну від європейської готики, яка прагнула розчинити стіни у вітражах, грузинські архітектори спиралися на монументальність. Склепіння собору підтримують масивні, суворі кам'яні пілони, здатні витримувати не лише вагу гігантського купола, а й часті в цьому регіоні землетруси. Світло проникає через вузькі вікна в барабані купола, створюючи містичний, театральний ефект, коли сонячні промені прорізають напівтемряву і висвітлюють стародавні фрески.Сама назва «Светіцховелі» пов'язана з фундаментальною християнською легендою. За переказами, у I столітті місцевий єврей Еліоз привіз із Єрусалима до Мцхети Хітон Господній (одяг, у якому розіп'яли Христа). Його сестра Сидонія, взявши святиню в руки, померла від благоговіння, і її поховали разом із хітоном. На місці її могили виросло величезне кедрове дерево.Коли в IV столітті цар Міріан вирішив збудувати на цьому місці першу дерев'яну церкву, кедр зрубали, щоб зробити з нього головний опорний стовп. Проте стовп, за легендою, не давався будівельникам — він завис у повітрі. Лише після молитов святої Ніно стовп опустився на місце, почав мироточити і зцілювати хворих. Відтоді він отримав назву «Животворящий».Свого часу собор був повністю розписаний зсередини, але в XIX столітті, після входження Грузії до складу Російської імперії, багато унікальних фресок були варварськи заштукатурені. Сьогодні ми можемо бачити лише ті фрагменти, які вдалося врятувати реставраторам, зокрема величезне і дещо суворе зображення Христа Пантократора в апсиді.@istorium_ua