Canal Ірландія для українців - @irelandforukrainian - №1471
Щось ти давно не сиділа в шпагаті, Наташа. Сказав всесвіт і підсунув ситуацію, з якої я не можу вибратись вже третій місяць.Якщо коротко - мій колишній бос козел, використав як робочу силу, а потім звільнив. Переїхала я в це село лише заради роботи, якої вже не має давно. Можливо наважусь, то покажу все ж таки всі мої пригоди на відео. Бо словами не передать🫣Щоб було де жити в цьому селі новій робітниці, бос поселив мене у баби Рози- бездітної вдови. Я ж тоді не знала, що в них такий собі договір - я живу поряд з магазином і працюю коли йому заманеться, без графіку. А моя хост в виграші - українка зайнята з ранку до ночі, гроші платить кожного тижня (за комунальні), електроенергію не палить. Але сталось неочікуване. Ці сусіди посварились. З-за мене. Я не захотіла ходити з босом в паби "со всеми вытекающими", він мене звільнив. Моїй бабці це не сподобалось, я ж тепер сиджу в кімнаті і витрачаю кіловати (ноутбук, телефон). Тому вона з ним поговорила по-сусідські і мене назад взяли. Аж на 2 тижні. До нового викидона. З фарбуванням димоходів на даху магазину.Як це я робила бачили всі сусіди (це ж село!) и во избежание проблем с возможными последствиями нарушения закона, бос мене звільнив остаточно.Там ще багато було всього, справжня Санта-Барбара🫣 але факт такий - я не працюю, сиджу в кімнаті, пишу сценарій серіалу, дописи для цього каналу і волонтерських спільнот. Бабці не відсвічую. Гроші сплачую кожної пʼятниці, як домовлялись. Гарячу воду вперше побачила коли прийшла осінь. Але їй було замало. Чи просто сумно жилось, хз. Вирішила вона подати на нього в суд. І ще в Workplace Relations Commission -комісія з трудових відносин. Але для цього потрібна моя заява. А я відмовляюсь. Нащо мені ці проблеми? Я тут хто? Біженець. У боса бізнес 40 років і донька депутат. Простіше нову роботу знайти і забути всіх скопом як страшний сон. Про це і казала своїй хост з серпня.Але дама в мене з характером. Якщо її образили - пре до кінця. І не за мене, за себе. була б за мене, в складні часи не брала б гроші і не виселяла з дому на період проведення фестивалю, бо здавала всі кімнати будинку і мені тупо не було де жити..Мій бос не дотримався укладеного договору. Тому ці спроби змусити мене написати заяву в комісію стали настирними. Вона підключила своїх родичів. Вони приходили в гості і починали розмову "а що в тебе з роботою, Наташа?" Потім вона долучила політичного пенсіонера, який мене саме влаштував на цю роботу, і тиск посилився. З усіх боків.Тепер я в шпагаті. Або залишаюсь тут жити і граю в її правила. Або шукаю інше житло. Давно хотіла це написати, навіть попросити поради. Бо в нікого. Тільки ви в мене є....Потім подумала, що в кожного справ по горло і власних проблем вистачає. Тому, греблась самостійно. Але мені вже таааак це набридло! Хочу втекти на край острову і нікого з них не бачити... Гадаю, що скоро переїду... Це окрема тема. Дуже весела і сумна водночас. Такі от особисті новини🫤
2600
24-11-11 21:37