Ірландія для українців | Починалось все досить непогано. Мене познайомили з власником магазину,...

Починалось все досить непогано. Мене познайомили з власником магазину, який шукав нову продавчиню. На машині привезли і представили. Пряма протекція.І не важливо, що магазин знаходився в селі. Головне - власник готовий був взяти з моїм рівнем англійської і всьому навчити. Розповідав які чудові постійні покупці тут, кожен кожного знає і взагалі своє тепле комьюніті. Пригостив кавою з кавомашини, я залишила своє роздруковане резюме і домовились ще раз зустрітись щоб обговорити всі деталі. На наступну зустріч я прийшла з паперами від Інтрео, брошурою про Енергодар і підготувала свою промову як я можу покращити бізнес своїми навичками. Говорила про маркетингові стратегії, ведення соцмереж, рекламу зовні та онлайн, що можна впровадити, як зберегти електроенергію, менше витрачати і все таке інше.Мене слухали. Але не чули. Перевага цього магазину в тому, що він розташований на трасі Wexford - Portlaoise і тут гарна підʼїздна територія, є де припаркуватись декільком машинам. Магазин спеціалізується на готовій їжі- заїхав, купив того рола ірландського, кави чи коли і поїхав.Моя маркетингова стратегія і вітрильник для генерування електроенергії порвали мозок майбутньому работодавцю🤭 він запитав чи вмію я готувати їжу і фарбувати стіни. Це було із серії "спустись на землю, алё" які космічні технології? Ми до цього не готові. Я сказала, що звісно вмію. Але якщо доля вже занесла мене в це село, то чому ваш бізнес не зробити більш прибутковим і рентабельним? На що він сказав: ⁃ в твоєму резюме не вказано, що ти вмієш фарбувати. ⁃ 🤦‍♀️В перший мій робочий день виявилось, що магазин зачиняється на ремонт. Я цього не знала. Але бос все спланував. Ну а далі понеслось....Я відпрацьовувала МОЖЛИВІСТЬ стати sale assistant. Дорости, так сказать, до почесного звання. Заслужити трудом. Дивіться перше відео. Буде декілька. Знімала для чоловіка і дитини. Тільки з однією метою - показати, як важко мені даються ті гроші поки один допомагає захисникам повернути наші території, а друга - вчиться.Якщо я вже вирішила ділитись особистим, без засуджень, будь ласка. У всіх свої трабли. У кожного. Комусь вистачає ірландських виплат, хтось погоджується на будь-яку роботу. Дякуючи моїм батькам і чоловіку, до війни я ніколи не працювала фізично. Вони дали мені життя, де я втілювала всі свої мрії і розум.Я не планувала це показувати на загал, але якщо комусь цей досвід буде корисним, то мої муки варті того...Далі буде 💛💙