«Рій бджіл»: як стародавні китайці винайшли першу реактивну систему залпового вогнюНа цій фотографії зображено реконструкцію однієї з найбільш інноваційних і смертоносних збройних систем Середньовіччя. Задовго до появи сучасних ракетних установок на кшталт HIMARS чи "Градів", військові інженери династії Мін (XIV–XVII ст.) створили їхній дерев'яний аналог. Зброя мала поетичну, але страхітливу назву — «Рій бджіл» (іноді перекладається як «Вогняні стріли, що летять роєм»).Ззовні пристрій виглядав як звичайний дерев'яний короб або кофр звуженої форми (часто гексагональної), прикрашений традиційними розписами у вигляді драконів чи тигрів. Але його внутрішня конструкція була шедевром функціонального дизайну.Короб був щільно набитий картонними або бамбуковими трубками, які в розрізі утворювали ідеальну структуру бджолиних стільників (звідси й назва). У кожну трубку вставлявся спеціальний боєприпас — вогняна стріла.У чому полягав секрет ракети? Це не були звичайні стріли для лука. До древка кожної стріли жорстко кріпився паперовий циліндр, щільно набитий порохом. По суті, це був твердопаливний реактивний двигун. До того ж наконечники стріл часто обмазували отрутою або легкозаймистою сумішшю для посилення вражаючого ефекту.Один такий портативний контейнер вміщував від 32 до 49 реактивних стріл. Усі порохові заряди були з'єднані єдиним загальним ґнотом, який виводився назовні.Під час бою обслуга (зазвичай один-два солдати) встановлювала короб під потрібним кутом, спрямовуючи його на вороже шикування, і підпалювала ґніт. За лічені секунди ланцюгова реакція запускала всі двигуни одночасно. З оглушливим ревом і густим димом із контейнера вилітав справжній вогняний рій, здатний пролетіти до 300 метрів.Головна перевага «Рою бджіл» полягала не в точності (вона була жахливою через відсутність стабілізаторів польоту), а у щільності вогню та психологічному ефекті. Коли китайська армія виходила на поле бою, вона могла розгорнути сотні, а іноді й тисячі таких установок. Залп із тисячі контейнерів означав, що за мить у небо злітали понад 30 000 реактивних стріл, які накривали щільні ряди ворожої піхоти чи кавалерії суцільним дощем із вогню, отрути та розпечених уламків. Звук, дим і хаос від такої атаки часто сіяли тотальну паніку серед супротивників ще до того, як стріли досягали цілі.@istorium_ua